Нова мечеть у центрі Києва може стати яблуком розбрату
Будівництво нової мечеті у Києві викликає масу суперечок, при цьому, не обійшлося без Томосу для Православної Церкви України
У середині 2019 року в українських ЗМІ з'явилася інформація про намір Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим (ДУМАРК) побудувати в центрі Києва нову мечеть. Будівництво цієї мечеті активно лобіюється Анкарою і контролюється на рівні президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, який обговорював це питання під час зустрічі з українським колегою Володимиром Зеленським у жовтні 2020 року. Судячи з усього, в цьому зацікавлений і сам український президент - на зустрічі з представниками кримськотатарського народу з нагоди Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу в травні 2020 року його зазначив, що готовий підтримати зведення нової мечеті і очікує від кримських татар її проект.
У липні 2020 року посол Турецької Республіки в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере заявив про завершення підготовчих робіт. Здавалося б, таке питання, як зведення нової мечеті в столиці, не викличе негативної реакції з боку українських мусульман. Однак в мусульманському співтоваристві відомо, що проти її будівництва активно виступає глава Духовного управління мусульман України (ДУМУ) шейх Ахмед Тамім.
На сьогоднішній день у Києві функціонує одна велика мечеть - Ар-Рахма, відкрита у 2011 році ДУМУ і вміщає близько двох тисяч віруючих. Водночас, за різними оцінками, нова мечеть буде вміщати від п'яти до десяти тисяч осіб, що зробить її найбільшою в Україні. На земельній ділянці вартістю близько 5 млн доларів (за чутками, вона розташовується в Печерському районі та була подарована мусульманській громаді Рінатом Ахметовим) планується також розмістити медресе і приміщення для Духовного управління мусульман Криму.
Реакція Ахмеда Таміма цілком з'ясовна. Сам він називає себе "Верховним муфтієм України" і, за власними словами, є представником всіх мусульман країни, що дозволяє йому успішно залучати спонсорів в особі іноземних урядових і неурядових мусульманських фондів. Однак Туреччина вважає вчення ДУМУ нетрадиційними і такими, що суперечать традиційному ісламу, внаслідок чого відмовила йому у фінансуванні.
У свою чергу, очолюване Айдаром Рустамова Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим, створене у 2017 році для підтримки та об'єднання релігійних громад кримських мусульман, що переселилися на материк після російської агресії, цілком користується підтримкою Анкари і турецького управління у справах релігій (діанети). Відкриття найбільшої мечеті в Україні у веденні ДУМАРК, що не найчисленнішою організації, більшість громад якій зосереджені переважно на заході й півдні країни, безумовно, вдарить по позиціях ДУМУ як найбільшому за чисельністю громад об'єднання мусульман, представленого у всіх регіонах.
Диспропорція очевидна, і Ахмед Тамім цілком може побоюватися відтоку віруючих. Однак справа не тільки в цьому. Посилення ДУМАРК само по собі буде означати посилення впливу Туреччини серед мусульман України, а з огляду на чутки в релігійних колах про те, що імам мечеті призначатиметься з турецьких громадян, цей вплив обіцяє бути дійсно значним.
У даній ситуації примітна позиція офіційного Києва. З одного боку, активні дії глави ДУМУ Таміма, протестуючого проти будівництва мечеті, неможливо присікаються, а з іншого - влада відкрито виступають за зведення нової мечеті.
За однією з наявних оцінок, йдеться про чергову колізії зовнішньополітичного порядку і конфесійних уподобань громадян - на цей раз в мусульманському середовищі. І дійсно, Київ веде активний курс на зближення з Анкарою у всіх сферах, про що свідчать часті контакти офіційних осіб обох країн. І угода про закупівлю Україною турецьких безпілотників і спільному їх виробництві - лише перший приклад подібного співробітництва. В кінці грудня минулого року стало відомо про угоду між Миколаївським суднобудівним заводом "Океан" і державним оборонним концерном Туреччини про будівництво корветів для ВМС України.
За іншою версією, будівництво підконтрольного Туреччині культового ісламського споруди - це плата української влади за Томос про автокефалію, наданий Православної Церкви України (ПЦУ) в 2019 році Вселенським Патріархатом. Нібито поблажливе ставлення Ердогана до активного втручання Константинополя в церковну і політичне життя інших держав з позицій його Вселенського статусу, який турецька влада офіційно не визнає вже майже 100 років, коштувало Києву втрати впливу на більшу частину мусульманського суспільства в країні. Анкара вже багато років проводить активну експансіоністську політику, в тому числі методами м'якої сили, як одного з головних інструментів якої використовується релігія. Очевидно, що через ДУМАРК Туреччина буде прищеплювати свої погляди не тільки кримським татарам, а й іншим мусульманам-громадянам України.
Більш того, і "незалежність" ПЦУ номінальна, на ділі ж вона знаходиться в підпорядкуванні Матері-Церкви - Вселенського Патріархату, який в свою чергу сильно залежить від турецької влади. Так що виникає питання, чи не заплатимо ми двічі за те, що не отримали.
У даній ситуації навіть глава ДУМУ Тамім виглядає великим патріотом, ніж можновладці, адже при ньому ісламська громада не контролюється ззовні країни. Про потурання офіційного Києва Туреччині говорить і відсутність реакції влади на перетворення собору Святої Софії в мечеть.
Поки подробиці, в тому числі і про місце розташування нової мечеті, достовірно невідомі. Проект активно просувається Туреччиною, і з огляду на позицію Офісу президента, турки не будуть довго тягнути з її зведенням. І головне питання: скільки часу буде потрібно Анкарі, щоб остаточно закріпити свій вплив серед мусульман України.