Чим насправді займається ГО "Стоп корупції"

7 березня 2023, 09:45 Кравцев Сергей

ГО «Стоп корупції» міністр оборони Олексій Резніков запросив контролювати доброчесність Міноборони

В Україні поки що є таке ганебне явище, як корупція. Задача організацій, які з нею борються – викривати тих, хто заробляє нечесно. Проте журналісти, що займаються розслідуваннями мають керуватися певними моральними стандартами. Зокрема, спиратися на факти, які за необхідності можна довести в суді. А не маніпулювати словами, називаючи прямі образи “точкою зору” та не цькувати людей, мов дичину в лісі. Між тим, як вважають журналісти "Інформатора" ГО “Стоп корупції” була помічена саме в цих діях.

Видання зазначає, у квітні 2017 року до Дніпра приїхала команда "Стоп корупції", щоб поспілкуватися з заступником міського голови Дніпра Михайлом Лисенком. Журналісти разом з місцевим активістом, екс-начальником місцевого ЖЕКу №37 Сергієм Варфоломієм прийшли до чиновника, щоб запитати про програму підтримки ОСББ. Однак чиновник з певних причин не був готовий до розмов. Він порадив із питаннями звернутися до пресслужби міської ради.

"Зазвичай за таких обставин журналісти домовляються про інтерв’ю на іншу дату чи про можливість отримати коментар від заступника Лисенка. Але цивілізований шлях не входив у наміри “Стоп корупції”. Представники організації бігали за чиновником та намагалися не залишити його наодинці. Це було схоже на полювання, коли мисливці заганяють звіра. Ми не знаємо достеменно, що сталося після цього. ЗМІ пишуть, що Варфоломій звинуватив заступника мера в корупції, після цього почалася бійка. З цієї події "антикорупціонери" зробили декілька матеріалів про те, як Лисенко, як Джекі Чан, бився одразу з усіма – активістом та журналістом "Стоп корупції". Координатор проекту "Стоп корупції" Роман Бочкала теж у всьому звинуватив чиновників Дніпра. Ми не знайшли в текстах та відео про цю подію коментарів іншої сторони, які мали б взяти представники ГО. Але за стандартами журналістики вони мають там бути. Як в матеріалах інших видань", - йдеться в матеріалі.

Журналісти розповідають, у квітні 2021 року до Шевченківського районного суду Києва поскаржився на той час представник податкової Ігор Сінгаєвський. Про нього "Стоп корупції" написали, що Сінгаєвський нібито "має репутацію хабарника, що "кошмарив" бізнес та вимагав кошти в обмін на безпроблемну діяльність", "в Одесі через суспільне обурення чиновника таки звільнили з посади…" та "через корупційні скандали він навіть потрапив у список осіб, які підпадають під люстрацію". З цього зробили матеріал та відео для ютубу. Чиновник дуже засмутився та подав до суду. На засіданнях представники "Стоп корупції" заявляли, що все, що було написано та змонтовано - це оціночні судження, а сайт належить взагалі невідомо кому.

"Деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав, - йдеться в рішенні суду. - Оскільки інформація містить відомості про обставини, які піддаються доведенню, то вона є саме твердженням про факти, а не оціночним судженням".

Щодо того, кому належить вебресурс, то на сайті у розділі "Регламент створення медійних матеріалів" йдеться про те, що "до центральних ресурсів "Стоп корупції" належать спеціальна програма "Стоп корупції" на 5-му каналі, інформаційний портал "СТОПКОР", канал YouTube, сторінка у Facebook". Тобто суд встановив, що це все одна організація.

"В даних матеріалах журналіст … безпідставно, без наведення конкретних фактів та доказів, діючи свідомо, поширено щодо позивача інформацію, яка як і не відповідає дійсності (є недостовірною), тобто містить відомості про події, яких не існувало взагалі, так і про події, які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (є перекручені)", - до такого висновку прийшов суддя.

"Чиновник виграв, тому що мав довідку, що "не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні чи пов`язані з корупцією правопорушення". Навіть якщо допустити, що хтось не прав, то в Україні діє правило, за яким не можна називати нікого хабарником чи крадієм, допоки це не встановить суд. Заперечити на це було нічого, тому у серпні 2022 року суддя Шевченківського райсуду Києва Анзор Саадулаєв визнав інформацію "Стоп корупції" про Сінгаєвського недостовірною, яку потрібно було спростувати. З тексту потрібно було прибрати згадування про хабарництво та люстрацію. Проте це нічого не дало: матеріал в оригінальному вигляді можна читати та поширювати навіть у лютому 2023 року", - защначає "Інформатор".

Раніше "Інформатор" вже писав, що міністр оборони Олексій Резніков запросив борців з корупцією допомогти навести лад у його відомстві. Серед поважних організацій у списку тих, хто погодився слідкувати за доброчесністю в міністерстві, була громадська організація "Стоп корупції". Міністр Резніков запросив контролювати міноборони антикорупціонерів.

Теги: