Дайджест головних подій тижня: парад у Пекіні та гарантії безпеки для України

Минулий тиждень виявився насиченим подіями на дипломатичному фронті, де ключовою темою стала можливість укладення мирної угоди між Україною та Росією, а також формування міжнародних гарантій безпеки для Києва

Зокрема, 4 вересня в Парижі відбулася зустріч європейських лідерів за участю президента України Володимира Зеленського, де обговорювалися саме ці питання.

За словами французького президента Емманюеля Макрона, 26 країн Коаліції охочих формально погодилися або надіслати військові контингенти в Україну, або надати засоби для підтримки сил коаліції, гарантуючи безпеку на суші, морі чи в небі. Пакет гарантій складається з двох основних елементів: по-перше, відсутність обмежень для української армії, аби вона могла відновити свої спроможності для стримування потенційної агресії, а по-друге, створення сил гарантування безпеки, які не мають на меті вести війну проти Росії, але слугуватимуть стратегічним сигналом для запобігання відновленню боїв. Макрон наголосив, що пропозиція включає політичні, військові та безпекові аспекти від 35 лідерів, і зараз визначаються позиції для розміщення цих сил.

Зустріч у Парижі стала продовженням ширшого діалогу, де Україна запропонувала Сполученим Штатам спеціальний формат для захисту українського неба під час розмови лідерів коаліції з президентом США Дональдом Трампом.

Трамп, у свою чергу, висловив незадоволення тим, що деякі європейські країни продовжують купувати російську нафту, закликавши припинити цю практику, аби посилити тиск на Москву. У інтерв'ю CBS News Трамп підтвердив свій намір допомогти Києву та Москві укласти мирну угоду, зазначивши, що "щось відбудеться", попри невизначеність щодо особистих переговорів між Зеленським і Путіним. Він підкреслив, що уважно стежить за діями обох лідерів і продовжує обговорювати це з ними, хоча визнав, що "російська проблема" виявилася складнішою, ніж очікувалося.

З іншого боку, президент Росії Володимир Путін на пресконференції в Пекіні 3 вересня заявив, що бачить "певне світло в кінці тунелю" завдяки настроям адміністрації Трампа, і готовий домовитися про "прийнятний варіант" завершення конфлікту, але якщо ні, то продовжить досягати цілей збройним шляхом. Пізніше, 5 вересня на Східному економічному форумі, Путін уточнив, що не поїде на зустріч у третю країну, але готовий прийняти Зеленського в Москві, гарантуючи безпеку, і назвав вимоги України щодо нейтральної території "надмірними".

Ще одним аспектом дипломатичних зусиль стало обговорення буферної зони в Україні, про яке повідомляє NBC News з посиланням на джерела. У разі мирної угоди США можуть взяти провідну роль у контролі за великою демілітаризованою територією, яка відокремлюватиме підконтрольні Києву землі від окупованих Росією. Вашингтон, завдяки своїм технологічним можливостям, планує моніторити зону за допомогою безпілотників, супутників та інших розвідувальних засобів, координуючи дії з іншими державами. Ця ідея включає залучення військових контингентів з країн, що не входять до НАТО, для розміщення в буферній зоні, що може стати додатковим бар'єром проти агресії. Такі кроки свідчать про еволюцію міжнародної підтримки України від постачання зброї до активного залучення в постконфліктне врегулювання, хоча вони також підкреслюють ризики ескалації, якщо переговори зайдуть у глухий кут.

На тлі цих подій 5 вересня в Ужгороді президент Зеленський зустрівся з президентом Євроради Антоніу Коштою та прем'єром Словаччини Робертом Фіцо. Обговорювалися участь України в європейських програмах, рух до ЄС, санкційну політику та підтримку стійкості країни. Ця зустріч підкреслила регіональний вимір дипломатії, де Словаччина, як сусід, може відігравати роль у енергетичній безпеці та транзиті нафти, особливо з огляду на заклики Трампа щодо відмови від російських енергоносіїв.

Військові дії та безпекові виклики

Військові події минулого тижня продемонстрували стійкість українських сил оборони на тлі триваючої агресії. Генштаб ЗСУ підтвердив успішні атаки на російські об'єкти: пошкодження установки переробки нафти на Рязанському НПЗ, удари ССО по двох дивізіонах С-400 у Калузькій області та знищення СБУ складу боєприпасів і дронів біля Луганська. Ці операції не лише ослаблюють логістику агресора, але й демонструють зростання спроможностей України в глибоких ударах. Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив, що триває робота з нарощування можливостей протидії ударним дронам типу "Шахед", якими Росія регулярно атакує Україну, що є критичним у контексті щоденних повітряних загроз.

