Дайджест найважливіших новин за вересень 2025 року
Вересень 2025 року став місяцем інтенсивних геополітичних зрушень, де війна Росії проти України продовжувала домінувати в глобальному порядку денному, поєднуючи дипломатичні маневри з ескалацією військових дій
3 вересня у Пекіні відбувся грандіозний військовий парад з нагоди 80-річчя капітуляції Японії, де Сі Цзіньпін, поряд з Володимиром Путіним і Кім Чен Ином, наголосив на дилемі "мир чи війна". Понад 12 000 вояків Народно-визвольної армії продемонстрували новинки: два типи надвеликих підводних дронів XLUUV для автономних місій до 1000 км і лазерні системи ППО. Експерт CNN Г. І. Саттонвідзначив, що Китай лідирує з п'ятьма типами таких дронів, здатних змінити баланс у Тихому океані. Трампу Truth Social звинуватив тріо лідерів у "змові" проти США.
На Близькому Сході 9 вересня Ізраїль завдав удару по резиденціях ХАМАС у Досі, Кататар, убивши п'ятьох, включно з сином переговірника Халіля аль-Хайї. Атака, перша в Катарі, зруйнувала мирні зусилля, викликавши протести в регіоні та критику від США і Європи. Визнання Палестини Британією, Канадою та Австралією (21 вересня) лише загострило ситуацію на Близькому Сході. Проте, наприкінці вересня, за вимогою США, прем’єр-міністр Ізраїлю БеньямінНетаньягу зустрівся з Дональдом Трампом, де той представив всеосяжний мирний план для сектора Гази з виведенням ізраїльських військ та мільярдними інвестиціями у відбудову.
28 вересня в Молдові проєвропейська партія PAS здобула 50,03% голосів (після підрахунку 99,5% бюлетенів), отримавши 55 мандатів у 101-місному парламенті. Перемога Майї Санду, попри російське втручання, зміцнила курс країни на ЄС, що вкрай сприятливо і для подальшої української інтеграції у європейські інституції.
Міжнародна дипломатія та гарантії безпеки для України
На початку місяця, 4 вересня в Парижі, зустріч європейських лідерів за участю Зеленського призвела до формування Коаліції охочих з 26 країнами, готових надіслати контингенти або засоби для безпеки на суші, морі та в небі. Французький президент ЕмманюельМакрон підкреслив два елементи: відсутність обмежень для української армії та сили гарантування, які не воюватимуть з Росією, але запобігатимуть відновленню боїв. Ініціативу підтримали 35 лідерів країн. Україна запропонувала США спеціальний формат захисту неба, а Трамп розкритикував Європу за купівлю російської нафти, закликаючи припинити практику для посилення тиску. Обговорювалася буферна зона в Україні, де США могли б контролювати демілітаризовану територію за допомогою дронів і супутників, залучаючи не-НАТО країни.
Путін на прес-конференції в Пекіні 3 вересня побачив "світло в кінці тунелю" завдяки Трампу, але пригрозив збройною ескалацією, якщо переговори проваляться. 5 вересня на Східному економічному форумі він запросив Зеленського до Москви, відкидаючи нейтральні території для перемовин.
Візити іноземних офіційних осіб в Україну, ще разпідкреслили солідарність з нашою державою: 17 вересня президент Європарламенту Роберта Метсолаоголосила про постійне представництво в Києві.18 вересня польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав у Києві угоду про спільну протидію дронам. Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня на обіді з Трампом підтвердив єдність у стримуванні агресії.
Дипломатія у вересні 2025 року досягла піку під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де Україна та її союзники шукали шляхи до посилення безпеки. Президент України Володимир Зеленський у закритій зустрічі з Дональдом Трампом 23 вересня порушив питання про передачу Україні ракет Tomahawk з дальністю 2400 км для ударів по стратегічних цілях у Росії, аби примусити Володимира Путіна до переговорів. Трамп, за даними джерел, відповів обіцянкою "попрацювати над цим", що стало зсувом від його попередньої стриманості щодо допомоги. У промові на ГА ООН Трамп закликав Європу відмовитися від російських енергоносіїв, наголосивши, що країни НАТО "фінансують війну проти себе", купуючи нафту в РФ на суму понад 120 мільярдів доларів у 2025 році. Він також зазначив повільні темпи російської окупації – лише 464 км² у серпні – як шкоду для репутації Москви, з втратами 8000 солдатів щотижня.
У підсумку, адміністрація Трампа схвалила пакети допомоги за PURL – дві поставки по 500 мільйонів доларів, з потенціалом 10 мільярдів, яку будуть фінансуватися Європою.
У вересні Україна наблизилась на крок до повноцінного членства в Європейському союзі: 15 вересня ЄС завершив скринінг з Україною за розділом 11 про сільське господарство, презентувавши 28 блоків реформ.
