Дайджест найважливіших новин за жовтень 2025 року

Жовтень 2025 року відзначився ескалацією російських ударів по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі напередодні опалювального сезону

За місяць зафіксовано понад 10 масованих комбінованих атак із застосуванням дронів типу "Шахед" і "Гербера", крилатих ракет та керованих авіабомб. Удари охопили регіони від сходу до заходу країни, спричинивши перебої з електро- та водопостачанням, а також жертви серед цивільних.

У ніч на 5 жовтня одночасно атаковано Запоріжжя, газові об’єкти та Львівську область — останній удар став наймасштабнішим за весь період конфлікту в регіоні, з пожежею в індустріальному парку Sparrow. Кульмінацією стала ніч на 10 жовтня, коли по критичній інфраструктурі випущено сотні дронів і десятки ракет, що призвело до відключень у дев’яти областях, включно з Києвом.

Тиждень 13–16 жовтня побив рекорди за кількістю повітряних цілей: спочатку 113 дронів, з яких збито більшість, а потім понад 320 БпЛА та 37 ракет. Влучання по енергетичним об’єктам спричинили блекаути в Дніпропетровській, Донецькій та Київській областях. Глава "Укренерго" Віталій Зайченко повідомив про можливі відключення на тиждень або довше в окремих регіонах. Атаки тривали й надалі: 20 жовтня знеструмлено частину Чернігівщини, 21–22 жовтня — удари по Новгороду-Сіверському, Чернігову, Запоріжжю та Харкову, включно з дитячим садком. Загалом за місяць пошкоджено тисячі будинків, мільйони жителів залишилися без базових послуг.

Запорізька АЕС зазнала обстрілів поблизу 6 жовтня, два тижні працювала без зовнішнього живлення; ризик ядерної безпеки відзначив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі. Живлення було відновлено до кінця місяця; раніше станція забезпечувала близько 20% електроенергії країни.

У відповідь Кабмін затвердив дорожню карту на зиму: антикризові штаби в областях, резерв матеріалів, мережа акумуляторних батарей від Fluence (США) для компенсації частини втрат. Хоча деякі мста поки що не готові розпочати опалювальний сезон: у Львові опалення запущено частково через брак газу.

Наразі, Світовий банк знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 2% через руйнування інфраструктури на 30–40% від довоєнного рівня.

Фронт і асиметрична відповідь: від Покровська до ударів по НПЗ РФ

Минулий місяць відзначився загостренням бойових дій на сході, зокрема навколо Покровська. За даними аналітичного проекту DeepState, російські сили задіяли значний особовий склад для просочування піхоти через позиції ЗСУ, що ускладнило ситуацію в регіоні за кілька тижнів.

Паралельно Україна активізувала асиметричні удари по об’єктах у тилу РФ. На початку місяця дрони пошкодили установку на Киришському НПЗ, скоротивши виробництво нафтопродуктів. 5 жовтня атаковано підстанцію в Бєлгороді, що призвело до знеструмлення частини регіону та переходу лікарень на резервне живлення. У окупованій Феодосії пожежа на нафтоналивному терміналі тривала кілька діб; 9 жовтня уражено газопереробний завод у Волгоградській області.

13 жовтня дрони вдарили по нафтобазі в Феодосії. 21 жовтня атаковано об’єкти в Ростовській області, включно з аеродромами, та Брянський хімічний завод ракетами Storm Shadow. 29 жовтня СБУ знищила зенітний комплекс і радіолокаційні станції в Криму. Загалом з початку вторгнення уражено 160 об’єктів нафтовидобувної інфраструктури РФ, з них 20 — у вересні-жовтні. Удари сягнули Тюмені (за 2000 км від кордону) та Московського регіону, де зафіксовано понад 190 дронів. Удар по греблі під Бєлгородом порушив постачання окупантів біля Вовчанська.

ЗСУ провели реорганізацію: розформовано оперативно-стратегічне угруповання "Дніпро", функції передано новим корпусам для оптимізації логістики.

Вітчизняне ВПК продовжує демонструвати успіхи: виробництво ракет "Фламінго" становить 2–3 одиниці на добу з планом зростання до кінця жовтня; їх застосовують у парі з "Нептуном".

Дипломатія під тиском: озброєння та санкції

Жовтень 2025 року став місяцем інтенсивних дипломатичних маневрів навколо постачання озброєння та посилення санкційного тиску на РФ.

