Volodymyr Manko: Право vs закон

В контексті політико-юридичної кризи, яка спалахнула після рішення Конституційного суду щодо е-декларування, цікавою є позиція деяких представників влади. Вони виправдовують законопроект, запропонований президентом Зеленським, яким припиняється діяльність КС в повному складі з метою перезапуску цього органу. Хоча не треба бути юристом, щоб бачити, що таких можливостей президент і Рада згідно до Конституції і інших законів не мають.

Аргументи цих слуг народу наступні: принципи права є понад текстами законів. Більш того один слуга сказав, що дія Конституції поширюється далі свого власного тексту. Це означає, що Конституційний суд порушив не текст Основного закону, а принципи права. Відтак президент і Рада хочуть навпаки - відновити принципи права не зважаючи на тексти законів.

На мій погляд аргументація більш ніж сумнівна.

Так, принципи або ж верховенство права є визначеною юридичною категорією. Країни, які пішли шляхом запровадження інституції верховенства права з рештою стали сильними й успішними. Колись давно право могло існувати лише в головах верховних керманичів країн – королів, князів, султанів тощо. Хороші королі – хороше право, і навпаки. З часом ця інституція почала набувати письмових форм. В сучасних країнах право прописано в … законодавстві і зокрема в Конституціях. Якщо хтось з діючої української влади вирішив над законами ставити право, то або він загубився в часі, або робить це з якоюсь своєю метою. 

Ось ми й прийшли звідки почали. Конституційний суд прийняв погане рішення, яке заблокувало е-декларування, розв’язало руки корупціонерам, створило напруженість у відношенні України з міжнародними партнерами. Але для того, щоб виправити це не можна виходити поза тексти законів, опираючись на те, що буцім право вище за закони. Бо власне право і є закони. Захищати право означає захищати закони. А якщо закони погані, включаючи Основний закон, то їх треба змінювати, а не порушувати. Тоді нарешті заживемо в омріяній правовій державі.