Ізраїльська криза: чому Ізраїль перетворюється в країну вічних виборів

Поки Україна відзначає Великдень в умовах карантину, в Ізраїлі розгортається новий акт політичної драми. Чергові коаліційні переговори лідера партії "Лікуд" Беньяміна Нетаньяху і його суперника на чолі політичного союзу "Кахоль-лаван" ("Синьо-білий", — ред.) Бені Ганц зайшли в глухий кут. Країна знаходиться на порозі четвертих поспіль позачергових парламентських виборів за останні півтора роки. Дві тисячі жителів Тель-Авіва влаштували акцію протесту в центрі міста проти формування цієї коаліції. Пандемія коронавіруса в Ізраїлі не вплинула на консолідацію політичних сил. Портал "Коментарі" детально розібрався в тому, що відбувається на ізраїльській політичній арені.

Ізраїльська криза: з чого все починалося

Політична криза в Ізраїлі триває з грудня 2018 р. через розбіжності правлячої на той момент коаліції правої партії "Лікуд" і її партнерів серед сіоністів і ортодоксальних іудеїв. Першою з коаліції вийшла консервативна партія "Наш Дім Ізраїль" екс-міністра оборони Авігдора Лібермана в листопаді 2018 року, який не підтримав тимчасове перемир'я з терористичною організацією "Хамас". У грудні парламент Ізраїлю самостійно розпустився через те, що жодна партія не підтримала законопроект про обов'язкову військову повинність ортодоксальних євреїв, які в своїй основній масі навіть не працюють, а присвячують життя вивченню духовного письма Тори, живуть на соціальні допомоги.

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що законопроект торпедували в інтересах противників Нетаньяху, незважаючи на те, що питання призову в армію ортодоксів стояло давно. Позачергові парламентські вибори відповідали інтересам альянсу "Синьо-білий", який сформували противники Нетаньяху, як з правого, так і лівого табору. Наприклад, в альянс вступили екс-міністр оборони Моше Яалон, який вийшов зі складу "Лікуд" в 2017 р., лідер партії "Еш Атід" Яїр Лапід, якого Нетаньяху зняв з поста міністра фінансів у кінці 2014 р. Противники Нетаньяху критикують його за корупційну діяльність та зловживання владою, а ізраїльська прокуратура звинувачує прем'єра у трьох справах. Нетаньяху підозрюють у тому, що він приймав подарунки від зарубіжних бізнесменів в обмін на лобіювання їх інтересів, чинив тиск на редакцію газети "Едіот Ахронот" і всіляко сприяв телекомунікаційної компанії "Безек", щоб вони висвітлювали його імідж партії в позитивному ключі.

Спочатку, альянс "Синьо-білий" виступає за введення обмеження на те, щоб одна особа обіймала посаду прем'єр-міністра не більше восьми років, зниження вартості медичних послуг та освіти, збільшення кількості медичних і навчальних закладів, за поширення обов'язкової військової повинності на всіх громадян Ізраїлю, працевлаштування ортодоксів. Яїр Лапід виступає за збереження під контролем Ізраїлю Йорданської долини, яка проходить через територію Західного Берега (Палестина). Через Йорданську долину проходить найдовше в Ізраїлі шосе 90, що з'єднує північ і південь країни. Союз "Синьо-білий" вважає Єрусалим єдиною і неподільною столицею Ізраїлю. Лапід виступає проти повернення палестинцям власності їх предків на території сучасного Ізраїлю, яку вони були змушені покинути внаслідок Першої арабо-ізраїльської війни 1947-49 років. Ганц і Лапід домовилися про те, що будуть займати посаду прем'єр-міністра по черзі. Однак, ситуація зайшла занадто далеко.

Ізраїльська криза: непереборні розбіжності

За останні півтора роки в Ізраїлі три рази проходили дострокові парламентські вибори: у квітні і вересні 2019-го і в березні 2020-го, за результатами яких жодна з партій не змогла отримати більшість місць у 120-місцевому Кнесеті або домовитися про коаліцію. Нетаньяху не зумів знайти точки дотику з Авігдором Ліберманом і лідерами інших консервативних партій про формування правоцентристської коаліції. Переговори Ганця про коаліцію з правоцентристською партією "Наш Дім Ізраїль", лівоцентристською партією "Об'єднаний арабський список", за яку в основному голосують ізраїльські араби, закінчилися провалом.

