Дайджест ключових подій тижня: перемовини у Женеві та відставка Єрмака
Минулий тиждень в Україні розпочався з чергової хвилі терору з боку російських окупантів, які не припиняють удари по мирних містах
У ніч на понеділок Харків опинився під масованою атакою ворожих ударних БпЛА, що призвело до трагічних наслідків: 4 людини загинули на місці, а ще 13 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Ця атака стала лише частиною ширшої кампанії проти енергетичної системи країни. 24 листопада ворог завдав ударів по об'єктах у Донецькій, Харківській, Чернігівській та Дніпропетровській областях, як повідомило Міністерство енергетики. Найбільш критична ситуація склалася на Дніпропетровщині, де без електропостачання залишилися понад 60 тисяч споживачів. На Харківщині ця цифра сягнула близько 10 тисяч абонентів, що ускладнило життя в регіоні, де й без того тривають постійні обстріли.
Переходячи до столиці, ніч на вівторок принесла нові випробування для Київського регіону. У Білоцерківській громаді Київської області масована комбінована атака росіян забрала життя 2 людей. А вже 25 листопада Печерський та Дніпровський райони Києва зазнали прямих влучань у житлові багатоквартирні будинки, що спричинило руйнування та пожежі. Загальна кількість загиблих від комбінованого удару зросла до 7, а поранених – до 20.
Навіть за межами України російська агресія залишає свій слід: молдовські системи спостереження зафіксували 6 російських дронів у своєму повітряному просторі під час масованої атаки на Україну. Один з них впав на дах будинку в селі Нижні Кукурешти.
Завершився тиждень черговим ракетно-дроновим нападом країни-агресора в ніч на суботу на Київ: зафіксовані влучання безпілотників у багатоповерхівки, 1 людина загинула.
На фронті ситуація не менш напружена, з акцентом на Донеччині, де російські сили намагаються змінити розклад сил. У 7 корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомляють, що окупанти намагаються перерізати сухопутне сполучення між Мирноградом та Покровськом, з метою оточити Мирноград. Більша частина Покровська вже опинилася під контролем ворога: за даними аналітиків, уся територія нижче залізничної лінії, яка ділить місто навпіл, перебуває в руках росіян, а лінія зіткнення проходить ледь не по північній околиці. Карти Генштабу відстають від реальності щонайменше на місяць, що ускладнює оцінку втрат.
Проте є й позитивні новини з фронт: сили оборони Півдня повідомили про стабілізацію ситуації біля Гуляйполя у Запорізькій області. 33-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ разом з суміжними підрозділами стримали наступ і повернули контроль над напрямком.
Розслідування та кадрові потрясіння у владі
Внутрішня політика України минулого тижня була позначена загостренням навколо корупційного скандалу, який торкнувся найвищих ешелонів влади. Публікація перших частин розслідування НАБУ "Мідас" про корупцію в оточенні президента спровокувала ланцюгову реакцію. За даними джерел серед правоохоронців, глава Офісу президента Андрій Єрмак поставив завдання підконтрольним силовикам підготувати підозру керівнику САП Олександру Клименку. Це не разова акція: Єрмак продовжував налаштовувати підлеглих навіть після оприлюднення матеріалів, що викликає питання про мотиви таких дій.
СБУ та Офіс генпрокурора поспішили заперечити чутки про підготовку підозр голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії чи Клименку, стверджуючи, що така інформація "не відповідає дійсності". Однак сумніви не зникли: детектив НАБУ Олександр Абакумов повідомив про виявлення в "бек-офісі" Міноборони масиву з 527 довідок, що містять закриті персональні дані детективів НАБУ, депутатів, чиновників, журналістів та силовиків.
Кульмінацією тижня стала несподівана відставка самого Єрмака. У п’ятницю, 28 листопада, президент Володимир Зеленський повідомив, що голова ОП написав заяву про відставку, і Офіс президента чекає на перезавантаження. Це рішення, ймовірно, продиктоване тиском розслідувань: в цей самий день НАБУ і САП підтвердили обшуки у керівника ОП. Зеленський пояснив, що на переговорах Україну тепер представлятимуть начальник Генштабу Андрій Гнатов, представники МЗС і розвідки, а також секретар РНБО Рустем Умєров. Серед кандидатів на посаду глави ОП називають прем'єр-міністра Юлію Свириденко, для чого їй доведеться піти з уряду, а новим прем'єром може стати Михайло Федоров, якому неодноразово пропонували цю посаду.