6 жовтня президент США Дональд Трамп заявив про майже ухвалене рішення щодо передачі Україні ракет Tomahawk за умови контролю за їхнім застосуванням, але згодом відхилив його після зустрічі 17 жовтня з президентом Зеленським. Водночас, Трамп скасував заплановану зустріч з Путіним у Будапешті через відсутність прогресу в переговорах, але після консультацій з Сі Цзіньпіном Китай погодився сприяти мирному врегулюванню.

Сенат США затвердив оборонний бюджет на 2026 рік у розмірі 925 млрд доларів, з яких 500 млн доларів виділено на підтримку України. Також США ввели санкції проти "Роснефти" та "Лукойлу", які забезпечують 60% видобутку нафти в РФ. Індія припинила закупівлю російської нафти; "Лукойл" передає міжнародні активи трейдеру Gunvor.

Європейці також посилюють санкційний тиск на РФ. 19-й пакет санкцій ЄС скоротить експорт РФ на 15%. Програма RePowerEU, ухвалена попри протести Угорщини та Словаччини, передбачає відмову від 155 млрд кубометрів російського газу до 2030 року з переходом на LNG та відновлювані джерела (останні вже забезпечують 44% електроенергії ЄС). Велика Британія запровадила обмеження проти 90 суб’єктів, включно з "Роснефтью" та 44 танкерами "тіньового флоту". ЄС обмежив пересування російських дипломатів через понад 200 зареєстрованих диверсій за рік.

Бельгія відклала до грудня рішення щодо репараційного кредиту Україні на 140 млрд євро з заморожених активів РФ, однак ЄС пропонує спрямувати 50 млрд євро на закупівлю американського озброєння. Лідери Франції, Німеччини та Великої Британії підтвердили намір виділити 50 млрд євро з прибутків від російських активів.

Варто відзначити також просування євроінтеграційних процесів. 8 жовтня посли ЄС схвалили оновлену угоду про поглиблену зону вільної торгівлі з Україною (затверджено 13 жовтня), що відкриває потенціал зростання експорту на 15%.

Угорщина продовжує блокувати окремі ініціативи Києва: прем’єр Віктор Орбан звинуватив Зеленського в "моральному шантажі", той відповів, що вступ України до ЄС відбудеться незалежно від позиції Будапешта, з можливим прискоренням процедур на 1–2 роки.

Невтішні новини для українських біженців у Європі: Швейцарія скасувала статус захисту для жителів семи західних областей; Німеччина збільшила термін для натуралізації з 3 до 5 років.

Серед хороших для України новин, варто відзначити також, що Швеція оголосила про намір передати нашій державі 100–150 винищувачів Gripen E.

Економіка під ударами: пріоритет оборони

Українська економіка продовжує адаптуватися до умов війни. Верховна Рада додатково виділила 325 млрд грн, які Кабмін спрямував на оборону: 202 млрд — на забезпечення військових, 100 млрд — на озброєння, включно з FPV-дронами; 310 млрд надійшло із загального фонду.

Проект бюджету на 2026 рік передбачає 45% видатків на оборону та 20% — на відновлення.

Національний банк попереджає про інфляційні ризики через дефіцит електроенергії та гальмування зростання ВВП.

Суспільні та резонансні події

Жовтень відзначився низкою корупційних скандалів: САП викрила схему підкупу на 3,5 млн доларів; Bihus.Info оприлюднило дані про незаконне збагачення посадовців кіберполіції; НАБУ розслідує розкрадання 90 млн грн на закупівлях дронів; ДБР оголосило підозри екс-голові "Укренерго" Володимиру Кудрицькому та бізнесмену Ігору Гринкевичу.

Найрезонанснішою подією жовтня у внутрішньополітичному житті країни стала заява СБУ про російське громадянство мера Одеси Геннадія Труханова, що призвело до його відсторонення та створення військової адміністрації в місті.

У Тернополі зафіксовано зловживання в ЗСУ: військовослужбовці із 3 армійського корпусу викрадали та катували військовозобов’язаних.

Не обійшлося цього місяця без трагедій: 2 журналісти каналу Freedom загинули від удару "Ланцетом"; вибух газу в багатоповерхівці у Хмельницького спричинив смерть 2 людей; на Житомирщині внаслідок підриву автомобілів на міні 5 людей загинуло.