Дайджест ключових подій тижня: Покровськ на межі та оптимізм Єврокомісії

Минулий тиждень виявився насиченим подіями, що переплітають фронтові реалії з дипломатичними зусиллями та економічними маневрами

Війна продовжує диктувати ритм, але паралельно Україна шукає нові інструменти для стійкості – від експорту надлишкової зброї до реформ у соціальній сфері.

Фронтова динаміка: Покровськ під тиском

У Донецькій області ситуація навколо Покровська залишається однією з найгарячіших точок. За даними аналітичного проекту DeepState, російські сили продовжують накопичення військ у цьому районі, що створює критичну напругу. Станом на кінець тижня ворог просунувся в агломерації міста, а загальна кількість окупантів у самому Покровську сягнула 314 осіб. Головна мета Кремля, як заявив президент Володимир Зеленський, – повне оточення та окупація населеного пункту, що могло б ізолювати сусідній Мирноград від зовнішнього світу.

ЗСУ намагається протистояти ворогу: 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомляє про успішне стримування розширення російської присутності на півночі Покровська. Додаткові сили поповнили оборону Мирнограду, а Генштаб ЗСУ зафіксував активну протидію ворожій піхоті. За їхніми зведеннями від 5 листопада, заходи з блокування противника дозволили запобігти просочуванню груп окупантів, які намагалися закріпитися в місті. Ці дії не лише стабілізують лінію, а й дають час на передишку цивільним.

Перехід до контрнаступу став помітним неподалік села Шахове, за 20 кілометрів на північний схід від Покровська. Українські військові відкинули загарбників, що свідчить про локальні успіхи ЗСУ в тактичному плані. Водночас у Харківській області зафіксовано просування росіян, але загальна картина фронту демонструє, що українська оборона тримається завдяки оперативним рішенням.

Нічні обстріли: дрони та ракети як нова норма

Нічний спокій в Україні дедалі рідше буває повним – російські атаки безпілотниками та ракетами стали щоденною реальністю. У ніч на 3 листопада ворог використав 3 аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинджал", 4 балістичні "Іскандери-М", 5 зенітних керованих С-300/С-400 та 138 ударних БпЛА, включно з Shahed і "Герберами". За даними Повітряних сил ЗСУ, протиповітряна оборона збила одну "Кинжал" і 115 дронів, але влучання зафіксовано на 11 локаціях, що призвело до втрат.

Наступної ночі, 4 листопада, атака продовжилася: одна "Іскандер-М" з Ростовської області, шість С-300 з Курської та 130 БпЛА, з яких 80 – "Шахеди". ППО знешкодила 92 дрони, але решта сіяла хаос. Кульмінацією став 6 листопада – 135 безпілотників, переважно "Шахедів", з яких 108 знищено, а 27 влучили в цілі. Ці дані підкреслюють зростання інтенсивності: за тиждень ворог випустив понад 400 БпЛА, тестуючи українську ППО на міцність.

Наслідки для цивільних трагічні: у Дніпропетровській області від ударів загинула одна людина, 11 поранено, серед них двоє дітей. На шахтах регіону, де під землею було 2595 гірників, знеструмлено вісім об'єктів.

Закінчився робочий тиждень черговим обстрілом Дніпра та Полтавщини: внаслідок ворожої атаки на Дніпро в ніч на 8 листопада загинула 1 людина, 11 людей постраждало; у Полтавській області місто Горішні Плавні повністю залишилось без світла, води та тепла.

Удари по енергетиці РФ та їх наслідки

Російська енергосистема відчула цього тижня в повній мірі на собі наслідки українських дій. У Курській області 3 райони залишилися без світла після удару по електропідстанції 3 листопада. У Стерлітамаку Башкортостану вибухи на нафтохімічному заводі призвели до обвалу цеху на тлі загрози дронів. Ніч на 5 листопада принесла атаки на енергетичну інфраструктуру у Володимирі та ТЕЦ в Орлі, а 4 листопада – загорання на підстанції "Фроловська" у Волгоградській області.

Генштаб також підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу 3 листопада – влучання в комплекс ЕЛОУ АВТ-6 спричинило пожежу. 5 листопада Сили спецоперацій вдарили по Волгоградському НПЗ, де щорічний обсяг переробки сягає 15,7 млн тонн – це 5,6% від усієї російської нафтопереробки. Вибухи та пожежа в районі цілі не лише завдали економічного удару, а й продемонстрували здатність України до глибоких рейдів.

Технологічний фронт: дрони на експорт

Війна дронів еволюціонує: у Бельгії Генштаб наказав збивати невідомі БпЛА над авіабазами, прискорюючи програму захисту. У Польщі планують національну систему боротьби з дронами за місяці, не чекаючи ЄС-івської "стіни".

