Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Головний парламентер з питання Брексит з боку ЄС Мішель Барньє констатував: британсько-європейські переговори паралізовані. Сам Туманний Альбіон опинився в клоаці політичної кризи, якому немає кінця і краю. Зміна глави уряду не вплинула на зростання розуміння між виконавчої і законодавчої владою з питання виходу з ЄС.
Конституційний експерт Королівського коледжу в Лондоні Вернон Богданор вважає, що Сполучене Королівство опинилося у двох кутах одночасно: інституційному та у переговорах з ЄС. Після того, як в Єврокомісії не прийняли пропозиції британського прем'єра змінити умови угоди екс-прем'єра Великобританії Терези Мей і голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, він узяв курс на вихід з ЄС без будь-яких домовленостей до 31 жовтня, як і обіцяв своїм прихильникам. Джонсон пропонував ЄС виключити з угоди умову backstop, непопулярну в британському суспільстві. Щоб гарантувати виконання мирного договору між британським урядом і сепаратистами Північної Ірландії, європейці запропонували в тексті угоди залишити цей регіон у складі митного союзу заради збереження вільної торгівлі та безвізового переміщення з Ірландією, що бере участь у ЄС.
Зараз межа між британською Північною Ірландією і незалежною Ірландією відкрита і при її перетині не потрібно проходити митний контроль. Лондон такий розклад не влаштовує, оскільки є побоювання, що Північна Ірландія буде віддалятися від Британії в подібних умовах. Богданор вважає, що зараз м'яч на стороні ЄС. Якщо Єврокомісія дозволить внести поправки в умову щодо backstop, тоді британський парламент проголосує за угоду. Однак ЄС відмовляється йти на поступки Джонсону. Барньє заявив, що прогресу в переговорах немає, тому що британський уряд не запропонував альтернативи backstop.
Безвихідь в переговорах з ЄС доповнила незговірливість депутатів парламенту Сполученого Королівства, як з правлячої "Консервативної партії" Джонсона, так і тих, хто представляє опозиційні політичні сили.
Опозиційні "Лейбористська партія", "Ліберальні демократи", сепаратистські партії Шотландії та Уельсу, кілька позафракційних депутатів, а також пара десятків консерваторів, не згодних з Джонсоном, самостійно в трьох читаннях прийняли закон, який зобов'язує уряд Британії просити ЄС відстрочити дату виходу, якщо до 31 жовтня не вийде домовитися про зміну умов непопулярної угоди. Більшість депутатів парламенту поставили хрест на планах Джонсона виконати свою обіцянку перед британцями і вивести країну з ЄС до 31 жовтня. Інституціональний глухий кут полягає в тому, що національний парламент голосує проти будь-якого компромісу з питання Брексит.
Богданор підкреслив, що ліберальні еліти, яких достатньо серед депутатів парламенту, провокують популізм, оскільки блокують будь-які компромісні варіанти розв'язання кризи, включаючи варіант виходу з угодою, без угоди, пропозицію депутата-консерватора Кена Кларка залишити Британію в митному союзі після Брексит або ж провести другий референдум про вихід з ЄС, як того хочуть лейбористи і ліберал-демократи. Окреме питання до окремих депутатів з Консервативної партії, начебто Кена Кларка або Ніколаса Сомса, які є радикальними прихильниками збереження Британії в Євросоюзі і блокують ініціативи власного лідера.
Ситуацію ускладнює демарш Джонсона. Він виключив з фракції "Консервативної партії" в парламенті депутатів, які голосували за закон, який зв'язав йому руки, у зв'язку з чим правляча коаліція втратила більшість. Він розраховував провести позачергові парламентські вибори 15 жовтня, щоб вивести парламент з глухого кута почистити фракції консерваторів від явних супротивників. За прогнозами, консерватори могли взяти більшість місць.
Цілком можливий варіант формування коаліції з опозиційною Партією Брексит Найджела Фарраджа, яка виступає за вихід з ЄС без угоди і яка здобула перемогу у Великобританії на останніх виборах в Європарламент. Проте, парламентарії зробили Джонсону ще одну підніжку та проголосували проти позачергових виборів. Від прем'єр-міністра стали відвертатися деякі соратники. Днями у відставку пішов його рідний брат Джозеф Джонсон з посади міністра університетів і науки, який виступає за збереження Британії в складі Євросоюзу. У відставку пішли міністр у справах Північної Ірландії Нік Херд. Працювати з урядом Джонсона відмовилася Другий комісар церковної нерухомості Керолайн Спелман. Незважаючи на позицію парламенту, Джонсон не відмовляється від своїх цілей і заявив, що краще помре в канаві, ніж попросить ЄС продовжити дату Брексит пізніше 31 жовтня. Не виключено, що Джонсон може піти у відставку або провести другий референдум про Брексит, що відповідає інтересам його супротивників.
На думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, однією з причин конфлікту Джонсона і парламенту є змова опозиційної Лейбористської партії" Джеремі Корбіна, левоцентриста, прихильника збереження Сполученого Королівства у складі ЄС, націоналізації промислових підприємств і збільшення витрат з держбюджету на потреби суспільства. Справа в тому, що напередодні голосування щодо закону про перенесення Брексит, Корбін розіслав листи з пропозицією об'єднати зусилля у протидії політиці Джонсона лідеру "Ліберальних демократів" Джо Свинсон, голові Шотландської Національної партії Миколі Стерджен, голові валлійської політсили Plaid Cymru Ліанн Вуд, 116 депутатів-консерваторів, які виступають за вихід з ЄС з угодою. Законопроект про перенесення строків Брексит – це ініціатива лейбористів.
Корбін розраховує надалі висунути вотум недовіри уряду Джонсона, щоб відправити його у відставку. Позачергові вибори не вигідні лейбористам, оскільки їх шанси набрати необхідну кількість голосів для формування коаліції мізерно малі. Корбін виступає за формування представленими в парламенті опозиційними партіями і, позафракційними консерваторами, тимчасового уряду, щоб не допустити вихід Британії з ЄС без угоди. За цей час лейбористи розраховують домовитися про нової версії угоди з ЄС. При цьому Корбін виступає за тіснішу інтеграцію Британії та ЄС після Брексит, аж до збереження доступу до спільного ринку і членство в митному союзі. Серед опцій опозиціонерів проведення другого референдуму про Брексит. Не виключено, що це дозволить їм зняти питання виходу Британії з ЄС з порядку денного, оскільки згідно з соцопитуваннями понад 50% підтримують збереження країни в Євросоюзі.
Головну вигоду від реалізації подібного сценарію отримує Євросоюз. Кухалейшвілі вважає, що ЄС свідомо не йде на поступки Британії, відмовляється переглядати умови угоди, оскільки не хоче втрачати одного з найбільших донорів. Минулого року внески Лондона в бюджет ЄС склали тринадцять мільярдів доларів. Також у Британії проживають і працюють три мільйони громадян країн-членів ЄС, доля яких залишається під питанням після Брексит.
Брюссель не йде ні на які компроміси з Джонсоном, в розрахунку на те, що в кінцевому рахунку британці самі відмовляться від ідеї виходу з ЄС, щоб уникнути негативних наслідків жорсткого Брексит і вивести країну з політичної кризи. Європейці ведуть гру з нульовим результатом по відношенню до Туманним Альбиону. Чим довше буде тривати конфлікт Джонсона з парламентом, тим довше питання Брексит буде перебувати у глухому куті.
Новини партнерів
Новини