Як росіяни намагаються потрапити в українську оборонку
Росія намагається потрапити до сфери українського оборонно-промислового комплексу, завдяки критиці контрактів на поставки озброєння.
На третьому році повномасштабного вторгнення в Україну у вкрай чутливій сфері постачання продукції воєнного призначення хоче працювати, не відчуваючи жодних перешкод, компанія з російським корінням.
В Києві по вулиці Предславинській зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю УкрАрмоТех. Керує товариством, за відкритими даними сайту YouControl, Геннадій Хіргій. ТОВ має засновників з українським громадянством, які мешкають на території України. Серед видів діяльності – технічне обслуговування і ремонт автотранспортних засобів та виробництво військових транспортних засобів. Зокрема, бронеавтомобілів, призначених для експлуатації на передовій в умовах війни.
Компанія працює, з-поміж іншого, за державними угодами. Так, 2023 року УкрАрмоТех виконала контракт з Державною прикордонною службою України на виробництво 50 бронеавтомобілів. Контракт було повністю виконано в січні 2024 року. Зі зрозумілих причин умови цього контракту мають гриф "Для службового користування".
Угоду було виконано, прикордонники претензій до постачальника не мали. У лютому 2024 року на адресу Держприкордонслужби надійшов лист від ТОВ "ІА "Стоп Корупції ТВ". Антикорупціонерів зацікавило, чи справді було укладено контракт між ДПС та УкрАрмоТех і на яких умовах.
Нагадаємо, що зазначений контракт має закритий характер, тобто його умови не розголошувалися. У зв’язку з цим постає питання, яким чином інформація по цьому контракту стала відома необмеженому колу осіб. Чи не було порушене законодавство про державну таємницю і хто міг "злити" умови постачання продукції військового призначення? Чи не отримав через цей витік інформації ворог потрібну йому інформацію?
У відповіді ТОВ "ІА "Стоп Корупції ТВ", яка є у розпорядженні журналістів порталу Коментарі, зазначено про компанію Інкас Дубай, яка заявляє нематеріальні права на автомобілі від УкрАрмоТех і має намір звернутися із цього приводу до суду.
Згадана у листі "Стоп Корупції" фірма Інкас Дубай має офіс у Об’єднаних Арабських Еміратах, сайт на домені "ru", однак немає представництва на території України.
міститься чомусь на українському інтернет-майданчику пошуку роботи від такої собі HR-менеджерки еміратської INKAS Калашнікової Наталі.
Тож ідеться не лише про можливо захоплену назву у канадської компанії: Інкас Дубай має сумнівну репутацію, пов’язану зі спробами уникнення санкцій та співпраці з країнами, визнаними міжнародним співтовариством як держави-терористи, та з представниками визнаних терористичними спільнот. Ідеться про роботу Інкас Дубай у країнах СНД, у тому числі Білорусі й Чечні. Зокрема, ще з 2014 року керівництво Інкас Дубай вживало заходів для постачання бронетехніки терористам із так званих "ЛДНР".
Не дивно, що серед ключових фігур, пов’язаних з Інкас Дубай, на поверхню спливають неоднозначні імена. У числі інвесторів проектів Інкас Дубай – одіозний Адам Делімханов, який в Україні перебуває в розшуку. Він є поплічником Рамзана Кадирова та депутатом державної думи росії, 2022 року брав участь у збройному вторгненні до нашої країни, неодноразово був помічений у складі кадировських банд під час захоплення Маріуполя.
Засновником Інкас Дубай (володіє 51% компанії) є 44-річний уродженець Узбекистану, громадянин цієї країни, а заодно й росії Улугбекхон Максумов. Бізнесмен у 2007 році потрапив до Ферганського міського суду (Узбекистан) за шахрайство, а від ув’язнення за цією та іншими справами врятувався, втікши до ОАЕ як турист. 2018 року намагався побудувати в Узбекистані завод із виробництва бронеавтомобілів. Провалу спроби прислужилася низка публікацій в узбецьких медіа з викриттям діяльності Максумова. Зокрема в інтернеті, можна знайти інформацію, що "Шахрай хотів легалізуватися в Узбекистані через інвестиції".
У ній ідеться: "В ОАЕ, втершись у довіру до заможних людей з колишнього СРСР, він банально "кидав" їх на гроші... Виробництво бронеавтомобілів – також результат шахрайства".
Також матеріал про біографію Максумова вийшов на сайті centralasia.nedia під назвою "Миллионера из Ферганы, намеревавшегося построить завод бронеавтомобилей, обвиняют на родине в мошенничестве".
