Юлія Ярмаркіна: Віктор Лещинський: «Зловживання із відновлення соціальних об’єктів в Україні відбуваються на кожному кроці…»

За півтора роки війни в Україні іноземні фонди, міжнародні фінансові компанії та групи поступово стали фінансувати об’єкти соціальної інфраструктури. Що ж потрібно розуміти нашим місцевим органам влади, громадам та підрядним організаціям, які долучаються до відновлення цих об’єктів?

На жаль, зловживання відбуваються на кожному кроці. Так, спілкуючись із представниками донорських організацій, багато із яких незадоволені щодо роботи представників місцевої влади та підрядних організацій, які зловживають ціноутворенням на відновлення, завищуючи розцінки на проектні роботи, закупку обладнання, будматеріалів тощо.

Усім потрібно насамперед зважати, що ті організації, які підтримують Україну і фінансують відновлення, обов’язково звітують перед своїми державами, а ті у свою чергу –  перед Європарламентом.

Що ж насправді відбувається на теренах українського відновлення? А відбувається лобізм будівельних компаній, які на великий відсоток намагаються завищити проектні роботи. Всі мають зрозуміти, що на ринку існують чіткі ставки по всім позиціям щодо збору вихідних даних, обстеження, проектних робіт тощо.

Наприклад, проектування капітального ремонту повинно бути не більше 3 – 3,2 %, залежно від складності об’єкту, від розділу 1.9 загального зведеного кошторисного розрахунку, а реконструкція становить близько 4,2 % . Нове ж будівництво об’єкту – не більше 5,3 %.

Що роблять виконавці робіт?

Якщо фінансування об’єкту відновлення йде від іноземної організації чи фонду, наші ділки на ринку проектних чи будівельних робіт, знаючи міжнародні розцінки по сфері проектування, намагаються «накрутити» на цих усіх позиціях 10, а іноді і 15% від реальної вартості об’єкту, перевищуючи показники в два чи навіть у три рази від норми.

Після такого проекту далі йдуть будівельні роботи. Розуміючи, що фінансування не з держбюджету і це не муніципальні кошти, а залучені із інших джерел, то і тут теж намагаються зловживати, вказуючи завищені кошти за квадратний метр чи то відновлення, чи то ремонту. Наприклад, вказують 100 чи 120 тис грн за квадратний метр. Хоча реальна сума за капітальний ремонт за держрозцінкою складає 25- 27 тис грн. Якщо це будівнивство нової амбулаторії, то максимальна вартість буде прирівняна до 37 тис грн за квадратний метр. Окремо ж можна обговорювати позиції по її обладнанню. Але я називаю цифри, які є максимальними.

«А кошти виходить витрачаються дарма і ще й під час війни…»

Тож необхідно зробити документацію, пройти акредитовану експертизу, отримати позитивний висновок експерта по розцінках, які насправді прирівняні до держаних, і тільки тоді йти та відновлювати такі об’єкти.

Провокацію, яку роблять як замовники, балансоутримувачі об’єктів, так і «нечисті на руку» виконавці робіт максимально шкодять іміджу України. Тож за ними рано чи пізно обов’язково прийдуть правоохоронні органи. А ще прикро, коли через таких ділків страждають і самі відновлювальні об’єкти, які могли б бути набагато якіснішими та сучаснішими. Натомість через рік вони осипатимуться та руйнуватимуться. А кошти виходить витрачаються дарма і ще й під час війни. А найголовніше – як на нас потім будуть дивитися партнери із Європейського Союзу?!

Віктор Лещинський, президент Національного експертно-будівельного альянсу України