На думку ізраїльських політичних експертів Еміля Шлеймовича і Хемі Шалева, причиною фіаско стали розбіжності всередині партії Ганця. Два консервативних депутати з альянсу "Синьо-білий" Йоаз Хендель і Цві Хаузер, які раніше покинули "Лікуд", не підтримали ідею коаліції з "Об'єднаним арабським списком". Згодом Хаузер і Хендель відокремилися в парламентську опозиційну групу Ганця і Нетаньяху. Кухалейшвілі вважає, що ізраїльських консерваторів бентежить ідея створення палестинської держави зі столицею в Єрусалимі. На думку ізраїльсько-американського політичного експерта Маірава Зонсзейна, навіть якби альянс "Синьо-білий" і "Об'єднаний арабський список" сформували уряд меншості, то це дозволило б позбавити посади прем'єра Нетаньяху. Ізраїльська правозахисниця Гебі Ласкі вважає, що "Лікуду" може протистояти тільки якісно нова політична сила, в основі якої лежить альянс євреїв і арабів.

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі, навпаки, переконаний, що в нинішніх геополітичних умовах успіх такого альянсу сумнівний. По-перше, ізраїльське суспільство не підтримає визнання Єрусалиму столицею палестинської держави і виведення єврейських поселень з території Західного берега. Президент США Дональд Трамп вже визнав Єрусалим столицею Ізраїлю і ізраїльський суверенітет над єврейськими поселеннями на Західному березі. По-друге, конструктивні переговори з палестинцями неможливі до тих пір, поки в Ірану є монополія впливу в Секторі Газа. Іранська влада спонсорує терористичну організацію "Ісламський джихад", яка проводить систематичні обстріли ізраїльських міст. Ганц консервативно налаштований в питаннях, що стосуються безпеки і суверенітету Ізраїлю, допускає застосування сили проти терористів. По-третє, Нетаньяху і Ганц дотримуються спільних зовнішньополітичних пріоритетів – стратегічний альянс з США для стримування поширення впливу Ірану на Близькому Сході, стримування ісламських екстремістів в Секторі Газа, Лівані, іранських військ в Сирії, у яких є всі необхідні кошти для обстрілу території Ізраїлю.

Мабуть, тому Ганц Нетаньяху запропонував створити коаліцію під приводом боротьби з коронавірусом. Тоді ж депутати з "Лікуд" підтримали його кандидатуру на пост спікера парламенту на зміну Юлію Эдельштейну, який займав цей пост з 2013 року. Ганц пішов на поступки Нетаньяху, відійшов від більшості положень своєї партії, підтримав анексію єврейських поселень на Західному березі. Вони домовилися про те, що через 18 місяців після формування коаліції, Нетаньяху піде у відставку, а уряд очолить Ганц. Зближення Ганця з Нетаньяху призвело до розколу в альянсі "Синьо-білий". Від Ганця відвернулися колишні партнери – Лапід і Яалон.

Однак, як з'ясувалося в результаті, і на цей раз домовитися не вийшло. Шлеймович і Шалев вважають, що Нетаньяху не зміг домогтися від Ганця гарантії того, що він і його фракція блокують законопроект, що забороняє Нетаньяху, проти якого висунуто обвинувачення і подано позов до суду, претендувати на пост прем'єр-міністра. Лідер альянсу "Синьо-білий" у свою чергу не зміг переконати лідера "Лікуд" дати згоду провести безпрецедентну в історії Ізраїлю інавгурацію: Нетаньяху в якості прем'єра, а Ганця – в якості його наступника.

Ізраїльська криза: перспектива четвертих виборів

Минулого тижня президент Ізраїлю Реувен Рівлін передав мандат на формування коаліції в парламент. Якщо протягом трьох тижнів жоден депутат не зможе досягти коаліційної угоди з колегами, то Ізраїль чекають четверті поспіль парламентські вибори, на яких у партії Нетаньяху є шанси перемогти. За час пандемії коронавіруса, яка накрила Ізраїль, рівень підтримки Нетаньяху в суспільстві зріс. За даними опитування Інституту Демократії Ізраїлю, прем'єра підтримують 60% респондентів. Нетаньяху ввів в країні жорсткий карантин і стверджував, що коронавірусом можуть заразитися до мільйона ізраїльтян, померти десять тисяч. На поточний момент, коронавірусом захворіли понад 13 тис. ізраїльтян.

Хоча, у "Лікуд" є шанси сформувати коаліцію в парламенті, партії Нетаньяху і консервативним політичним силам не вистачає двох мандатів для формування коаліції. Шлеймович і Шалев вважають, що Нетаньяху може домовитися про союз з колишніми членами "Лікуд" Хенделем і Хаузер або переманити на свою сторону лідера лівоцентристської партії "Авода" Аміра Переца і його соратника Іцика Шмуль, у яких дуже низький рівень підтримки в суспільстві.