Криза в Молдові: куди повернуть люди Додона

Уряд Майї Санду розпався внаслідок вотуму недовіри прем'єру з боку більшості депутатів парламенту Молдови (63 зі 100 законодавців) 12 листопада. Голосували депутати з правлячої "Партії соціалістів республіки Молдова" Зінаїди Гречаний (раніше очолював Додон) та опозиційної Демократичної партії Молдови" колишнього прем'єра Павла Філіпа, який став біля керма політичної сили після втечі з Молдови колишнього голови Влада Плахотнюка влітку цього року. Кіку сформував новий уряд 14 листопада. Де-факто вся повнота влади в Молдові сконцентрувалася в руках союзників Кремля, а Санду яка виступала за боротьбу з корупцією та євроінтеграцію, пішла в опозицію.

Зміни на політичному ландшафті Молдови відбулися у зв'язку із нездатністю АКУМ і соціалістів, які з літа перебували у складі правлячої коаліції, узгодити кандидатуру генпрокурора. Санду хотіла призначити на цей пост політично неангажованого фахівця, який зміг би сконцентруватися на реформі юстиції та боротьбі з корупцією, провести розслідування на предмет законності фінансування Росією "Партії соціалістів республіки Молдова". Соціалісти були категорично проти цього варіанту. Міністр юстиції Олеся Стаматі не схвалила чотирьох потенційних кандидатів.

Майя Санду вирішила скористатися лазівками в молдавському законодавстві і під свою відповідальність внести необхідні поправки в закон "Про прокуратуру", щоб затвердити нову процедуру відбору генпрокурора і проштовхнути на цю посаду свою людину. У підсумку від неугодного прем'єра вирішили просто позбутися за допомогою процедури вотуму недовіри.

Кіку відклав питання призначення нового генпрокурора і повідомив, що це питання буде вирішене у відповідності з рекомендаціями Венеціанської комісії, яка 9 грудня розгляне Закон про прокуратуру Молдови. Зміна влади в Молдові може призвести до ламання зовнішньополітичних пріоритетів країни, посилення впливу Росії на південно-західних кордонах України та нових викликів для ЄС і НАТО.

Криза у Молдові: ігри соціалістів

На думку політичного оглядача Анастасії Успенської, існують певні суперечності в діях молдавських соціалістів та Росії, яка їх підтримує. Адже ще влітку після тривалих коаліційних переговорів за підсумками парламентських виборів у лютому 2019 року, віце-президент РФ Дмитро Козак рекомендував Додону і Гречаний домовлятися про коаліцію з АКУМ після безуспішних спроб створити альянс з "Демократичною партією Молдови". Такий розклад охоче підтримали ЄС і США. Навіть з'явилося поняття "молдавський кейс": співпраця США, ЄС, які спонсорують Санду з Росією, поставила на Додона і соціалістів. Притому, що в Сирії позиції Росії і Заходу розходяться. Однак, останні події свідчать про те, що соціалісти створили неформальний альянс з колишніми супротивниками-демократами і власноруч поховали коаліцію з АКУМ.

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що соціалісти дочекалися неминучого конфлікту з партією Санду. Молдавські соціалісти виступають за інтеграцію Молдови в Євразійський економічний союз, зміцнення зв'язків з Росією у сфері безпеки, проти членства в НАТО, позиціонують як захисники прав російськомовного населення. Санду дотримується діаметрально протилежної політики: підтримує євроінтеграцію Молдови, насторожено ставиться до агресії Росії в Україні, визнає Крим частиною України і стараннями пропаганди соціалістів заробила імідж ультраправого політика й не викликає довіри у місцевих російськомовних. Соціалісти просто використовували розбіжності з Санду щодо кандидатури генпрокурора як привід для того, щоб видавити прозахідного політика та її партію на узбіччя політичної арени Молдови.

Альянс з демократами ситуативний і не переріс у повноцінну коаліцію. Соціалісти почекали поки "Демократична партія Молдови" не очиститься від людей колишнього лідера Плахотнюка, на якого заведено в Росії кримінальні справи. На момент політичної кризи в партії змінилося керівництво і новий лідер Філат діяв за принципом "ворог мого ворога — мій друг". Влітку Санду категорично відмовилася вступати в коаліцію з демократами, звинувачуючи їх у корупції, прикритті бізнес інтересів Плахотнюка. Демократи підтримали соціалістів і висловили вотум недовіри Санду з побоювання потрапити під жорна репресій нового генпрокурора.