19 вересня Єврокомісія представила 19-й пакет санкцій, що забороняє імпорт російського СПГ з 2027 року, з обмеженнями на 118 танкерів і крипто. Потенційно дані заходи можуть скоротити доходи РФ на 21,9 мільярда євро. Також ЄС розглядає питанняпро надання репараційного кредиту Україні до 130 мільярдів євро з заморожених активів (210 мільярдів євро), після оцінки МВФ.
Дипломатичні зусилля України наприкінці вересні почали приносити плоди: Трамп запропонував ввеститарифи 50-100% на Китай за закупівлі нафти РФ, та санкціонував далекобійні удари по Росії, про що повідомив спеціальний представник американського президента Кіт Келлог.
У кінці місяця, 30 вересня, Урсула фон дер Ляєноголосила про 2 мільярди євро на дрони для України, посилюючи технологічний потенціал нашої держави.
Хроніки війни
Вересень відзначився черговою ескалацією, з масованими атаками та контрзаходами. Так, 18 вересня в Костянтинівці ФАБ-250 вбила 5 цивільних.22 вересня в Запоріжжі російські снаряди вбили 3, поранили 4 людей. 28 вересня Росія здійснила одну з найбільших атак – понад 600 дронів і 48 ракет, з яких Україна збила 568 дронів і 43 ракети, загинуло 4людей, поранено десятки, пошкоджено будинки, школи та лікарні в Києві та Запоріжжі. Від початку місяця РФ використала понад 1300 дронів, 900 авіабомб і 50 ракет.
Українські успіхи: на Добропільському напрямку силами ЗСУ звільнено 360 км² та вдалося просунутисяна 3-7 км вглиб тилу ворога, українська армія відновила контроль над 8 населеними пунктами.
21 вересня ГУР знищив два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 "Чайка" та багатоцільовий гелікоптер Мі-8 у Криму – перше таке ураження за час повномасштабної війни.
Протягом місяця Україна продовжила завдавати ударів по нафтопереробному комплексу та енергетичній інфраструктурі ворога. Загалом українські дрони за місяць атакували в РФ 14 НПЗ. 28 вересня було завдано удару по Белгородській ТЕЦ, внаслідок чого майже половина обласного центру та прилеглих районів занурилися у блекаут.
Протягом місяця погіршилася ситуація навколо Запорізької АЕС, де МАГАТЕ зафіксувала 12 інцидентівз обстрілами. ЗАЕС з 23 вересня працює на дизель-генераторах, з ризиком для охолодження палива в 6 реакторах.
На рівні Генштабу ЗСУ, прийнято рішення про створення роду військ безпілотної ППО з 5000 операторами і 2000 БПЛА.
Ескалація у Європі
Протягом вересня різко погіршилася безпекова ситуація на європейському континенті внаслідок численних провокацій РФ. 19 вересня МіГ-31 порушили простір Естонії на 12 хвилин – вп'яте в 2025 році. 22 вересня дрони над Копенгагеном і Осло змусилизакрити аеропорти та скасувати 120 рейсів; 24-25 вересня помічено безпілотники над 4 аеропортами Данії, 200 авіарейсів затримано.
Голова Єврокомісії Фон дер Ляєн не виключає збиття порушників кордонів ЄС. У НАТО планують створити"дроновий мур" за 150 мільярдів євро.
Економічні новини
Економіка України у вересні 2025 року залишалася під тиском війни, але продемонструвала адаптацію через бюджетне планування та міжнародну підтримку. Уряд 15 вересня ухвалив проект держбюджету на 2026 рік, як зазначила прем’єр Юлія Свириденко, з фокусом на оборону. Видатки складуть 4,8 трлн грн (+415 млрд до 2025), доходи – 2,826 трлн грн (+18,8%), дефіцит – 18,4% ВВП. На оборону виділено 2,8 трлн грн (27,2% ВВП), включно з 44,3 млрд грн на виробництво зброї. Комітет ВР з нацбезпеки пропонує збільшити витрати Міноборони до 4,48 трлн грн (+2,72 трлн). Соціальні показники: мінімальна зарплата – 8647 грн (+8%), прожитковий мінімум – 3209 грн (+9,9%), максимальна пенсія – 25,95 тис. грн. Бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік затверджено з доходами 1,025 трлн грн. Зовнішнє фінансування – 2,079 трлн грн, з потребою 18,1 млрд доларів у 2026 році, за оцінкою МВФ.
Міністерство економіки прогнозує зростання цін на електроенергію на 15% (±5%) щорічно у 2026–2028 роках через відновлення інфраструктури після російських атак.
Серед інфраструктурних проектів вересня можна виділити проект “Укрзалізниці”, яка з 12 вересня запустила рейси євроколією до Братислави, Будапешта, Відня, що потенційно збільшитьвантажообіг на 20-30% та додасть мільярди до ВВП.