Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Минуло вже більше тижня після атаки безпілотників на два нафтопереробні заводи (НПЗ) компанії "Арамко" в Саудівській Аравії. Відповідальність за теракт взяла на себе екстремістська організація "Ансар Аллах" (хусити), яка бере участь у громадянській війні в Ємені.
За іншою версією за атаками може стояти Іран. Тегеран
постачає зброю єменським хуситам. За інформацією американських спецслужб,
обстріл могли здійснюватися з території Ірану. Фахівці виявили
ракети розірвалися, які, судячи по траєкторії польоту, летіли з Ірану.
Минулого тижня в американське видання The Wall Street Jornal просочилася суперечлива інформація про те, що нібито хусити попередили владу США і Саудівської Аравії про нові можливі атаки з боку Ірану з використанням ракет і безпілотників, а самі вони знаходяться під тиском Тегерана і не хочуть брати участь у провокаціях. Представник "Ансар Аллах" Мухаммед Абдель спростував дану інформацію. Тим не менш, Іран не припиняє грати м'язами. Іран представив на параді балістичну ракету "Хорремшехр" дальністю польоту 2 тис. км.
Теракти вплинули на зниження видобутку нафти в Саудівській
Аравії в два рази. Світові ціни на нафту виросли із 60 до 64 дол. за барель.
Теракт в Саудівській Аравії розрахований на підрив регіональної безпеки, що
вигідно Ірану в силу певних обставин.
Хоч влада Ірану наполегливо заперечує свою причетність до
атак на НПЗ компанії "Арамко", даний теракт повністю вписується в провокації ісламської республіки, які тривають в районі Перської затоки.
Збитий американський безпілотник над Ормузькою протокою, пошкодження за допомогою
магнітних мін танкерів ОАЕ і Норвегії в Оманській затоці, захоплення двох британських
танкерів в Ормузькій протоці, систематичні обстріли населених пунктів
Саудівської Аравії і ОАЕ хуситами з території Ємену... Це не перший обстріл
об'єктів нафтової промисловості Саудівської Аравії. У травні "Ансар Аллах"
розбомбила нафтопровід "Схід-Захід" за допомогою безпілотників.
Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що
метою терактів і провокацій Ірану є змусити США скасувати санкції і
повернутися до виконання умов Спільного всеосяжного плану дій 2015 року
(ядерна угода), який передбачав замороження Іраном ядерної
програми. У травні 2018 року президент США Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди,
а з листопада того ж року вводить нові санкції проти Ірану. Трамп
вимагає від президента Ірану Хасана Роухани піти на нову операцію і, крім
взятих зобов'язань в 2015 році, вивести війська з Сирії, припинити
спонсорувати шиїтські екстремістські організації на кшталт "Ансар Аллах". Трамп
планував зустрітися з Роухани на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку
вересні.
Такий варіант виходу з кризи не влаштовує Іран. Удари
за НПЗ компанії "Арамко", у якій американці купують нафту – це чіткий
послыл Трампу, що режим аятолл плювати хотів на інтереси США в Перській
затоці і не має наміру йти на поступки ні по одному з проблемних питань.
На думку Кухалейшвілі, логіка дій іранського
керівництва полягає в тому, щоб настільки дестабілізувати ситуацію в
регіоні, щоб американські колеги самі зробили крок назад і відмовилися від
обмежувальних заходів проти Ірану. Цього року всі провокації спрямовані Іраном на те, щоб ускладнити видобуток нафти в сусідніх близькосхідних країнах і
спровокувати перебої в постачаннях чорного золота на зовнішні ринки.
Не дивно, чому Роухані відмовився від переговорів з Трампом.
Іран спеціально своїми діями проектує регіональну
нестабільність, щоб потім списати відповідальність на США. Стратегічна мета
Ірану – витіснити США з Близького Сходу. Роухані пообіцяв запропонувати план
забезпечення безпечного судноплавства Перській і Оманській затоках, в Ормузькій
протоці за участю країн регіону. Тегеран стверджує, що військова присутність
США в регіоні підвищує ймовірність збройного конфлікту. На поточний момент
води Перської затоки патрулюють військові кораблі США, Великобританії, а
після нещодавньої атаки на НПЗ "Арамко" до місії вирішила приєднатися Саудівська
Аравія. За допомогою теракту, хусити розраховували змусити Ер-Ріяд вивести війська
з Ємену і припинити надавати військову допомогу світського уряду
протистоянні з "Ансар Аллах".
Теракт ісламських екстремістів у Саудівській Аравії
активізував дискусії щодо доцільності військової відповіді Ірану з боку
США. Зокрема, американський сенатор Ліндсі Грем запропонував розбомбити НПЗ на
території Ірану. З одного боку, застосування сили у відповідь на теракт цілком
логічне. Іран і хусити завдали удар по енергетичній безпеці США та інших
країн світу. Постраждав один з найближчих військово-політичних союзників Америки
на Близькому Сході. У всякому разі, після агресії Іраку в Кувейті у серпні
1990 року, США провели військові операції по звільненню союзника.
Зараз американці діють нерішуче. Трамп
обмежився введенням санкцій проти Національного банку Ірану та відправленням
додаткової кількості військових до Саудівської Аравії і ОАЕ. Американський
президент робить обтічні заяви щодо того, що у США є багато
варіантів військового відповіді на теракт Ірану, але вони віддають перевагу
дипломатії. Також американська влада проводила консультації із Саудівською
Аравією з приводу відповіді на недавні провокації хуситів.
Судячи з усього, Трамп побоюється опинитися втягнутим у
повномасштабний збройний конфлікт з Іраном.
Експерт-міжнародник Ілля Куса вважає, що в результаті
збройного конфлікту постраждає не тільки Іран, але і сусідні близькосхідні
країни, у тому числі Саудівська Аравія. Через різні військові потенціали,
Іран не зможе пропорційно відповісти США, а буде діяти асиметрично, буде
атакувати Саудівську Аравію, американських солдатів на Близькому Сході.
Американські військові бази знаходяться в Іраку, Сирії, Катарі, Туреччині і ряді
інших країн Близького Сходу. Іранська влада загрожує завдати ракетних ударів по
американських військових базах на Близькому Сході в радіусі 2 тис. км, у разі
авіаударів США по території Ірану. Командування елітного іранського
підрозділу Корпус вартових ісламської революції заявив про готовність Ірану до
повномасштабної війни.
Трамп побоюється падіння власних рейтингів через війну
з Іраном напередодні президентських виборів 2020 року. Політичний оглядач
Алекс Вард вважає, що американо-іранська війна може стати одним з найбільш
руйнівних конфліктів за всю історію. Рельєф місцевості в Ірані незручний для
вторгнення. З усіх боків Іран оточують гори чи пустеля. Територія країни
занадто велика і для окупації знадобиться велика кількість особового складу.
Іранці вдадуться до тактики партизанської війни і для цього у них є ресурси: тільки напіввійськове народне ополчення "Басидж" налічує до 10 млн. осіб,
не враховуючи півмільйонну армію. Може загинути велика кількість американських
військових, не менше, ніж під час війни в Іраку в 2003-2011 рр. (близько 4,4 тис.
осіб).
Однак, нерішучість Трампа тільки додає
впевненості владі Ірану діяти більш непередбачувано і агресивно. Криза
у Перській затоці нагадує замкнуте коло, з якого немає виходу. Політика
односторонніх санкцій США проти Ірану виявилася неефективною як засіб
примусу, але вдатися до військових дій Трамп не ризикує.
Новини партнерів
Новини