Криза у Молдові: інтереси Росії

На думку Георгія Кухалейшвілі, виграє від кризи у Молдові Росія. Прихід до влади уряду Кіку означає те, що зовнішня політика пострадянської республіки повертається у фарватер зовнішньої політики Москви. Половину портфелів отримали позапартійні радники і наближені президента, включно із соціалістами. На посаду міністра закордонних справ призначений колишній посол Молдови в Німеччині, Китаї та США Аурел Чокой, який з весни 2018 року працював радником Додона з питань зовнішньої політики.

Ігор Додон вважає, що молдавська економіка з радянських часів зав'язана на ринок Росії і ці зв'язки потрібно зберегти. Хоча, за час дії в Росії заборон на молдавський експорт, місцевим виробникам вдалося збільшити товарообіг з країнами-членами ЄС. Тепер у молдавського президента з символічними повноваженнями (Молдова – парламентська республіка), з'явився лояльний уряд.

За допомогою уряду Кіку, Росія зможе досягти продовження перебування російських військових на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. У 2017 році уряд Молдови заборонив використовувати аеропорт Кишинева в якості перевалочного пункту для російської армії.

Додон виступає за надання особливого статусу Придністров'ю у складі Молдови, не проти військової присутності РФ. Максимум на що була готова піти Санду, так це надати придністровським сепаратистам автономію. Президент Придністров'я Вадим Красносельський дотримується альтернативної точки зору і виступає за входження регіону до складу РФ за результатами референдуму 2006 року.

Кухалейшвілі вважає, що Росія використовує Молдову як полігон для того, щоб відпрацювати сценарій федералізації й потім нав'язувати цей сценарій Україні. Москва вже вимагає від Києва прийняти закон про особливий статус Донбасу, слідом за відведенням українських військових від лінії зіткнення.

Криза у Молдові: ризики і можливості Заходу

Росія порушила баланс інтересів із Заходом у Молдові. Анастасія Успенська вважає, що у ЄС та США сумніваються у здатності уряду Кіку організувати ефективну боротьбу з корупцією та фінансовими махінаціями, забезпечити незалежність судової системи. Альтернативної точки зору дотримується політолог Геворг Мірзоян. Оскільки уряд є міноритарним, у нього немає однозначної підтримки в парламенті в умовах відсутності коаліції і тому, кожен законопроект повинен отримати схвалення з боку більшості депутатів парламенту.

"Партія соціалістів республіки Молдова" має тільки 35 зі 101 мандата в парламенті і цього недостатньо для ухвалення законопроектів. АКУМ пішов в опозицію, не буде підтримувати ініціативи соціалістів. Крім боротьби з Санду у "Партії соціалістів республіки Молдова" та "Демократичної партії Молдови" немає точок зіткнення з питань зовнішньої політики.

Демократи виступають за інтеграцію в ЄС і НАТО. Діяльність уряду можуть паралізувати депутати парламенту. На думку аналітика Ігоря Шорникова, Санду може використовувати відхід в опозицію для ефективної підготовки до президентських виборів у 2020 році. Перед відставкою були прийняті 20 постанов про збільшення соціальних виплат і дотацій на розвиток бізнесу. Вона заробила імідж керівника, який спробував зламати корумповану систему.

Політична криза в Молдові напередодні зими, коли будуть високі витрати на енергоносії, в умовах незавершених реформ. Соціалістам доведеться приймати непопулярні заходи, які викликатимуть невдоволення в суспільстві. США і ЄС мають фінансовий важіль тиску на соціалістів. З 2009 року Молдова отримує макроекономічну допомогу Заходу. Вони можуть покласти на лопатки соціалістів, залишивши країну без грошей. Це стане випробуванням для Росії, якій доведеться взяти Молдову на утримання заради збереження свого впливу на пострадянському просторі, що стане викликом для російської економіки.

Читайте Comments.ua в Google News