Інтерв'ю Лаврова італійській газеті: що Росія нав'язує Європі

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявляє, що Кремль ніколи не відмовлявся від ідеї побудови "великої Європи без розділових ліній" від Атлантики до Тихого океану з загальним простором безпеки та економічного співробітництва.

В даному об'єднанні Лавров побажав побачити Росію, Євросоюз, і їх "спільних сусідів". Здогадатися не складно, що він мав на увазі Україну, Білорусь, Молдову і країни Південного Кавказу (Грузія, Вірменія, Азербайджан). Російський міністр підкреслив, що Євросоюз втрачає багато можливостей, пов'язуючи проблему врегулювання конфлікту на сході України з економічним співробітництвом з Росією, продовжуючи політику санкцій.

Підготовка підгрунтя для скасування санкцій

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що інтерв'ю Сергія Лаврова – це окремий пазл у мозаїці інформаційної кампанії Москви, метою якої є нав'язати Брюсселю власне бачення розвитку російсько-європейських відносин, політику щодо пострадянських країн, включаючи Україну і вплинути на скасування санкцій. У скасуванні антиросійських санкцій зацікавлені окремі політичні і бізнес круги Європи.

Інтерв'ю з Лавровим з'явилося на сторінках газети La Stampa незадовго після публікації на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки скандального плану з 12 кроків по зміцненню безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні.

План був підготовлений за участю відставних військових, політиків, колишніх чиновників і експертів Росії, України і Заходу. Деякі положення плану перегукуються із заявами Сергія Лаврова. Документ передбачає скасування антиросійських санкцій по мірі виконання Мінських домовленостей, обмін думками експертів Росії, Польщі, Угорщини щодо визначення української ідентичності та місця нацменшин в Україні. Пропонується опрацювати можливість створення зони вільної торгівлі за участі України, Росії та ЄС, врегулювати проблемні питання у відносинах країн Заходу, співпрацювати в науковій сфері у сфері прикордонного та регіонального співробітництва, захисту навколишнього середовища.

Над планом працювали колишній міністр закордонних справ РФ Ігор Іванов, голова аналітичного центру "Російський рада з міжнародних відносин" Андрій Кортунов, колишній заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Олександр Чалий, екс-голова Європейського командування США генерал Філіп Бридлав. Теоретично, Росія і ЄС могли б утворити зону вільної торгівлі або митний союз, можливо, консультативна рада безпеки за участі керівників силових відомств і військових. У плані з 12 кроків закладені передумови подібного формату, включаючи проведення окремих засідань Нормандському форматі за участю військових з Росії, України, Франції та Німеччини.

Росія пропонує якийсь Захід компромісний варіант мирного співіснування і поглиблення співробітництва в обмін на скасування санкцій. Економіка РФ зазнала чималих втрат від антиросійських санкцій Євросоюзу. На думку аналітика Андерса Аслунда, збитки Росії від дії санкцій становили від 80 до 120 млрд дол. за останні п'ять років. Найбільше постраждали російська металургія, сільське господарство, хімічна промисловість, автомобілебудування. Сергій Лавров, будучи діючим міністром закордонних справ Росії, ненав'язливо надав офіціозу неформального планом російських та західних аналітиків.

Європейське лобі

На думку Георгія Кухалейшвілі, інтереси Кремля проштовхують частина європейських політиків і бізнес кіл, кому не вигідні антиросійські санкції. Не дивно, чому ідеї Сергія Лаврова щодо інтеграції Євросоюзу і Євразійського економічного союзу опублікували саме в італійському виданні. Італія-одна з тих країн-членів Євросоюзу, де бізнес зазнав істотні збитки від політики санкцій по відношенню до Росії. З 2013 по 2018 рік товарообіг між Росією та Італією знизився з 53,8 млрд дол. до 26,9 млрд дол. Внаслідок відповідних заходів Москви доступ до російського ринку збуту втратили італійські виробники продуктів харчування та сільгосппродукції. Збитки італійських виробників склали 2 млрд дол. під впливом обмежувальних заходів. Не просто так Лавров запропонував італійцям спробувати обійти дію санкційного режиму, створюючи підприємства з виробництвом на території Росії. В РФ працює 500 італійських фірм. Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте не вважає санкції продуктивними.

