Дайджест ключових подій тижня: Трамп скасовує зустріч з Путіним, а Європа запроваджує нові санкції проти РФ

Минулий тиждень позначився низкою подій, які формуватимуть у майбутньому геополітичний ландшафт навколо України

Європа зробила рішучі кроки до відмови від російських енергоносіїв, США посилили санкційний тиск на Кремль, водночас триває ескалація у російсько-українській війні, що призводить до десятків жертв і масових відключень електроенергії.

Політичні маневри: Європа шукає нові правила гри

20 жовтня Рада ЄС переважною більшістю голосів затвердила механізм RePowerEU, який передбачає повну відмову від російського викопного палива. Проти виступили лише Угорщина та Словаччина, але для ухвалення вистачило кваліфікованої більшості – 65% голосів країн-членів, що представляють 72% населення ЄС. За оцінками Єврокомісії, цей план скоротить імпорт російського газу на 155 мільярдів кубометрів на рік до 2030 року. Основними альтернативами стануть LNG із Норвегії та США, а також відновлювані джерела, які вже забезпечують 44% електроенергії в ЄС.

Паралельно в ЄС набирає обертів дискусія про нову модель розширення. За інформацією Politico, три європейські дипломати та один посадовець анонімно розповіли про ідею "пробного періоду" для нових членів, під час якого їхнє право вето буде обмежене. Це має діяти до завершення масштабної реформи інституцій Союзу. Такий підхід може нейтралізувати блокування з боку угорського прем’єра Віктора Орбана, який гальмує прогрес України в переговорах про вступ. Наразі ідея перебуває на початковій стадії неформальних обговорень між 27 країнами-членами та Єврокомісією. Для її реалізації потрібна одностайність, але аналітики Брюссельського інституту оцінюють імовірність вето від Угорщини у 70%.

Президент України Володимир Зеленський 23 жовтня на саміті лідерів ЄС у Брюсселі назвав тривалу блокаду переговорів щодо просування вступу нашої держави в ЄС "несправедливою" та закликав відкрити "переговорні кластери". За його словами, затримки шкодять не лише Україні, а й економіці Європи, адже інтеграція східних партнерів може підвищити ВВП ЄС на 1,2%.

ЄС того ж дня схвалив 19-й пакет санкцій, обмеживши доступ РФ до технологій і фінансів, що, за прогнозами, знизить її експорт на 15%.

Не обійшлося на цьому тижні без "ложки дьогтю": Бельгія заблокувала "репараційний кредит" Україні на 140 мільярдів євро з прибутків заморожених активів РФ (300 млрд євро), відкладаючи рішення до грудня.

Серед позитивів тижня також можна виділити заяву офіційної Швеції: прем’єр Ульф Крістерссон підписав лист про наміри передати Україні 100-150 винищувачів Gripen E, що може посилити українське ППО на 30%.

Геополітична риторика та дипломатія

На тлі європейських ініціатив Росія загострює риторику. 18 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ідею президента США Дональда Трампа про "заморожування" лінії зіткнення для початку переговорів, назвавши її "газетними вигадками". Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров, коментуючи заклики Європи до припинення вогню, заявив, що це означало б "збереження нацистського режиму" в Україні та "заборону російської мови".

Слова Лаврова контрастують із заявою лідерів Франції, Німеччини та Великобританії від 19 жовтня, які пообіцяли Україні 50 мільярдів євро з прибутків від заморожених активів РФ. Верховна представниця ЄС Кая Каллас 20 жовтня в Люксембурзі також чітко окреслила позицію: "Віддача українських територій – це сигнал агресорам, що сила окупає". Її слова підтримують 80% європейців, які, за опитуванням Eurobarometer, вважають агресію РФ загрозою для континенту.

Дипломатичний тиждень завершився несподіваним рішенням Трампа скасувати зустріч із Путіним у Будапешті ерез "брак прогресу". Під час брифінгу з генсеком НАТО Марком Рютте він зазначив, що переговори "не призводять до результатів". Трамп також прокоментував постачання ракет "Tomahawk" Україні, уточнивши, що навчання триватиме щонайменше пів року, і США не запускатимуть їх самостійно. Речниця Білого дому Керолайн Левітт пояснила це рішення "недостатньою зацікавленістю Росії в мирі", що посилює тиск на Кремль, але може спровокувати ескалацію.

Ще одним рішучим кроком адміністрації Трампа, стало рішення запровадили санкції проти "Роснефти" та "Лукойлу", які контролюють 60% російського видобутку нафти (3,5 млн барелів на добу). За словами Мінфіну США Скотта Бессента, це скоротить доходи Кремля на 30 мільярдів доларів щорічно.

