Блог

Вадим Трюхан: Ердоган вступає у велику гру

Президент Туреччини Ердоган запропонував свої посередницькі зусилля Україні та Росії. Нібито навіть мова йде про його готовність стати господарем українсько-російського саміту.

0

comments2640

Вадим Трюхан

зовнішня політика, міжнародні відносини, стратегічний менеджмент, політичні консультації, європейська інтеграція

Голова правління громадської організації «Європейський Рух України» та юридичної фірми "ЮМАС". Дипломат, юрист-міжнародник, магістр державного управління, експерт з європейської інтеграції, національної безпеки, міжнародного публічного та європейського права. Працював на різних посадах в МЗС України, - від аташе Договірно-правового управління до заступника директора департаменту ЄС і Посла з особливих доручень. Був директором Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції в Секретаріаті КМУ. Працював а Адміністрації Президента України, а також за кордоном, зокрема в місії ОБСЄ у Хорватії та в місії Ради Європи зі спостереження за виборами в Косово.  


Думаю, що оцінки цієї сміливої, і навіть дещо неочікуваної, ініціативи, які ми будемо чути з різних боків, різнитимуться. Звучатимуть навіть діаметрально протилежні, від, - "в жодному випадку", до "ура, це перемога!"

 

А діяти доцільно таким чином.

 

Перше. Україні відкидати запропоновані Президентом Ердоганом його посередницькі послуги не можна в жодному випадку. Навпаки, їх слід, устами Міністра закордонних справ України Дмитра Кулиби або прес-секретаря Президента Володимира Зеленського, невідкладно привітати і висловити готовність до обговорення можливості проведення зустрічей з представниками РФ на території Туреччини на різних рівнях.

 

Друге. Сподіватися на те, що Владімір Путін буде у захваті від того, що його турецький колега модеруватиме переговори щодо України з ним і з Президентом Зеленським, не слід. Росіяни сподівалися і досі сподіваються на інше. Їм потрібен Байден у ролі посередника (модератора), у якого можна було би виторгувати щось суттєве для себе. В Ердогана якихось особливих пряників для Путіна немає, це очевидно.

 

Третє. Враховуючи те, що вузол протиріч між позиціями України та Росії тугий, як ніколи раніше, слід мати на увазі дві програми, - максимум і мінімум. При цьому пріоритет надавати якраз другій. Якщо вдасться, за посередництва Ердогана, повернути громадян України, які томляться в російських застінках, то це буде вже успіх. А далі вже можна буде виходити й на реалізацію інших цілей, досягнення яких, на перший погляд, наразі виглядає абсолютно безперспективно.

 

І останнє. Посередницькі зусилля Туреччини, у разі переведення ініціативи Ердогана в практичну площину і сприйняття її обома сторонами конфлікту, не повинні замінити собою існуючі переговорні треки зі США та з європейцями. Вони мають доповнювати один одного, а не вступати в конфлікт. І боятися того, що, мовляв, турки домовляться з росіянами без нас, теж не варто. Належна підготовка до переговорів і професійний (!) склад перемовників від України - запорука успіху і запобіжник для будь-яких зрад і здач національних інтересів.

comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!