Рубрики
МЕНЮ
0
Журналіст, редактор, лінгвіст, волонтер
Українка у Польщі
Щаслива дівчинка з інвалідністю через порушення голосовимови
Авторка блогу "Українська з Оленкою Клочко"
Працювала журналістом у виданнях "Гіпотеза", "Коментарі", "Коментарі. Харків"
Отримала вищу освіту за напрямком "Прикладна лінгвістика", а також "Видавнича справа та редагування" у Харкові
Здобуваю післядипломну освіту у Польщі в Університеті Адама Міцкевича за напрямком "Журналістика та соціальні комунікації" (докторантура)
Займаюся проєктами із вивчення соціальних комунікацій, розвитку та впливу сучасних медіа
Про це заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дар’я Марчак. За її словами, Міністерство соціальної політики вже подало відповідний законопроєкт до Кабінету Міністрів. Після його схвалення документ буде передано на розгляд Верховної Ради. Уряд сподівається, що законопроєкт ухвалять цього року, аби з 2026 року розпочати його впровадження.
На перший погляд, це виглядає як позитивний крок у напрямку євроінтеграції та модернізації пенсійної системи. Проте, попри обіцянки уряду, реформа викликає чимало запитань і побоювань серед громадян. Чи дійсно вона покращить рівень життя пенсіонерів? Чи не стане вона додатковим фінансовим тягарем для працівників і роботодавців? Відповіді на ці питання поки що залишаються невизначеними.
Однією з ключових проблем є відсутність чітких фінансово-економічних розрахунків щодо вартості нового механізму обчислення пенсій і його впливу на державний бюджет. Невідомо, чи вистачить фінансування для стабільної роботи системи, особливо в умовах дефіциту бюджету. Без прозорих розрахунків і гарантій така реформа може викликати недовіру серед населення.
Крім того, реформа передбачає обмеження спеціальних пенсій, які перевищують певний поріг. Це може суттєво знизити рівень життя деяких категорій пенсіонерів та створити нерівність між ними. Зменшення виплат може також збільшити кількість людей, які потребуватимуть додаткової соціальної підтримки від держави.
Ще одне важливе питання — гарантії збереження коштів у рамках накопичувальної системи. Громадяни можуть втратити свої заощадження через ризиковані інвестиції або неналежне управління фондами. Відсутність контролю над тим, як використовуються накопичені кошти, викликає серйозні побоювання щодо їхньої безпеки.
Реформа також не гарантує суттєвого підвищення розмірів пенсій. Багато людей продовжуватимуть отримувати низькі виплати, які не покриватимуть навіть базових потреб. Відсутність автоматичної індексації пенсій відповідно до інфляції може призвести до їхнього знецінення з часом.
Експерти також висловлюють занепокоєння щодо того, що реформа може бути вигідною лише окремим групам осіб або фінансовим установам, які керуватимуть накопиченнями й отримуватимуть прибуток від їхнього інвестування. Відсутність прозорості та контролю може створити умови для корупції та незаконного використання коштів.
Таким чином, хоча накопичувальна пенсійна система виглядає як сучасний підхід до забезпечення гідної старості громадян, її реалізація потребує ретельного аналізу та обговорення. Уряд має забезпечити прозорість усіх процесів і надати громадянам гарантії безпеки їхніх заощаджень. У протилежному випадку реформа може призвести не до покращення рівня життя пенсіонерів, а до посилення соціальної нерівності та фінансових втрат для населення.
Новини партнерів
Інші матеріали автора
Новини