Дипломатичний фронт: мирні плани та позиції світових лідерів
Мирні переговори набули нового імпульсу минулого тижня, з фокусом на американський план, який обговорювали на різних рівнях. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Кремль схвалив "багато положень" мирного плану США з 28 пунктів, складеного на основі "розумінь, досягнутих на Алясці". Водночас європейська альтернатива, за його словами, "абсолютно не підходить".
Американська позиція щодо припинення війни в Україні стала жорсткішою: прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що США "не можуть" безкінечно постачати зброю Україні. Міністр Сухопутних військ США Ден Дрісколл під час візиту до Києва передав план і попередив про "нависаючу загрозу поразки", якщо бойові дії триватимуть. Державний секретар Марко Рубіо, за Politico, повідомив союзників, що США хочуть укласти "мирну угоду" перед будь-якими гарантіями безпеки для Києва.
Підсумки переговорів у Швейцарії внесли свої корективи: початковий план скоротився з 28 до 19 пунктів. Президент США Дональд Трамп, виступаючи в Трояндовому саду Білого дому на церемонії помилування індиків до Дня подяки, оптимістично заявив: "Ми близькі до угоди" щодо закінчення війни. У наступний вівторок він доручив спецпосланцю Стівену Віткоффу зустрітися з Путіним у Москві для остаточного узгодження плану. Пєсков підтвердив, що Москва отримала "основні параметри плану" після обговорення в Женеві.
З європейського боку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що успіх будь-якого плану залежить від реальної готовності Кремля до переговорів. "Завершити війну за ніч неможливо, – зазначив він. – Спільний мирний план має запустити процес, але Росія повинна сісти за стіл".
Путін, у свою чергу, чітко окреслив червоні лінії: бойові дії припиняться, коли ЗСУ покинуть "зайняті території на Донбасі", інакше Росія "доб'ється цього бойовими діями". Він бачить сенс у плані з 28 пунктів як основі домовленостей, проявив готовність не нападати на Європу, але наполягає на юридичному визнанні Криму, Донецької та Луганської областей як російських. Лідер Кремля заявив, що домовлятися варто не з Зеленським, а з "основними міжнародними гравцями", і висловив готовність зустрітися з Трампом в Угорщині на тлі візиту Орбана.
Перемовини по українському питанню цього тижня супроводжувались ще одним скандалом: у ЗМІ був оприлюднений запис розмови помічника Путіна Юрія Ушакова з очільником Російського фонду прямих інвестицій Кирилом Дмитрієвим від 29 жовтня, який показує схему передачі російського "мирного плану" команді Трампа як американської ініціативи. Вони планували передати документ Віткоффу "неформально", щоб той видав його за власний, зберігаючи текст "максимально близьким" до оригіналу. Трамп прокоментував це як "стандартну практику" і специфіку роботи ділка, та не побачив у цьому нічого незвичайного.
Наразі, президент України Володимир Зеленський проанонсував проведення важливих переговорів наступного тижня: "У нас і в мене будуть перемовини, ми готуємо твердий ґрунт. Україна стоятиме міцно".
Соціальна підтримка та міжнародне фінансування
Українська економіка шукає опори в державних програмах і зовнішній допомозі, що стало ключовою темою тижня. У межах "Зимової підтримки" стартували перші виплати за заявками з 15 листопада, як повідомила прем'єр Юлія Свириденко. Уже 1,7 мільйона повнолітніх українців отримали кошти, а 253 тисячі виплат надійшли на дітей. Загалом понад 10 мільйонів подали заявки на 1000 гривень.
Однак не все гладко з довгостроковими програмами. "Національний кешбек", накопичений українцями, надійде в квітні 2026-го, але уряд може скасувати її раніше через брак бюджетних коштів – можливо, вже в лютому місяці.
Позитивні зрушення прийшли цього тижня з МВФ: Свириденко оголосила про домовленість щодо нової програми підтримки на 8,2 мільярда доларів на 4 роки. Це профінансує критичні видатки, збереже макрофінансову стабільність і залучить додаткову зовнішню допомогу.
Щодо заморожених активів Росії, то на заваді їх використання стала позиція Бельгії. Прем'єр – міністр цієї країни Барт де Вевер розкритикував план ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, яке може мати серйозні економічні та геополітичні наслідки.