Узбецькі розслідувачі пишуть: "Географічне розташування Дубая сприяло тому, що зібрані "на коліні" бронеавтомобілі знайшли попит у терористів ІДІЛ та аналогічних угруповань, що діють на території Сирії та Іраку. Побічно це підтверджує і сам Улугбек Максумов, розповідаючи, що американські й російські виробники подібної техніки вимагають у потенційного покупця цілого пакету документів, а йому достатньо одного. Складається враження, що ця людина, скориставшись політичними та економічними реформами в Узбекистані, прагне в будь-який спосіб увійти до цієї країни. Сьогодні він є невиїзним і на запит США його буде заарештовано за допомогу ІДІЛ при перетині кордонів ОАЕ. Може, тому й намагається легалізуватись через Узбекистан".
Не лише в Узбекистані знають про пана Максумова. Ось інформація про його "кар’єру" на порталі neolurk.org. Сайт зазначає, що Максумов у намаганні відбілити свою репутацію дає своїм піарникам вказівки видаляти негативні публікації про себе.
Про прямі зв'язки Інкас Дубай та власника цієї компанії з російською владою свідчать фотографії в соціальних мережах, активне спілкування з представниками російського державного апарату, спецслужбами держави-агресорки і терористами, і "георгіївські стрічки" на одязі.
Підпис: "Чудовий час із Гочою Буачідзе, генеральним консулом російської федерації в Дубаї та Північних Еміратах".
Нижче на фото Максумов позує з дагестанським майстром єдиноборств Хабібом Нурмагомедовим у будинку Максумова в ОАЕ. Позаду на полицях – державні нагороди Улугбекхона від росії з гербами у вигляді двоголового півня…
А от Максумов із членом родини чеченського главаря Кадирова. Останній 2018 року приїхав для організації зустрічі на підприємстві Інкас Дубай в ОАЕ своїх старших братів на чолі зі згаданим вище терористом Адамом Делімхановим з метою закупівлі бронеавтомобілів для кадирівських бандитів. Після цієї зустрічі Інкас Дубай отримала фінансування.
Власник Інкас Дубай, спонсор "російських вечорів" в ОАЕ Улугбекхон Максумов власною персоною – з російським триколором на піджаку.
І тут:
Текст біля фото: "Національний день росії в Абу-Дабі".
Низка фото Максумова із представниками російського шоу-бізнесу і пропаганди, які підтримали вторгнення в Україну і винищення українського народу.
Зокрема, вище – фото Максумова з Ніколаєм Расторгуєвим, членом партії "єдина росія" з 2006 року, депутатом госдуми рф V скликання, який перебуває під санкціями Канади і ЄС і активно підтримує збройний напад росії на Україну.
Тут Улугбекхон Максумов пишається обіймами з Борисом Давидяном, автором пісні "Доля воровская".
Виставка бронеавтомобілів, які випускає Інкас Дубай. Стенд з кремлівськими пропагандистами. Другий праворуч у піджаку – Улугбекхон Максумов.
Коли компанія Інкас Дубай почала здійснювати спроби потрапити на український ринок, Максумов видалив ці та інші фото із соцмереж, однак вони збереглись в інтернеті.
Повертаємося до теми виходу компанії, можливо пов'язаної з РФ, на український ринок продукції військового призначення. Для досягнення мети компанія, ймовірно, має намір запустити тему завищення ціни контракту. Метою звернення до Держприкордонслужби могло стати одержання інформації про порядок цін за контрактом і надалі спроба публічно заявити, що прикордонники укладають невигідні для держави угоди.
Додамо, що інтереси Інкас Дубай і особисто Улугбекхона Максумова в Україні представляє уродженець Харкова, місцевий бізнесмен Олександр Тютюнник. Раніше його затримували російські спецслужби, звинувативши у причетності до контрабанди металу в Україну.
Отже, конфлікт Інкас Дубай з УкрАрмоТех має вигляд схеми російської розвідки. Отримавши через нерозкриту досі мережу в Україні секретну інформацію про контракт під грифом "Для службового користування", завести Інкас Дубай зі зв’язками в росії у вкрай чутливу в умовах війни сферу українського ВПК.
Поки західні партнери накладають жорсткі санкції на росію як країну-агресора, в Україні не накладено санкції на дубайську компанію INKAS і подібні. Також не розпочато розслідування щодо витоку "грифованої" інформації.