Що буде, якщо Україна вчасно не запустить конкурентний ринок електроенергії

Менше двох місяців залишається до старту нового конкурентного ринку електроенергії в Україні. Подія, яка має всі шанси бути названим епохальним, заплановано на 1 липня 2019 року. Але чим ближче до заповітної дати, тим напруженішою стає риторика головної рушійної сили цієї енергореформи — європейської та американської дипломатії.

В кінці квітня занепокоєння можливим зривом запуску нового ринку електроенергії висловили ключові зовнішньополітичні стейкхолдери. У спільному листі Глава представництва Євросоюзу в Україні Хьюг Мінгареллі, директор Європейського Енергетичного Співтовариства Янес Копач, голова представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні Жан-Ерік де Загін, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроні, директор Місії USAID в Україні Сьюзан Фріц закликали терміново провести засідання Координаційного центру з впровадження нового ринку електроенергії.

"Закликаємо вас як можна швидше скликати нараду Координаційного центру (Координаційного центру по забезпеченню впровадження нового ринку електричної енергії, — Delo.ua), щоб критично проаналізувати стан впровадження нової моделі ринку, виявити ключові перешкоди і вирішити їх", — написали вони прем'єр-міністру Володимиру Гройсману, голові комітету Верховної Ради з ПЕК Олександру Домбровському, віце-прем'єр-міністрові Володимиру Кистиону, міністру енергетики Ігорю Насалику, в. о. міністра фінансів Оксані Маркарової і главі НКРЭКУ Оксані Кривенко.

Фактично синхронно пішли схожі заяви представників міжнародних бізнес-асоціацій в Україні. Про те, що запровадження нової моделі ринку електроенергії має відбутися запланований термін — з 1 липня 2019 — заявили в Європейській Бізнес Асоціації та Міжнародної торгової палати ICC. Апофеозом міжнародної стурбованості стала публікація у впливовому американському виданні Politico.

Причин для такого занепокоєння може бути кілька. В публічній площині акцент робиться на організаційно-технічних дротиках. Вони загальновідомі — це насамперед проблеми пов'язані з несвоєчасним запуском програмного забезпечення для забезпечення роботи ринків балансуючих і допоміжних послуг. Ситуація виникла у зв'язку з надто складною процедурою бюрократичного узгодження платежів західних донорів між НЕК "Укренерго" і Міненерговугілля (МЭУП).

Але вона вже фактично вирішена: Кабмін 20 березня вніс зміни в постанову №70 від 27 січня 2016 року, яка визначає порядок підготовки та реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за кошти міжнародних фінансових організацій. Згідно з прийнятим рішенням, ДП "НЕК "Укренерго" стає відповідальним виконавцем проекту з розробки програмного забезпечення для функціонування ринку балансуючих послуг та ринку допоміжних послуг, що дозволить підприємству погоджувати оплату платежів перед розробниками софта з Міністерством фінансів і виключити з ланцюжка узгодження Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Але стурбованість з приводу організаційних питань може бути не більше ніж способом дотримання дипломатичного етикету. Куди більше європейських і американських чиновників може хвилювати невизначеність, яка виникла у зв'язку з обранням президентом України Володимира Зеленського. Вакуум інформації щодо його бачення подальшої долі запущених энергореформ породжує підозри про можливість їх згортання. Тим більше, що відповідальний за енергетику представник команди нового президента Андрій Герус неодноразово висловлював скепсис з приводу доцільності лібералізації ринків газу та електроенергії.

Схоже, західні партнери шлють Україні недвозначний сигнал про те, що реформа енергоринку знаходиться в зоні їх пріоритетної уваги. І аргументи, з них більш ніж серйозні. По-перше, реформа енергоринку є одним з ключових умов Меморандуму про надання Україні макрофінансової допомоги з боку Євросоюзу в розмірі 500 млн євро. По-друге, вимога введення нового ринку електроенергії було зафіксовано в програмі кредитування з боку МВФ (з 2015 року в рамках програми EFF, з жовтня 2018 невиконані зобов'язання були перенесені в нову програму кредитування МВФ Stand-by). Йдеться про два транші у розмірі 1,2 і 1,3 млрд доларів США в травні і жовтні поточного року. По-третє, обіцяні 500 млн євро кредиту від Світового банку, можуть надійти тільки після траншу МВФ.

До кінця року Україні доведеться виплатити близько 6,3 млрд доларів США за зовнішніми боргами і валютних ОВДП. Ігнорувати позицію найбільших кредиторів у такій ситуації навряд чи вийде. А значить, Україна вже в липні має всі шанси отримати новий ринок електричної енергії, сформований за європейськими лекалами.