Тим часом, гуманітарні аспекти війни залишаються трагічними: російська ракета вразила співробітників місії з розмінування в Чернігові, де двоє людей загинули, а п'ятеро зазнали поранень.

Аналітики проєкту DeepState повідомили, що в серпні темпи окупації росіянами українських територій впали на 18%, з захопленням лише 464 квадратних кілометрів, в результаті чого під окупацією перебуває 19% території України – той самий відсоток, що й 3 жовтня 2022 року перед наступом ЗСУ на Дудчани. За 2 роки і 11 місяців приріст окупованих земель практично дорівнює нулю, що свідчить про стратегічний пат у війні, де жодна сторона не досягає рішучої переваги, але Україна демонструє ефективність у стримуванні.

На міжнародному рівні безпекові виклики проявилися в інциденті з літаком президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, який 4 вересня був змушений приземлятися в болгарському Пловдиві за допомогою паперових карт через збої GPS. Болгарська влада підозрює втручання Росії в глушіння сигналу, що є частиною гібридної війни, спрямованої на дестабілізацію Європи. Цей випадок ілюструє вразливість критичної інфраструктури до кібер- і електронних атак, особливо в контексті ескалації в Україні.

Події у світі

На цьому тижні увагу світових ЗМІ привернув військовий парад у Пекіні 3 вересня, присвячений 80-річчю капітуляції Японії, де взяли участь Володимир Путін і Кім Чен Ин. Лідер Китаю Сі Цзіньпін у виступі наголосив на виборі між миром і війною, але парад продемонстрував технологічні новинки: вперше показали два типи надвеликих підводних дронів XLUUV, а також лазерні системи протиповітряної оборони. За даними експерта Г. І. Саттона з CNN, Китай має найбільшу програму XLUUV з щонайменше 5 типами дронів, які вже кілька років тестуються. Ці дрони, здатні на автономні місії до 1000 кілометрів, можуть змінити баланс у морських конфліктах, особливо в Тихому океані.

Трамп відреагував на парад, звинувативши Сі, Путіна та Кіма в "змові" проти США в пості на Truth Social.

Новини економіки

На цьому тижні Міністерство економіки оприлюднило прогноз на 2026-2028 роки, згідно з яким ціни на електроенергію для побутових споживачів зростатимуть щорічно на 15% (плюс-мінус 5%) з грудня по грудень відповідних років. Дані зазначено в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03, розкритому Міністерством фінансів на засіданні уряду 3 вересня. Таке підвищення пов'язане з необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак і переходом до стійкіших джерел, але воно може посилити тиск на домогосподарства, де вже зараз інфляція та війна обмежують купівельну спроможність.

На міжнародному рівні економічні санкції залишаються інструментом тиску: Трамп закликав Європу припинити купівлю російської нафти, що може вплинути на глобальні ціни, де Brent вже коливається біля 70 доларів за барель. Окупація 19% території України, як зазначає DeepState, блокує доступ до ресурсів, таких як зерно та метали, що в серпні призвело до падіння експорту вітчизняної продукції на 5-7% порівняно з липнем, за даними Державної митної служби.

Нові технології

Тиждень приніс помітні новини в сфері технологій, де Україна вирізняється інноваціями. 1 вересня на порталі "Дія" запрацював Дія.AI, як повідомив віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров. Україна стала першою країною у світі, яка надає державні послуги за допомогою штучного інтелекту, що охоплює понад 50 сервісів, від реєстрації бізнесу до отримання довідок, з очікуваним скороченням часу обробки заяв на 40%. Це не лише полегшує бюрократію для 18 мільйонів користувачів "Дії", але й позиціонує Україну як лідера в цифровій трансформації, особливо в умовах війни, де AI допомагає в логістиці допомоги.

Внутрішня політика та резонансні події

У внутрішній політиці України тиждень відзначився кроками до прозорості: 4 вересня Верховна Рада відновила онлайн-трансляції пленарних засідань, підтримавши постанову №13719 266 народними депутатами, як повідомив нардеп Ярослав Железняк. Це відновлює доступ громадян до парламентських дебатів, припинений через безпекові ризики, і може підвищити довіру до влади, де рейтинг ВР, за соцопитуваннями, коливається біля 25%.

Резонансна справа: правоохоронці затримали ймовірного вбивцю Андрія Парубія, оголосивши підозру в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю. Подія набула великого розголосу, оскільки Парубій був ключовою фігурою в постмайданній політиці, проте йому не було надано державну охорону.