На тлі запровадження нових санкцій, Росія вирішила вчергове продемонструвати силу: 23 жовтня Путін провів ядерні тренування з ракетами "Ярс" і "Синева", залучивши 50% стратегічних сил.

Масовані атаки РФ на цивільну інфраструктуру України

Минулий тиждень став одним із найкривавіших за останній місяць: Росія завдала понад 200 ударів по Україні, знищуючи інфраструктуру та забираючи десятки життів.

20 жовтня БПЛА влучив в енергетичний об’єкт на Чернігівщині, залишивши без світла 21 населений пункт із 150 тисячами жителів, повідомило "Чернігівобленерго". Наступна доба стала ще важчою для регіону. 21 жовтня Новгород-Сіверський на Чернігівщині постраждав від 20 "Шахедів": загинули 4 цивільні особи (2 чоловіків і 2 жінки), 7 поранено, включно з 10-річною дівчинкою, яку доправили до обласної лікарні, зазначив голова ОВА В’ячеслав Чаус.

Також, 21 жовтня Харків зазнав атаки керованими авіабомбами (КАБами): 11 людей поранено, пошкоджено 15 будинків в Індустріальному та Немишлянському районах, повідомив мер Ігор Терехов.

У ніч на 22 жовтня атаки посилилися: Повітряні сили ЗСУ зафіксували 2 ракети "Іскандер-М/KN-23", 4 зенітні С-300 та 98 БПЛА, з яких 37 влучили, а 58 було збито.

Чернігівщина зазнала комбінованого удару: було пошкоджено об’єкти теплопостачання та енергетики, Чернігів залишився повністю знеструмлений, а "Чернігівводоканал" закликав жителів запасати воду.

У Києві уламки ракет спричинили пожежу в 10-поверхівці Деснянського району, пошкодження гуртожитку в Дарницькому та медзакладу в Дніпровському – 2 загиблих, 25 поранених, зокрема 5 дітей, повідомив Віталій Кличко. На Київщині в Зазимській громаді загинули 4 особи, включно з двома дітьми.

Запоріжжя 22 жовтня зазнало 9 ударів "Шахедами": 13 поранених, пожежі в багатоповерхівці та приватних будинках, за даними ОВА Івана Федорова. Того ж дня в Харкові влучили в дитячий садок у Холодногірському районі: 1 загиблий, 9 поранених, зокрема діти, підтвердив президент Зеленський.

Атаки спричинили аварійні відключення електроенергії 22 жовтня в більшості регіонів, повідомив "Укренерго". Дефіцит сягнув 6 ГВт, Чернігів і Київ перейшли на резервні генератори.

24 жовтня Херсон знову зазнав обстрілів: 2 загиблих, 28 поранених, серед них 3 дітей.

Трагедією тижня стала загибель журналістки Freedom Олени Губанової та оператора Євгена Кармазіна від удару "Ланцетом" у Краматорську. Це ще раз нагадало громадськості про вразливість медіа: з початку війни вже загинуло 15 журналістів.

Українські сили протягом тижня також завдали ряд ударів по енергетиці, логістиці та ВПК ворога: 21 жовтня Ростовська область РФ пережила масовану атаку БПЛА з вибухами в 10 районах, включаючи аеродроми Міллерово та логістичні хаби. Російське Міноборони визнало удари по 10 регіонах, зокрема по нафтопереробному заводу в Рязані.

21 жовтня вразили Брянський хімічний завод ракетами Storm Shadow, прорвавши російську ППО, повідомив Генштаб ЗСУ.

Суспільні та резонансні події

Вищий законодавчий орган України на цьому тижні ухвалив ряд важливих рішень. На початку тижня Верховна Рада додатково виділила 325 мільярдів на оборону. Того ж дня Тетяну Бережну призначили віцепрем’єр-міністром з гуманітарної політики та міністром культури, відокремивши "стратегічні комунікації".

22 жовтня Бюджет-2026 пройшов перше читання: 45% видатків піде на оборону, 20% – на відновлення. Друге читання заплановане на 20 листопада

Позитивною новиною тижня стало відновлення живлення Запорізької АЕС, що вивело її з 10-го блекауту, повідомила міністерка Світлана Гринчук. ЗАЕС, яка генерувала раніше 20% української електроенергії, залишається досі вразливою.

Тиждень приніс трагедії, не пов’язані з війною. 21 жовтня в Івано-Франківській області 23-річний вчитель у нетверезому стані влаштував ДТП у селі Красна, забравши життя двох осіб, зокрема дитини, та поранивши трьох неповнолітніх, повідомив Офіс генпрокурора.