Оленка Клочко: Як українцям вберегтися від ксенофобії у Польщі

Українці втомилися від війни...Але нам від неї не сховатися.

Світ втомився від війни. Але світ може від неї відвернутися, абстрагуватися, сказати "мене це не стосується".

Поляки - наші найкращі друзі, чуйні, гостинні, готові допомогти - втомилися від війни. Від "нашої", як кажуть поза Україною, війни.

А дехто - втомився від нас. Від тих, кому нема куди йти. На жаль, поза телевізійними студіями, майданчиками форумів та студій прес-конференцій, у повсякденному житті це так.

Ні, нам не відмовляють, не позбавляють допомоги, але часом хочуть просто не перетинатися з нами, лишатися осторонь, бо інколи їм здається, що нас забагато - не кількісно, а якісно.

Така доля біженців. Після того, як бажання допомагати вгамовується, часто виникає роздратування. Здебільшого це виникає через поодинокі випадки невихованості, грубіянства, егоїзму та пихатості, які часом проявляють наші співвітчизники. Це трапляється рідко, але саме такі випадки запам'ятовуються і покладають за них колективну відповідальність на всіх українців. Ви знаєте, що деякі поляки докоряють українським переселенцям у тому, що вони отримують більше допомоги, аніж самі поляки? Що вони псують своєю мовою та музикою культуру Польщі? Що українські прапори затуляють красу та автентичність польських вулиць? Що незаможні поляки втрачають житло та роботу на користь українців? Що польська влада турбується про українських біженців більше, ніж про власних громадян?

Про це неприємно говорити, адже вороже налаштовані поляки - це такі самі поодинокі випадки, як і невиховані українці. Втім, таке явище є і від нього не відсахнутися.

"Щось ви не вдячні", "Не схожі ви на біженців", "За що вам допомагати", "Вертайтесь геть до своєї України" і т.д. - такі фрази часом чують українці у Польщі, іноді працюючи, іноді навіть просто розмовляючи українською.

Увесь цей негатив і булінг разом з агресією та часом навіть фізичним насильством та погрозами має у Європі окреме визначення - ксенофобія. В Україні це теж називається ксенофобія, проте у Європі, на відміну від нас, за це не лише передбачено, але й наступає покарання.

Рада Європи має цілком конкретні документи, які роз'яснюють усім причетним країнам поняття ксенофобії як "відразу до чужинців/чужинок або іноземців/іноземок, сприйняття того, що люди з інших країн, груп, культур або ті, хто говорять іншими мовами, є загрозою". В свою чергу ОБСЄ дає методичні рекомендації та прямі вказівки, як у європейських країнах має виглядати законодавство із захисту прав людини у цій сфері. В цілому у більшості країн ЄС закони та кримінальні кодекси і ґрунтуються на цих вимогах ОБСЄ, через що є більш менш подібними між собою.

Так, наприклад, у Польщі, про яку тут йдеться, за навмисні злочини без тяжкої шкоди майну чи особам, вчинені на ґрунті ненависті через національність передбачено ув'язнення до 5 років. А у разі тяжкої шкоди, чи збав Боже, летального випадку, саме ксенофобія буде виступати як обтяжуюча обставина під час винесення вироку.

Що ж робити, якщо Ви зіткнулися із ксенофобією по відношенню до себе?

Вступати в конфлікт та намагатися відповісти лайкою і фізичною силою - заздалегідь програшний варіант, ви ж не хочете опинитися у відділку разом зі своїм кривдником до з'ясування обставин.

За можливості спробуйте записати на відео конфліктну ситуацію, або заручитися допомогою свідків інциденту, бажано простих перехожих, чи працівників (якщо це у публічному місці), тобто, незацікавлених сторін. Попросити у них контактний номер.

Найпершою та найпростішою реакцією буде звернення до поліції. Адже законодавство на вашому боці, незалежно від того, чи ви громадянин України чи Польщі.

Якщо поліція не реагує, або вважає ваші докази недостатніми, є й інший спосіб домогтися справедливості, захисту своїх прав та отримати допомогу. На території Польщі діють громадські організації, що займаються боротьбою з різними формами дискримінації. Часто вони взаємодіють із правоохоронними органами, а також мають вплив на громадянське суспільство, висвітлюють випадки нетерпимості та надають їм розголосу. Одна з таких найбільших НКО - "Ośrodek Monitorowania Zachowań Rasistowskich i Ksenofobicznych" (Центр моніторингу расизму та ксенофобії). За допомогою цієї організації вже було знайдено багато правопорушників, а більшість кейсів потрапило на контроль до правоохоронних органів. Звернутися до організації можна у соцмережах, написати на електронну скриньку: [email protected], або ж прийти особисто в офіс у Варшаві на площі Дабровського.

Головне - пам'ятайте, що такі випадки ксенофобії дійсно трапляються, але це не означає, що цей гнів спрямований особисто на вас. Зважайте на те, що зараз українці у центрі уваги, тому поведінка кожного з нас впливає на уявлення про нашу націю, тож будьте чемними, добрими та вдячними. Ви скажете "Дякую" і світ стане трохи добрішим.