Дайджест головних подій тижня: День захисника та потоп в Одесі

Потоп у Одесі. Фото: із відкритих джерел

Минулий тиждень став черговим етапом ескалації в російсько-українській війні, де дипломатичні зусилля союзників України перепліталися з новими атаками агресора та внутрішніми викликами. Міжнародна солідарність, зокрема від США та ЄС, набула конкретних форм, тоді як Росія посилила гібридні провокації. 

Міжнародна дипломатія 

Дипломатичний фронт минулого тижня відзначився ключовими кроками підтримки України від Заходу, попри опір окремих гравців. Президент США Дональд Трамп санкціонував далекобійні удари України по Росії, як заявив спеціальний посланник Кіт Келлог в ефірі Fox News 29 вересня. На запитання про позицію Трампа, віцепрезидента Джей Ді Венса та держсекретаря Марко Рубіо, Келлог відповів: "Так, використовуйте можливість наносити далекобійні удари". 

Як повідомило американське видання The Wall Street Journal 2 жовтня, джерела в Пентагоні  також підтвердили, що США нададуть розвіддані для ударів по енергетичній інфраструктурі РФ, з фокусом на об'єкти на відстані понад 1000 км від кордону. За оцінками аналітиків ISW, така допомога може посилити тиск на логістику агресора, де російські втрати сягають 1200 солдатів щодня, з уповільненням наступу до 0,5 км на добу в вересні. Проте, Reuters 2 жовтня зазначив малоймовірність постачання Tomahawk через запаси для ВМС США, але віцепрезидент Венс підтвердив розгляд прохання Києва.

У Європі зростає підтримка України. Президент Європейської ради Антоніу Кошта активно просуває заявку України на вступ до ЄС попри блокування Угорщиною, як повідомило Politico 30 вересня з посиланням на п'ять дипломатів. Напередодні саміту в Копенгагені Кошта заручається підтримкою столиць для розблокування переговорів про членство України та Молдови. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 30 вересня оголосила про 2 мільярди євро на дрони для України, на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте: "Це дасть змогу нарощувати обсяги і використовувати потенціал повною мірою". 

Не менш важливою для України стала перемога проєвропейської партії "Дія і солідарність" (PAS) на парламентських виборах у Молдові 28 вересня (50,03% голосів після підрахунку 99,5% бюлетенів, що дає їй прогнозовані 55 мандатів у 101-місному парламенті). Це послаблює вплив Росії в регіоні, де Москва намагалася втрутитися через дезінформацію, впливаючи на 15% голосів у прикордонних районах.

Проте минулий тиждень приніс і розчарування, додавши аргументів євроскептикам. Саміт ЄС у Копенгагені 2 жовтня не досяг консенсусу щодо 140 мільярдів євро позики Україні з заморожених російських активів (210 мільярдів євро в Euroclear). Бельгія заблокувала через юридичні ризики, а Франція та Люксембург висловили занепокоєння наслідками. План передбачав повернення коштів після репарацій від РФ, але тепер фокус на SPV з гарантіями G7. Водночас, 1 жовтня Україна отримала 4 мільярди євро від ЄС у рамках ERA, досягнувши 14 мільярдів з 18,1 мільярда запланованих до кінця 2025.

Польський ревізіонізм та заяви Путіна

В той час, як багато європейських країн намагаються зміцнити українські позиції у війні з Росією, деякі політики із сусідніх з Україною держав продовжують дивувати своєю риторикою та діями. Так, Польща 29 вересня внесла законопроект про "бандеризм" і Волинь: уточнення злочинів ОУН-УПА. Таким чином, прирівнявши героїв визвольних змагань у часи Другої світової війни до нацистських злочинців.

На цьому тижні антиукраїнська позиція Угорщини переросла у конкретні дії: уряд Орбана офіційно заблокував на території країни ряд українських ЗМІ. Українське МЗС відреагувало: речник Георгій Тихий у X наголосив, що Угорщина блокує факти, на відміну від України, яка бореться з пропагандою РФ.

Широко анонсований виступ кремлівського правителя на Валдаї 2 жовтня не приніс нічого нового: Владімір Путін попередив про "мілітаризацію Європи", обіцяючи "відповідні заходи". Хоча речник Кремля Дмитро Пєсков офіційно заперечив причетність РФ до появи дронів над Мюнхеном, де було затримано 17 авіарейсів. 

