Блог

Вадим Трюхан: Фінляндія і Швеція - у кроці від НАТО

Ще 3-4 місяці навряд чи хто міг уявити, що нейтральні Фінляндія і Швеція змінять на 180% свою зовнішню політику і підуть в НАТО. Проте знайшлася сила, яка змусила їх це зробити. Ця сила - російська федерація. Потворне дике утворення, загрози від якого очевидні всім. Дії якого змушують всі нормальні країни і народи об'єднуватися заради виживання.

7416

Вадим Трюхан

міжнародна безпека, зовнішня політика, міжнародні відносини, стратегічний менеджмент, політичні консультації, європейська інтеграція

Заступник командира роти Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади №1, Голова правління громадської організації «Європейський Рух України» та керуючий партнер юридичної фірми "ЮМАС". Дипломат, юрист-міжнародник, магістр державного управління, експерт з європейської інтеграції, міжнародної безпеки, міжнародного публічного та європейського права. Працював на різних посадах в МЗС України, - від аташе Договірно-правового управління до заступника директора департаменту ЄС і Посла з особливих доручень. Був директором Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції в Секретаріаті КМУ. Працював а Адміністрації Президента України, а також за кордоном, зокрема в місії ОБСЄ у Хорватії та в місії Ради Європи зі спостереження за виборами в Косово.

Сьогодні без перебільшення історичний день! Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО.

Що це означає на практиці?

По-перше, це наочне свідчення того, що король, закреслено, (недо)фюрер 2.0 путін насправді голий. Всі його мрії про відновлення СРСР і всі його ультиматуми щодо не розширення Альянсу - це пил.

По-друге, ядерний, ракетний, енергетичний і будь-який інший шантаж, який намагалася задіювати ця фейкова недодержава з назвою російська федерація, виявився не просто не дієвим, а взагалі бульбашковим, його проігнорували.

По-третє, геополітичне становище в Євразії змінюється кардинальним чином. І то не на користь москви. І це лише початок.

Україні треба все це брати до уваги, і припинити будь-які балачки про відмову від євроатлантичної інтеграції. Вони від лукавого. І вони не про компроміси, а про рівень загроз для України на багато років наперед.

Навпаки, нам слід активізуватися на цьому напрямку. При цьому слід ваховувати, що набуття членства в НАТО у короткостроковій перспективі - це в рази і на порядки більш досяжна мета, аніж членство в ЄС. Хоча багато хто вже чомусь вважає, що членство в ЄС у нас вже в кармані. Необгрунтовано ввжає. Підтвердження тому - заява Макрона про якийсь новий альтернативний політичний ЄСівський гурток за участі України, яку поспішив підтримати вже й канцлер ФРН Шольц.

Але зараз не про ЄС. Це тема для іншого аналізу.

Проблема номер 1 для України - це безпека. Вона - понад усе. А гарантувати незалежність і суверенітет України може якраз лиш НАТО, більше ніхто. Відтак, Україні слід подвоїти і потроїти свої євроатлантичні зусилля. Приклад фінів і шведів - нам у поміч!