На цьому фоні Україна тим часом відкриває "експортні столиці" в Берліні та Копенгагені для продажу надлишкової зброї та ко-продакшну. Це не лише монетизує ресурси, а й інтегрує Київ у європейські ланцюги.

Транші від ЄС та оптимізм Єврокомісії

Європейський Союз продовжує демонструвати солідарність, попри внутрішні терки. 4 листопада Рада ЄС затвердила п'ятий транш макрофінансової допомоги в межах Ukraine Facility – 1,351 млрд євро. Це рішення, за повідомленнями, базується на успішному виконанні Україною дев'яти ключових кроків реформ. Загалом програма сягнула 1,8 млрд євро, що стає важливим інфузом для бюджету.

Кошти від ЄС приходять вчасно: станом на 1 листопада міжнародні резерви України досягли рекордних 49 516,3 млн доларів – зростання на 6,4% за жовтень. Найвищий показник в історії незалежності дає змогу стабілізувати гривню та фінансувати оборону. Однак відмова Бельгії підтримати багатомільярдний кредит ЄС може ускладнити ситуацію – посадовці побоюються, що МВФ заблокує допомогу, призвівши до "лавинної втрати довіри" до економіки, пише Politico.

Зустріч керівників Єврокомісії та бельгійського уряду 7 листопада мала на меті розв'язати цей вузол, особливо щодо 140 млрд євро "репараційної позики" з заморожених російських активів. Ці маневри показують, як дипломатія балансує між солідарністю та національними інтересами, впливаючи на фінансову стійкість Києва.

З іншого боку, Єврокомісія вважає реальним завершення переговорів про вступ України та Молдови до ЄС у 2028 році, якщо зусилля будуть інтенсивними. Щорічний звіт про розширення хвалить прогрес реформ, хоч і відзначає тиск на НАБУ – окремі сили намагаються підірвати антикорупційну боротьбу.

Трамп тисне на Москву

Президент США Дональд Трамп продовжує коментувати українську кризу з позиції "бізнесмена". У інтерв'ю CBS News він заявив, що завершить війну, бо Росія прагне "робити бізнес" зі Штатами. Водночас на борту Air Force One він відкинув ідею передачі ракет Tomahawk Україні "принаймні зараз". Ці слова контрастують з "позитивними" переговорами, про які розповіла посол Ольга Стефанішина – Київ веде діалог про закупівлю Tomahawk та іншої зброї дальньої дії.

Водночас, США фактично змусили ключових покупців утриматися від придбання нафти з Москви - як результат обсяги відвантажень нафти із російських портів різко впали. Паралельно, США провели 5 листопада випробувальний запуск неозброєної міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III. Це викликало істеричні заяви Путіна та заклики міністра оборони РФ Бєлоусова провести ядерні випробування через дії США.

Соціальний захист: від виплат до транспорту

Уряд Юлії Свириденко продовжує генерувати соціальні ініціативи. Сім'ям з дітьми підвищують допомогу: Верховна Рада ухвалила закон, за яким з 2026 року одноразова виплата при народженні малюка складе 50 тисяч гривень. Це стимулює демографію в часи війни, полегшуючи тягар для молодих батьків.

Транспортні ініціативи теж на підйомі: прем'єр оголосила про запуск "УЗ-3000" з 1 грудня – безкоштовні перевезення залізницею на 4 місяці в періоди низького попиту. Собівартість пасажирських поїздок вища за тарифи, і війна зменшила вантажні доходи, тож програма компенсує дисбаланс. Це не лише економить гроші пасажирам, а й підтримує мобільність у складні часи.

Водночас у самій країні "Укрзалізниця" обмежила рух поїздів Краматорського напрямку до Харківської області за запитом Донецької ОВА – це стосується маршрутів до Гусарівки та Барвінкового. Такі заходи захищають пасажирів, але ускладнюють логістику для мільйонів.

Хоча внутрішні проблеми даються взнаки на деяких урядових проектах: так платежі за "Національним кешбеком" затримуються два місяці через брак фінансування – востаннє виплати йшли у вересні. Це розчаровує споживачів, але уряд шукає рішення, аби не втратити довіру.

Внутрішня політика

В Україні президент Зеленський фокусується на внутрішніх змінах. Цього тижня керманич держави підписав закон, що дозволяє підприємствам ОПК та критичної інфраструктури бронювати працівників з порушеннями обліку на 45 днів з моменту працевлаштування. Це стосується нових кадрів, аби не паралізувати виробництво. Паралельно анонсовано нові контракти для військових: від одного до п'яти років, для тих, хто набув досвіду. Такі ініціативи утримують кадри в армії, роблячи службу гнучкішою.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи є сенс й надалі тримати Покровськ: на які міста РФ може посунути далі.