Комерційний директор АТ "Дніпроазот" Андрій Пустовойт: Підвищення тарифу на транспортування газу зупинить підприємство та спровокує "ефект доміно" в економіці країни

Про можливі наслідки підвищення тарифу на транспортування газу в інтерв'ю розповів комерційний директор "Дніпроазоту" Андрій Пустовойт

У ЗМІ сьогодні з'явилося відкрите звернення АТ "Дніпроазот" (м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.) до Президента України, прем'єр-міністра України, АМКУ, НКРЕКП, правоохоронних органів. У зверненні йдеться про можливу зупинку стратегічного для України підприємства у зв'язку з підвищенням вартості розподілу природного газу.

Про ситуацію, що склалася, в інтерв'ю УНІАН розповів комерційний директор АТ "Дніпроазот" Андрій Пустовойт, пише "Апостроф".

"Дніпроазот" звернувся з відкритим листом на адресу керівництва країни, контролюючих та правоохоронних органів про можливу зупинку підприємства у зв'язку з підвищенням тарифів на розподіл природного газу "Дніпропетровськгаз". Наскільки ситуація серйозна?

А. П. Ситуація більш ніж серйозна. "Дніпропетровськгаз" заявив про бажання триразово збільшити тариф на розподіл у наступному році. І це при тому, що встановлений сьогодні тариф вже є позамежним.

Хіба тариф "Дніпропетровськгазу" не є однаковим для всіх споживачів? Чому це так критично саме для АТ "Дніпроазот"?

А. П. Тариф "Дніпропетровськгазу" дійсно однаковий для всіх споживачів, що знаходяться в зоні обслуговування газорозподільних мереж цього підприємства. Однак, "Дніпроазот" – не звичайний споживач. Природний газ для АТ "Дніпроазот" – це не енергоносій, а сировина, з якої виробляються азотні добрива. Причому, собівартість продукції підприємства "Дніпроазот" у більшій частині (близько 80%) – це вартість природного газу та його доставки по системі газопроводів до виробничих цехів.

У зв'язку з тим, що Україна не забезпечена повністю газом власного видобутку, вартість природного газу на ринку завжди відносно вища, ніж у країнах-експортерах газу. Маючи такий об'єктивний конкурентний недолік, ми змушені конкурувати на рівних з підприємствами з країн-експортерів газу, і все це на дуже низькомаржинальному світовому ринку азотних добрив. Як Ви розумієте, у таких умовах для нас будь-яке збільшення собівартості, а тим більше таке значне, веде до збитків і втрати сенсу виробляти.

Але тарифи природного монополіста, яким є "Дніпропетровськгаз", затверджуються НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг) за встановленою процедурою. Хіба така система не забезпечує справедливий рівень тарифу для споживачів?

А. П. Сьогодні НКРЕКП і нормативно прийнята методика вважає справедливим, коли тариф підприємства, що розподіляє газ, формується за системою "витрати +". Спрощено це означає, що для формування тарифу на майбутній рік "Дніпропетровськгаз" формує перелік витрат, які планує нести у зв'язку з обслуговуванням розподільних мереж, що перебувають у його веденні, додає до них свою рентабельність і ділить те, що вийшло, на плановий обсяг газу, який будуть споживати всі споживачі, що знаходяться в зоні його відповідальності.

Що ж тут несправедливого?

А. П. По-перше, до складу витрат "Дніпропетровськгазу" з року на рік включає безліч витрат, що не стосуються розподілу газу, і завищує окремі статті, на що ми постійно вказуємо у процесі публічних обговорень і що вже ставало предметом програних "Дніпропетровськгазом" судових тяжб. На жаль, тариф на розподіл газу для нашого підприємства продовжує зростати. Але ще важливіше інше. Існуюча система не враховує віддаленість споживача від джерела газу – магістральної системи газопроводів України.

Що Ви маєте на увазі?

А. П. Система розподільних газопроводів "Дніпропетровськгаза", як і інших регіональних газорозподільних підприємств, живиться від системи магістральних газопроводів України. При цьому загальна протяжність трубопроводів "Дніпропетровськгазу" становить близько 20 000 км. Саме на обслуговування цих 20 000 км, а також компенсацію втрат газу при розподілі, "Дніпропетровськгаз" і повинен витрачати гроші, сплачені споживачами у вигляді тарифу на розподіл.

