Цибулько Володимир: Сценарії розвитку політичного процесу у випадку провалу або успішного голосування за відновлення незалежності НАБУ та САП

Особисті заяви лідерів ЄС — Урсули фон дер Ляєн, Еммануеля Макрона, Фрідріха Мерца, Кіра Стармера — засвідчують зміну тональності з дипломатичного партнерства на систему публічних попереджень та ультиматумів.

Єврокомісія вже заморозила весь фінансовий потік по лінії Ukraine Facility, вимагаючи повернення незалежності НАБУ і САП та дотримання процедури призначення керівника Бюро економічної безпеки. Ці вимоги вже не є предметом дискусій — вони стали умовами виживання системи допомоги Україні загалом.

У цій ситуації, в залежності від результатів голосування у Верховній Раді, можемо прогнозувати два основні сценарії розвитку подій.

Сценарій №1: Провал голосування за відновлення незалежності НАБУ і САП

1. Політична дестабілізація і поява запиту на нову коаліцію

Провал голосування буде сприйнятий і в Україні, і за її межами як відкрите політичне самогубство Володимира Зеленського.

ЄС та США вдадуться до публічного делегітимування українського керівництва, зупинять будь-яку бюджетну підтримку та можуть ініціювати обмеження на участь окремих представників ОП у міжнародних форматах.

У Раді зросте тиск знизу (суспільства та активістів) і зверху (партнерів) на створення нової коаліції — Уряду національного порятунку.

2. Розкол «Слуги Народу» і зростання впливу запасних проєктів

Усередині «Слуги народу» посилиться фракційна криза: умовна «група ОП» (Єрмак, Умеров, Татаров) зіштовхнеться з більш прагматичними депутатами, які розуміють наслідки втрати легітимності.

Частина депутатів перейде під крило «Розумної політики» Розумкова, яка буде позиціонувати себе як «вихід з глухого кута».

3. Запит на «Європейську Солідарність»

На фоні краху ілюзії про «реформаторів» із Банкової, суспільство радикально переорієнтується на тих, хто:

відкрито підтримує курс на ЄС,

не має шлейфу участі в обмеженні НАБУ/САП,

має досвід взаємодії з партнерами.

ЄСолідарність отримає нову хвилю підтримки як політична сила, яка може очолити перехідний період до перевиборів.

4. Падіння рейтингів президента і можливість дострокових виборів

Соціальні протести, посилені економічною кризою через замороження підтримки ЄС, виведуть тисячі на вулиці.

У разі збереження вуличної активності до жовтня-листопада можливий зрив держбюджету, що запустить сценарій дострокових парламентських або навіть президентських виборів навесні 2026.

Зеленський втратить залишки монополії на владу. Він буде змушений або піти у політичну тінь, або радикалізуватися (наприклад, через запровадження НС/ВП — що тільки посилить його ізоляцію).

Сценарій №2: Парламент ухвалює закон про повернення незалежності НАБУ/САП

1. Формальне збереження курсу, але втрата довіри

Навіть у разі правильного голосування, інституційна довіра вже втрачена. ЄС не повірить більше у «щирі наміри», а вимагатиме системних гарантій.

Плівки Міндіча та історія із атакою на САП/НАБУ вже завдали репутаційного удару — не лише Зеленському, а й усій архітектурі «антикорупційного фасаду».

2. Пошук цапів-відбувайлів

Зеленський буде змушений жертвувати топовими фігурами, щоб задовольнити вимоги Заходу і зняти тиск:

Офіс президента може позбутися Андрія Єрмака;

Татаров може бути «відданий на розтерзання»;

можливі кадрові чистки у Верховній Раді і Кабміні (наприклад, звільнення керівника фракції Слуг, окремих міністрів).

3. Загострення протиріч в ОП

Після символічних жертв всередині Офісу почнеться внутрішній переділ впливів. Послаблення Єрмака запустить нову війну за контроль над ресурсами, призначеннями та інформаційними потоками.

У публічному полі Зеленський залишиться сам, без щита Єрмака, але й без можливості знову побудувати довіру.

4. Падіння рейтингу і повзучий кінець режиму

Плівки Міндіча (а також імовірні наступні витоки) доб’ють спробу Зеленського повернути імідж.

Восени 2025 року він стане токсичним гравцем:

міжнародна ізоляція (окрім протокольних візитів),

розпад внутрішньої підтримки,

вибуховий запит на нове політичне обличчя або системне оновлення влади.

5. Реакція суспільства

Громадянське суспільство не повірить у «розкаяння» і «перезавантаження» зсередини.

Протести восени 2025 можуть перейти з політичного русла у антивладне, з гаслами «Зеленського у відставку».

Якщо до того моменту Банкова не запустить сценарій переформатування уряду чи зміни прем’єра, ситуація стане неконтрольованою.

Висновок

Зеленський потрапив у стратегічну пастку, відкривши «скриньку Пандори» атакою на незалежні антикорупційні інституції. У будь-якому з варіантів — чи в разі провалу, чи в разі відкату назад — довіра втрачена, а вихід з кризи тепер лежить не в руках Банкової, а в новій політичній конструкції, яку диктуватимуть як громадяни України, так і зовнішні партнери.

Рекомендована позиція для демократичних партій:

Побудувати єдину об’єднавчу платформу за відновлення дії Конституціі. Кожна партія платформи може мати свої ідеї на майбутнє, але майбутнє починається з відновлення конституційного устрою! 

Утриматися від «переможного» тону після провалу Зеленського.

Чітко зафіксувати позицію щодо:

передчасного припинення повноважень президента,

створення технократичного уряду,

перезапуску коаліції без ОП,

відновлення довіри до європейського курсу.

Головна політична боротьба осені: не між "Слугами" і "ЄС", а між авторитаризмом і поверненням до парламентської республіки, до верховенства права і прозорого управління.