Дайджест головних подій тижня: відмова ЄС від російських енергоносіїв та представлення бюджету на 2026 рік

На цьому тижні на європейському континенті безпекові виклики загострилися через спільні російсько-білоруські навчання "Запад-2025"

Минулий тиждень приніс нові успіхи для Сил оборони України на фронті, де українські війська просунулися на 3-7 кілометрів у Добропільському напрямку на Донеччині. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що операція триває, і за її час звільнено 160 км² території, а ще 171 км² зачищено від диверсійно-розвідувальних груп противника. Відновлено контроль над 7 населеними пунктами, що свідчить про стратегічний зсув на східному фланзі, де російські сили намагаються утримати позиції, але зазнають втрат у особовому складі та техніці.

Президент Володимир Зеленський також підкреслив, що Україна зупинила три російські наступальні кампанії, але Москва планує ще дві масштабні атаки. У інтерв'ю Sky News він зазначив, що останні три операції РФ зазнали провалу, завдавши ворогу значних втрат – тисячі солдатів і сотні одиниць техніки. За даними розвідки, російські сили перекидають підрозділи з Курської області, включно з елементами 155-ї бригади морської піхоти, до району Добропілля, де вони намагаються прорвати оборону, але стикаються з ефективним опором. Зеленський наголосив, що для стримування нових загроз потрібна посилена підтримка зброєю та фінансуванням виробництва, аби витримати тиск до кінця 2025 року.

Трагедія в Костянтинівці Донецької області ще раз підкреслила незмінність намірів агресора вести війну проти мирного населення: 18 вересня росіяни скинули бомбу ФАБ-250 на житловий сектор, убивши п'ятеро цивільних – двох жінок 62 та 65 років і трьох чоловіків 65, 67 та 74 років. За даними поліції Донеччини, удар пошкодив чотири багатоповерхівки, і губернатор Вадим Філашкін закликав до евакуації. Це частина серії атак, де з початку вересня РФ використала понад 1300 ударних дронів, 900 керованих авіабомб та 50 ракет, що призвело до загибелі десятків мирних жителів по всій країні.

18 вересня Україні передали 1000 тіл полеглих захисників, які знаходилися на території РФ. Координаційний штаб подякував ЧЧК за посередництво; ідентифікація триває.

Україна готується застосовувати щонайменше 1000 дронів-перехоплювачів на добу для захисту від російських атак. Міністр оборони Денис Шмигаль 18 вересня повідомив, що це відповідь на нічні атаки з 800 БПЛА, і система включає радари, AI та комплекси керування. За даними Мінцифри, Україна вже тестує FPV-перехоплювачі, ефективні проти Шахедів, з планом на тисячі одиниць щомісяця.

Росія провела репетицію ядерних ударів та продовжила провокації

На цьому тижні на європейському континенті безпекові виклики загострилися через спільні російсько-білоруські навчання "Запад-2025", що завершилися 16 вересня. Представники збройних сил США несподівано відвідали полігон у Білорусі, де спостерігали за маневрами, які включали репетицію ядерних ударів. За даними Reuters, це стало першим візитом американських офіцерів з 2021 року, і білоруський міністр оборони Віктор Хренін дозволив їм "дивитися на все, що цікавить". Навчання, за участю близько 8 тис. білорусів та 1 тис. росіян, не призвели до провокацій біля українського кордону, але речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко повідомив, що російські війська почали залишати білоруські полігони. Загалом, зафіксовано повернення до РФ, без загрози для північних рубежів, але з постійним моніторингом.

Тим часом, російські винищувачі МіГ-31 19 вересня на 12 хвилин порушили повітряний простір Естонії, що викликало протести НАТО. Естонське МЗС викликало тимчасового повіреного РФ для вручення ноти, а речниця Альянсу Елісон Гарт підтвердила інцидент, наголосивши на реакції НАТО. Це п'яте порушення естонського повітряного простору у 2025 році, що свідчить про ескалацію гібридних дій Москви, спрямованих на тестування єдності Альянсу.

Міжнародна дипломатія та гарантії безпеки

Дипломатичний тиждень відзначився візитом президента Європейського парламенту Роберти Метсоли до Києва 17 вересня, де вона оголосила про відкриття постійного представництва Європарламенту в столиці України. Метсола, яка відвідує Київ утретє з початку повномасштабної агресії, підкреслила: "Ми тут з вами і залишимося, ви ніколи не будете самотніми". Під час зустрічі з президентом Зеленським та спікером Ради Русланом Стефанчуком обговорювалися прискорення переговорів про вступ до ЄС, посилення санкцій проти РФ та використання прибутків від заморожених російських активів на оборону. Метсола також відвідала пошкоджену будівлю делегації ЄС від російського удару, наголосивши на солідарності.