Санкції проти російської нафти посилюються: 1 жовтня французькі ВМС зупинили та взяли під контроль танкер "Boracay" з "тіньового флоту" РФ та затримали двох членів екіпажу.

Хроніки війни

Тиждень, що минає, знову відзначився  масованими атаками РФ та ефективними відповідями ЗСУ. У ніч на 3 жовтня Росія застосувала 416 засобів нападу – ударні БПЛА, ракети повітряного та наземного базування, – з яких ППО збила 78% дронів і 65% ракет, за даними Генштабу ЗСУ. Ворожа атака знеструмила Конотопський та Шосткинський райони Сумщини, окремі громади Чернігівщини, Славутич на Київщині та частини Дніпра. Мер Конотопа Артем Семеніхін повідомив про зникнення електро- та водопостачання у місті, а мер Харкова Ігор Терехов 1 жовтня зафіксував 6 поранених від балістичних ракет і КАБів по Київському району.

Україна продовжує успішно завдавати ударів по стратегічним об’єктам РФ. 2 жовтня СБУ вразила НПЗ "Орськнафтооргсинтез" в Оренбурзі (1400 км від кордону) далекобійними дронами. Того ж дня від ударів українських безпілотників загорівся  завод "Азот" у Березниках. 

Всього, за даними видання "Сіала" та РБК. з початку серпня атаки по 20 НПЗ РФ призвели до простою 38% усіх потужностей РФ (338 тисяч тонн/добу), викликавши гострий дефіцит пального.  Уряд РФ продовжив заборону експорту бензину до 31 грудня 2025, обмеживши дизель і мазут.

3 жовтня  відбувся черговий обмін полоненими, який повернув  додому 205 українців: 185 військових (183 рядові/сержанти, 2 офіцери) з ЗСУ, НГУ, ДПСУ, та 20 цивільних, включно з захисниками Маріуполя, "Азовсталі" та ЧАЕС, утримуваними з 2022 року. 

Ситуація на ЗАЕС продовжує викликати занепокоєння світового співтовариства: МАГАТЕ 2 жовтня підтвердило небезпеку на атомній станції, яка перебуває 10 днів без живлення, із запасами дизелю на 10 днів для охолодження палива в 6 реакторах. 

1 жовтня в Україні вкотре відмітили День захисників. Під час урочистого зібрання президент України Володимир Зеленський нагородив понад 1600 українських захисників, підкресливши стійкість нації. Указом президента надано звання "Місто-герой" 16 населеним пунктам у 7 областях. 

Згідно інформації оприлюдненої Мінветеранів, за місяць на нещодавно відкритому Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом поховано 108 захисників, 97 без імен; 11 – за запитом родин. 

Економічні новини

Економіка України адаптується до війни через експорт і допомогу. Зеленський 29 вересня оголосив домовленості про контрольований експорт надлишкової зброї до США, Європи, Близького Сходу та Африки, для фінансування дефіцитних видів. За оцінками Міноборони, це дасть 500 мільйонів доларів щорічно, з фокусом на дрони та ракети, що показали себе в ударах по РФ. 

В той же час, Мінфін готує законопроект про збільшення оборонних видатків до 1 листопада, з 6 мільярдами євро ERA на операційні потреби. 

Український ринок праці переживає не найкращі часи: вакансії в IT та логістиці впали на 12% через мобілізацію. Водночас, рішення про дозвіл виїзду за кордон українських чоловіків, вже  позначилось на економіці України: за даними OLX.Робота 41% роботодавців відчули негативний вплив дозволу виїзду чоловікам 18-22 років. 

Суспільні та резонансні події

Цей тиждень ознаменувався трагедією в Одесі: 30 вересня в Одесі випала 1,5-місячна норма опадів, що спричинили підтоплення та зупинку електротранспорту; в результаті небувалої стихії загинуло 10 людей, включно з дитиною.  2 жовтня в Одесі було оголошено днем Жалоби, а віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба обіцяє доповідь з кадровими рішеннями.

Різке похолодання на початку жовтня змусило місцеву владу вживати заходів по забезпеченню населення теплом у оселях: у Києві опалювальний сезон стартував 3 жовтня для соцсфери: лікарень, шкіл, садків, з можливим підключенням будинків пізніше.

2 жовтня у Кривому Розі стався черговий напад на працівників ТЦК: чоловік поранив ножем двох співробітників (53 та 36 років) та втік з місця події; як інформує поліція Дніпра, особу зловмисника встановлено.

Читайте Comments.ua в Google News