Переворот у Болівії: що стоїть за поваленням режиму Моралеса

На минулих вихідних у південноамериканській країні Болівії сталася зміна влади. Пішов у відставку президент Ево Моралес, який беззмінно правив країною протягом останніх 14 років. Разом з ним посади покинула левова частка високопоставлених державних діячів. Тимчасово виконуючим обов'язки президента країни стала заступник голови сенату Жанін Аньєс з партії "Демократичний громадський рух", яка знаходиться в опозиції.

Силовики перейшли на бік протестувальників на чолі з екс-президентом та керівником опозиційної партії "Громадянське суспільство" Карлос Меса і лідером консервативного руху "Громадянський комітет Санта-Круз" Луїсом Камачо. Головнокомандувач збройними силами Болівії генерал Вільямс Каліман Ромеро переконав Моралеса добровільно скласти повноваження. Колишній президент отримав політичний притулок у Мексиці. Спроба Моралеса узурпувати владу є не єдиною причиною повалення його режиму. За цим стоїть цілий комплекс факторів, включаючи інтереси інших країн.

Переворот у Болівії: конституційна криза

Ево Моралес опинився в глухому куті після того, як спеціальна комісія Організації американських держав досліджувала результати президентських виборів і прийшла до висновку про те, що мала місце фальсифікація. За офіційними даними, Моралес переміг свого суперника Карлоса Месу ще в першому турі з відривом у 10% голосів. На ділі – відрив був істотно меншим після підрахунку понад 80% бюлетенів, і потрібно було провести другий тур виборів. Реально Моралеса підтримали близько 25% громадян.

Крім того, сам факт участі Моралеса у виборах у цьому році суперечить конституції. У 2009 році він ініціював внесення поправок до конституції Болівії про можливість обрання на посаду президента на два терміни. До того моменту Моралес вже був президентом Болівії з 2006 року, а поправки до конституції дали йому право знову двічі балотуватися. Моралес перемагав на виборах у 2009 і 2014 роках. На думку політичного оглядача Юліани Барбасса, за роки свого правління Моралес обмежив свободу ЗМІ, заборонив частину громадських організацій.

Однак, він і не збирався йти на пенсію. У 2016 році за ініціативою Моралеса був проведений референдум про надання права болівійським громадянам обиратися на посаду президента необмежену кількість разів. Більшість болівійців проголосували проти. Тим не менш, в 2017 році лояльний президенту Конституційний суд прийняв суперечливе рішення про те, що обмеження права балотуватися на пост президента двома термінами нібито порушує права людини і свободи болівійців.

Переворот у Болівії: соціально-економічні проблеми

За інформації Юліани Барбасса вважає, що Моралес зробив достатньо для поліпшення рівня життя в Болівії. Він націоналізував газову промисловість і збільшив обсяги видобутку природного газу. Болівія поставляє найбільше блакитного палива в Аргентину і Бразилію. Моралес збільшив державні витрати в соціальній сфері, проводив політику скорочення розриву в рівні доходу серед населення, зниження бідності. Етнічний індіанець Моралес виступав за рівні права для всіх громадян Болівії, сприяв більш активної участі корінного населення суспільно-політичного життя і народному господарстві. За час його правління прошарок середнього класу в болівійському суспільстві збільшилася на півтора мільйони чоловік.

Однак, на тлі зниження світових цін на енергоносії, зниження обсягів експорту природного газу в казну Болівії стало надходити менше грошей. Збільшилася боргове навантаження країни за рахунок позик у Китаю. Скоротилися національні резерви країни, які довелося використовувати для латання дірок у бюджеті. Збанкрутували дрібні виробництва і майстерні. Національна валюта болівіано знецінюється по відношенню до долара. Болівійська економіка знаходиться на порозі кризи. Підтримка влади скоротилася. Барбасса вважає, що на сьогоднішній день Моралеса підтримують лише 22% населення.

Великою помилкою Моралеса стало те, що він недостатньо приділяв уваги армії, втратив довіру з боку силовиків. Всупереч своїм обіцянкам викорінити расизм і нерівність в Болівії, він так і не зміг зламати колоніальний уклад армії і поліції, де комсклад представлений метисами, креолами і білими, а рядові — переважно індіанцями. Хоч Моралес і збільшив витрати на оборону більш ніж на 60% з 2006 по 2011 рр., купував нову техніку, автомати, це незначно відбилося на зарплатах силовиків. Влітку 2014 року болівійські сержанти і молодший офіцерський склад влаштували страйк на вулицях Ла-Паса і вимагали модернізувати армію, підвищити зарплату. Не дивно, чому на відміну від венесуельських колег, які є елітою суспільства, болівійські силовики не стали захищати свого президента.

Переворот у Болівії: інтереси Заходу

На думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, зміщення Моралеса з президентського поста відповідає інтересам США. Колишній президент Болівії проводив політику в дусі соціалізму 21 століття і був представником лівої хвилі – латиноамериканських керівників, яким притаманні марксистські погляди, антиамериканізм. Вони розгорнули зовнішню політику своїх країн на 180 градусів, стали дистанціюватися від США і активно розвивати торговельно-економічне та військово-політичне співробітництво з Росією і Китаєм. Моралес був поряд з президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, керівництвом Куби і президентом Нікарагуа Даніель Ортега, провідником інтересів Москви і Пекіна в Латинській Америці.

Американці могли прибрати Мадуро руками опозиції, вибравши для цього відповідний момент. За версії венесуельського каналу Telesur, переворот в Болівії був спланований американськими сенаторами Тедом Крузом і Марко Рубіо разом з місцевими опозиційними політиками і колишніми військовими. Принаймні, основним опонентом Моралеса на президентських виборах був Карлос Меса, який під час свого президентства в 2003-2005 рр. виступав в якості регіонального партнера США. Колишній американський сенатор Майк Грэвел не виключає, що до перевороту в Болівії може мати відношення ЦРУ.

Кухалейшвілі вважає, що відставка Мадуро сприятиме зміцненню впливу Штатів у регіоні, який зменшився у роки правління президента США Джорджа Буша-молодшого, коли у пріоритеті були військові операції в Іраку і Афганістані, а не сприяння латиноамериканським країнам у подоланні наслідків економічної кризи. Це як раз і послужило приходу до влади Моралеса в Болівії в 2006 році. Зміна влади в Болівії створює прецедент для зростання протестних настроїв в інших країнах регіону, де при владі перебувають соціалісти, а соціально-економічна ситуація залишає бажати кращого – в Нікарагуа, Еквадорі, Уругваї, а також надихне протестувальників на острові Гаїті більш рішуче вимагати відставки президента.

Свою роль у поваленні Мадуро зіграли економічні інтереси Заходу. На думку політичного оглядача Еону Хіггінса, Моралес пішов у відставку через тиждень після відмови підписати договір про створення спільного підприємства з німецькою компанією ACISA по розробці родовищ літію. У Болівії знаходиться до 70% цього металу, який використовується у виробництві акумуляторів для ноутбуків, смартфонів і електромобілів. У планах було добувати до 40 тис. тонн літію до 2022 році. Моралес вважає, що надра Болівії належать її народу. Після приходу до влади в 2006 році він змусив іноземні компанії покинути газові родовища країни. Примхи постарілого болівійського соціаліста розходяться з інтересами великих корпорацій.