Польські ЗМІ розповіли історію Тараса Задорожного, який втік з України після розкрадання майна ЗСУ

У польських виданнях з'явився матеріал про "українського біженця", який віджав у Міноборони земельну ділянку.

Вочевидь поляків, де наразі перебуває найбільша українська діаспора, таки стали діставати деякі наші персонажі. Воно й не дивно – дивлячись на деяких "біженців", чиї пики згорда поглядають на громадян Польщі із вікон джипів з українськими номерами, мимоволі запитаєш себе: а з якого переляку я маю відривати щось від своїх дітей і давати цим "постраждалим" бикам?

Тема про те, що далеко не всі біженці з України є дійсно біженцями, і з них варто б спитати за їхні статки, в Польщі (як і в інших країнах Європи) не те що непопулярна, але її намагаються не дуже зачіпати, аби не викликати роздратування у власних громадян. Бо влада розуміє – із мільйонів українців, які втекли в Польщу від війни, тих, хто втік з грошима, вкраденими у України, дійсно небагато.

Однак якби ж ці люди сиділи тихо та не відсвічували! Ні – вони звикли в себе вдома, що гроші дозволяють їм все, і ці звички перенесли в гостинну Польщу. Наслідок – ось:

матеріал у кількох польських ЗМІ із заголовком "Чому Тарас Задорожній утік до Польщі, а правоохоронні органи його не затримали?". Що Задорожній когось конкретно дістав, можна зрозуміти із самого матеріалу.

Бо розкопана вся історія цього "українського біженця", який перетнув україно-польський кордон ще 24 лютого минулого року, на тому самому джипі Land Rover BC6598MX. Поляки пишуть, що у Варшаві вже кілька років живе його дружина Оксана Винник, яка в Україні володіє цілою низкою підприємств:

Оцінюються статки сімейства Задорожних, які отримують у Польщі допомогу в якості біженців з України, у 4,28 мільйона доларів. А всього ж на Оксану Винник зареєстровано 9 об'єктів нерухомості, а на її юридичні особи – 19 автомобілів та причепів загальною вартістю ~$332 000, а також 24 об'єкти нерухомості у західних областях України.

Витягли на світ польські ЗМІ й вельми неприємну і дуже некрасиву історію того, як Тарас Задорожний разом із своїми батьками віджав у Львові земельну ділянку, що належала міністерству оборони України.

2011 року Тарас разом із батьками самовільно зайняли ділянку військового містечка у Львові, де розпочали будівництво. У 2013 році квартирно-експлуатаційна частина м. Львова подала позов проти Тараса та його батьків з вимогою звільнити ділянку та знести будівлю. Однак у 2014 році суд відмовив у задоволенні позову через відсутність доказів про належність ділянки Міноборони.

Історія давня, але поляки ставлять цілком логічне питання – а чому ми маємо давати зброю українській армії у той час, як держава Україна дозволяє розкрадати армію всім, кому не ліньки? Більше того – толерує цих розкрадачів настільки, що дозволяє їм заробляти на державних закупівлях?

ТОВ "Еконіколь", власником якого є Тарас Задорожний, у 2020 році виграло 26 тендерів на постачання антисептиків на 366,2 тисяч гривень школам Тернопільської області. Але у фінансовому звіті вказали, що весь реалізований товар дорівнює собівартості. У зв'язку з цим чистий прибуток вийшов 3400 гривень, з яких заплатили за рік 800 гривень податку. 2021 року сума тендерів склала 447 900 гривень, а чистий прибуток – 11 400 гривень, з яких і сплачували податки:

На ці цілком логічні запитання поляків відповіді немає. Дійсно – чому Польща має компенсувати Україні те, що крадуть у України її громадяни? Тому, що Тарас Задорожний втік до Варшави?

Однак юридичних підстав вислати його з Польщі немає – попри те, що розкопала преса, українські правоохоронні органи Тараса Задорожного не розшукують і запитів до своїх польських колег по його екстрадиції не надсилали. У конфлікт із місцевим законодавством він тут не вступає, вочевидь, розуміючи, що Польща – не Україна і від уваги місцевої поліції його не прикриє тесть, Михайло Іванович Винник, який завдяки своєму депутатському статусу в Україні також трохи "відщипнув" від державного бюджету і навчив свого зятя як знаходити і забирати те, що погано лежить.

Михайло Іванович Винник – людина далеко не проста, володіє кількома десятками фірм. Одна з них засвітилася у розслідуванні "Наших Грошей", яке вивчало тендери Управління промислових підприємств Держадміністрації залізничного транспорту України на закупівлю шпал за завищеними цінами. У 2014 році серед підприємств була юридична особа Винника, ТОВ "Деревообробний завод “Рогатин”", яка виграла тендер на 6,7 мільйона гривень, потім того ж року і в 2015-му ще на 5,5 мільйона гривень.

У 2016 прокуратура через суд наклала арешт на транспорт та техніку агрофірми "Кліщівнянка", яка належала тестю Тараса Задорожного та займалася незаконним видобуванням піску без дозволу. У рамках розслідування обшуки також провели у ТОВ "Галтекс-Холдинг", яке належить йому на пару з дочкою Оксаною та яке є частиною посагу.

Однак це все було в Україні. І до Польщі жодного стосунку не має. Принаймні – юридичного. Що стосується морального – так, мабуть, саме тому поляки і розмістили історію Тараса Задорожного у своїй пресі. Бо набридло дивитися, як цей "біженець" на джипі плює в руки поляків, які всім серцем прийняли біду українського народу і допомагають йому, не дивлячись на сотні тарасів задорожних, які розкатують на своїх джипах польськими містами.