Як я вже говорив, "Дніпроазот" – найбільший споживач у зоні відповідальності підприємства "Дніпропетровськгаз". Обсяги споживаного нами природного газу – це 47% усього обсягу, що розподіляється по мережі "Дніпропетровськгазу". Тобто, близько половини бюджету "Дніпропетровськгазу" фінансується за рахунок "Дніпроазоту". А тепер – головне – подача газу від магістральних газопроводів до цехів підприємства "Дніпроазот" фізично здійснюється по двох нитках газопроводу, кожна з яких – довжиною 5 км. Є ще третя (теж 5 км), але вона не використовується більше 30 років. Ви розумієте, 20 000 кілометрів – вся мережа, за яку треба платити, але тільки 10 км використовується нами! Але і це не все.

Трубопроводи, що живлять наше підприємство, були побудовані нашим же підприємством у минулому столітті, і треба ще розібратися, чому вони не належать нам зараз. Ці нитки являють собою укладені на поверхні землі з'єднані зварюванням труби, що не мають фланцевих з'єднань, відгалужень і будь-якого обладнання на всій протяжності від магістральників до наших цехів. Замір використаного нами газу здійснює оператор системи магістральних газопроводів на вузлах обліку, що належать йому. Після чого він передає ці відомості до "Дніпропетровськгазу", а останній, в свою чергу, без змін, а, отже – втрат, передає їх нам.

Що Ви хочете цим сказати?

А. П. Я хочу сказати, що навіть якщо припустити, що "Дніпропетровськгаз" має витрати в зв'язку з розподілом газу по цих трубах, то всі його витрати обмежуються періодичним обходом труб на предмет витоку газу, повірки їх цілісності, фарбування час від часу і ведення документації (журналів). Все це за нашими оцінками – не більше 100 000 гривень на рік. Ми ж кожен місяць платимо 62 мільйони гривень зараз, а, в разі підвищення тарифу, будемо платити більше 170 мільйонів на місяць!

Куди ж ідуть ці гроші?

А. П. Гарне питання. Точно не на обслуговування наших ниток (сміється, – УНІАН). Досить подивитися на них. Наші нитки ніхто не фарбував з часів, коли ми їх проклали. І обхідників "Дніпропетровськгазу" в районі наших ниток не пам'ятають навіть старожили нашого заводу. Ви розумієте, чому ми вважаємо, що це має цікавити не тільки керівництво країни, а й правоохоронців?

Чому немає реакції НКРЕКП?

А. П. Складно сказати. Можливо, такий стан справ когось влаштовує. Зверніть увагу, що наявна система дозволяє встановити різні тарифи на розподіл газу для різних регіонів. Наприклад, тариф на розподіл газу в Черкаській області сьогодні майже втричі нижче нашого. При цьому і "Дніпропетровськгаз", і "Черкасигаз" належать одному кінцевому бенефіціару. За дивним збігом цьому ж бенефіціару належить конкуруючий з нами на ринку України Черкаський "Азот", який платить за розподіл газу "Черкасигаз" за низьким відносно нашого тарифом. Хіба це не привід для інтересу з боку АМКУ?

Який Ви вбачаєте вихід?

А. П. Варіантів може бути багато. Нам бачиться найпростішим і справедливим передачу прокладених нами труб, що постачають наше підприємство, нам, або третій особі, яка не буде вирішувати проблему своєї неефективності, або якісь інші завдання, за рахунок нашого підприємства, як це сьогодні робить "Дніпропетровськгаз".

Очевидно, у цьому випадку, "Дніпропетровськгаз" не зможе обслуговувати мережу розподільних газопроводів при зменшеному на половину бюджеті. Проблему фінансування "Дніпропетровськгазу" потрібно буде вирішувати за рахунок підвищення тарифу для решти споживачів?

А. П. Якщо наш завод зупиниться (що неминуче в разі затвердження запропонованого тарифу), проблему зменшеного вполовину бюджету "Дніпропетровськгазу" владі доведеться вирішувати так чи інакше. Тільки в разі зупинки підприємства "Дніпроазот" додадуться ще й соціальні проблеми у зв'язку з масовим звільненням людей, скорочення платежів до бюджету, зниження пропозиції вітчизняних добрив агросектору України. Фактично, підвищення тарифу на транспортування газу зупинить наше підприємство і спровокує "ефект доміно" в економіці країни. У ситуації, що склалася, я зараз розраховую лише на те, що рішення керівництва країни буде зваженим, економічно обґрунтованим і юридично справедливим.