Президент США Дональд Трамп, який раніше уникав прямих звинувачень Москви, нарешті назвав Росію "агресором" щодо України. Виступаючи перед журналістами 14 вересня, Трамп зазначив: "Цього тижня загинуло 8000 солдатів з обох країн, з Росії трохи більше, але коли ти агресор, ти втрачаєш більше". Він звинуватив європейців у "розмовах замість дій" і наголосив, що подальші американські санкції залежатимуть від посилення обмежень ЄС та відмови від російських енергоносіїв. Трамп також закликав НАТО запровадити тарифи 50-100% на Китай, який купує російську нафту, аби "розірвати хватку Пекіна над Москвою". Ці заяви стали частиною листа Трампа до НАТО від 13 вересня, де він вимагає припинення закупівель російської нафти як умови для нових санкцій США.

Адміністрація Трампа схвалила перші пакети військової допомоги Україні за новим механізмом PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), де зброя фінансується європейськими членами НАТО. За даними Reuters, затверджено дві поставки по $500 млн, включно з ракетами для Patriot та HIMARS. Цей крок, ініційований у липні, може надати до $10 млрд озброєнь, з внесками від Канади, Німеччини, Швеції, Данії, Норвегії та Нідерландів ($2 млрд станом на 6 вересня). Перша партія вже в дорозі, що полегшить тиск на українську ППО.

Король Великої Британії Чарльз III під час державного обіду з Трампом 17 вересня вкотре заявив про підтримку України: "Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми разом з союзниками єдині в підтримці України, аби стримати агресію та забезпечити мир". Це сталося на тлі візиту Трампа до Лондона, де обговорювалися інвестиції, тарифи та війна в Україні.

Тим часом, Польща продовжує посилювати співпрацю з Україною: 18 вересня міністр оборони Владислав Косіняк-Каміш прибув до Києва, де підписав угоду про співпрацю з дронами. Планується створення спільної оперативної групи для протидії БПЛА, з обміном досвідом. Польща також подовжила закон про іноземців, розширивши легальне перебування українців до 4 березня 2026 року, з посиленням контролю за соцдопомогою (800+ прив'язано до працевлаштування та навчання дітей).

Новий пакет санкцій ЄС проти Росії

ЄС прискорює відмову від російського СПГ: у 19-му пакеті санкцій, представленому 19 вересня, пропонується заборона імпорту з 1 січня 2027 року (замість 2028). За словами Урсули фон дер Ляєн та Каї Каллас, це скоротить доходи РФ на €21,9 млрд, плюс обмеження на "тіньовий флот" танкерів (118 суден), криптоплатформи та банки. Пакет, натхненний тиском Трампа, включає заборони на хімікати, метали та крипто для обхідників санкцій.

Євросоюз завершив скринінгові зустрічі з Україною за розділом 11 – "Сільське господарство та розвиток сільських територій". 15 вересня Мінекономіки повідомило, що презентовано 28 тематичних блоків, включно з реформами, цифровізацією та ринковим регулюванням. Це завершує кластер 5, останній у шести, з планом відкриття бенчмарків до кінця 2026 року.

Уряд представив новий бюджет

Уряд України 15 вересня ухвалив проект держбюджету на 2026 рік і передав його до Верховної Ради. Прем'єр Юлія Свириденко зазначила: "Вся Україна має бути у Війську або для Війська". Видатки – 4,8 трлн грн (+415 млрд грн до 2025), доходи – 2,826 трлн грн (+446,8 млрд грн, або 18,8%), дефіцит – до 18,4% ВВП. Зовнішнє фінансування – 2,079 трлн грн. На оборону – 2,8 трлн грн (27,2% ВВП, +168,6 млрд грн), включно з 44,3 млрд грн на виробництво боєприпасів, ракет, ППО, авіа- та бронетехніки. Соціальні показники: мінімальна зарплата – 8647 грн (+8%), прожитковий мінімум – 3209 грн (+9,9%), максимальна пенсія – 25,95 тис. грн. Кабмін затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік – доходи 1,025 трлн грн.

16 вересня Верховна Рада провела перше пленарне засідання 14-ї сесії IX скликання з онлайн-трансляцією на каналі "Рада" – вперше з початку повномасштабної агресії.

Зеленський на зустрічі з 150 депутатами "Слуги народу" 16 вересня попередив про "важкі рішення", якщо фронт погіршиться. Обговорювали захист ВПО, держслужбу, гарантії безпеки та мирний процес.

Рада 17 вересня ухвалила закон про військового омбудсмена (№13266, 283 голоси). Омбудсмен, призначений президентом на 5 років, захищатиме права військових, проводитиме перевірки та співпрацюватиме з Міноборони.

Резонансні події

За 11 місяців звільнено 57 прокурорів зі статусом інвалідності, повідомив генпрокурор Руслан Кравченко. Перевірка, ініційована в липні, виявила фіктивні статуси; 228 скарг на розгляді.

У Львові мер Андрій Садовий виявив прослуховуючий пристрій у своєму кабінеті. СБУ відкрила справу, пристрій вилучено для експертизи.

На Тернопільщині затримали водія ТЦК, який у стані сп'яніння спричинив серію ДТП, поранивши інспектора. Йому оголошено підозру; зафіксований рівень алкоголю в крові – 1,13 проміле.