Кулик Віталій: РОСІЯНИ СИСТЕМНО ЗНИЩУЮТЬ ЗАЛІЗНИЦЮ ТА ЛОГІСТИКУ В РАЙОНІ КОРОСТЕНЯ ТА ОВРУЧА. ЧОМУ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?

Аналіз останніх подій навколо залізничного вузла Коростень свідчить про зміну характеру бойових дій з боку противника. Спостерігається перехід від тактики окремих повітряних атак до стратегії створення зон постійного тиску на критичну інфраструктуру. Загроза полягає не в кількості безпілотників або разових влучаннях, а в методичному руйнуванні здатності транспортної системи виконувати свої функції. Удари наносяться по локомотивах, підприємствах залізниці, об'єктах обслуговування руху — тобто по тих елементах, без яких залізничний вузол втрачає ефективність навіть за умови фізично справних колій.

Зона системного ураження логістики, рухомого складу та тягових засобів розширилася від Овруча через Ігнатпіль до Коростеня і набула постійного характеру. За останній тиждень навколо Коростеня та на прилеглих напрямках знищено понад 20 локомотивів; загальна сума збитків перевищує 1,5 млрд грн. Залізничний рух через станцію та прилеглими гілками фактично зупинено. Присутність ударних безпілотників, що барражують, досягає 12 годин на добу, що створює ефект безперервної загрози. Існує висока ймовірність подальшого поширення подібних «язиків» тиску через Миколаїв у бік Вінниці, що дозволить противнику взяти транспортну інфраструктуру країни у своєрідні кліщі.

Фіксується якісний стрибок у технічному оснащенні безпілотних систем противника. Спостерігається перехід від масовості атак до якісно нового рівня управління, розвідки, координації та ураження цілей. Головна загроза полягає не в кількості дронів, а в можливості створення зони безперервного спостереження, тиску та вогневого впливу на значній стратегічній глибині. «Язики» тиску формуються динамічно завдяки роям дронів на mesh-зв'язку, що забезпечує постійний контроль простору. Це надає противнику можливість оперативного перенацілювання та швидкого прийняття рішень щодо пріоритетних цілей.

Якщо зона тиску пошириться до району Житомира, під загрозою опиняться одразу кілька найважливіших транспортних коридорів країни, зокрема міжнародна магістраль Київ—Чоп та напрямок Київ—Ковель. Навіть часткове порушення стабільної роботи цих коридорів спричинить ланцюгову реакцію: затримки, обмеження, перебої в роботі, зростання витрат, постійне відволікання ресурсів на захист та відновлення. Метою противника стає не захоплення території, а поступове порушення роботи критичної інфраструктури, що в довгостроковій перспективі може призвести до часткового паралічу логістичної системи держави.

Спостерігається критичний розрив між діями на місцях та рішеннями стратегічного рівня. Люди на місцях роблять все можливе та неможливе для протидії загрозі, часто працюючи за межами своїх повноважень, однак адекватної реакції з боку Міністерства оборони, ОСУВ «Північ», керівництва областей, РНБО, СБУ та інших структур не спостерігається. Не вистачає засобів виявлення, посилення ППО, системного застосування засобів РЕБ, екстрених рішень щодо захисту інфраструктури Укрзалізниці та локомотивного парку. Відсутній єдиний центр стратегічного аналізу та координації, який розглядав би проблему як загрозу стратегічного рівня.

Висновки

Я не військовий експерт, проте очевидно, що було б доцільно: 

- посилити систему протиповітряного та радіолокаційного захисту на критичних напрямках (Овруч — Ігнатпіль — Коростень та далі на південь); створити мобільні групи для оперативного реагування на прольоти дронів; 

- створити міжвідомчий координаційний штаб зі стратегічного аналізу та прогнозування загроз критичній інфраструктурі, наділивши його повноваженнями для швидкого прийняття рішень.

- розробити та негайно впровадити програму фізичного захисту локомотивного парку та критичних об'єктів залізничної інфраструктури; створити мобільні ремонтні бригади та резервні схеми логістики;

- провести інвентаризацію об'єктів критичної інфраструктури в регіонах та розробити плани їхньої екстреної евакуації, укриття та дублювання функцій на випадок тривалого тиску.

Поточна ситуація навколо Коростеня не є локальним інцидентом або серією випадкових ударів. Це системна реалізація противником довгострокового плану тиску на критичну транспортну інфраструктуру України з використанням якісно нових технологій — роїв дронів на mesh-зв'язку, що забезпечують безперервне спостереження та вогневий вплив. Державна машина реагує на загрозу значно повільніше, ніж розвивається сама загроза. Існує високий ризик того, що подібні зони тиску будуть розширюватися, охоплюючи нові транспортні вузли та логістичні центри, що в кінцевому підсумку може призвести до стратегічних наслідків для обороноздатності та функціонування держави.