Санкції заважають торгувати з Росією підприємцям з країн Центрально-Східної Європи. Президент Чехії Мілош Земан і прем'єр-міністр Андрій Бабиш, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, прем'єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні не бачать сенсу в антиросійських санкціях. Президент Франції Еммануель Макрон з літа минулого року стверджує, що санкції не повинні бути перешкодою для налагодження відносин з Росією у сфері безпеки і економіки, запропонував будувати Європу від Лісабона до Владивостока, вважає важливим діалог Брюсселя з Москвою. Втрати ЄС від зниження обсягів експорту склали 30 млрд євро за час дії санкцій. Хоча, президент РФ Володимир Путін перебільшує збитки для ЄС від санкцій і на його думку вони склали 240 млрд дол.

Лавров не повідомив італійським журналістам нічого принципово нового, а швидше резюмував ідеї, які витали в умах російських і європейських політиків до української кризи. Ідею великої Європи від Атлантики до Тихого океану пропонував ще екс-президент Франції Шарль Де Голль у 60-х роках. Загальний економічний простір Росії і ЄС пропонував створити колишній прем'єр-міністр Італії і екс-голова Єврокомісії Романо Проді. Про єдиний простір безпеки від Лісабона до Владивостока розмірковував Дмитро Медведєв, коли обіймав посаду президента РФ.

Зручний момент

Російське керівництво перейшло в наступ на фронті інформаційної війни в умовах глибокої кризи у відносинах США і Євросоюзу. На минулій Мюнхенській конференції з безпеки, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер поклав на США відповідальність за те, що вони заперечують ідею міжнародного співтовариства. Держсекретар США Майк Помпео парирував і заявив, що розколу на Заході немає. Тим не менш, накопичилося досить суперечностей у трансатлантичних відносинах за роки правління президента Дональда Трампа. Розбіжності між США і ЄС існують з питань захисту клімату, ядерної угоди з Іраном, фінансування НАТО і витрат на оборону.

Вашингтону не подобається співпраця європейських країн з підозрюваною у шпигунстві китайською компанією Huawei в частині придбання телекомунікаційного обладнання для інтернет-мереж 5G. Навіть Великобританія, найближчий союзник США в Європі, не збирається відмовлятися від контактів з китайською компанією. Складними залишаються американо-німецькі відносини через введення США санкцій проти газопроводу "Північний потік-2".

Між США і ЄС існують торговельні протиріччя. Похолодання в американо-французьких відносинах викликало рішення президента Макрона обкласти додатковими податками багаті високотехнологічні кампанії. Також господар Єлисейського палацу просуває ідею реформування ЄС, створення інтегрованої європейської армії, розширення місій з підтримання миру в інших регіонах, ускладнення процедури вступу в блок. Макрон бажає скоротити залежність Євросоюзу від США у сфері безпеки і перетворити його в самостійний центр сили. В умовах непростих відносин з США французький президент йде на зближення з Кремлем. Також діяв екс-президент Франції Шарль Де Голль.

З іншого боку, розкол існує серед самих європейців. Частина країн-членів ЄС поділяє ідеї Макрона, а інші – Польща, країни Балтії і Північної Європи, Румунія – продовжують покладатися на співпрацю зі США у сфері безпеки, скептично ставляться до ідеї зближення ЄС і РФ, посилення енергетичної залежності від російського газу. США розкритикували план 12 кроків. Голова Мюнхенської конференції Вольфганг Ізінгер закликав не сприймати план серйозно. Це просто аналітична записка, яка не має вищої юридичної сили. Тим більше, план не підтримають абсолютно всі європейські країни. Без консенсусу серед усіх країн-членів Євросоюзу, ні про яку інтеграцію з Євразійським економічним союзом не може бути й мови.