Дайджест головних подій тижня: Генасамблея ООН та провокації РФ у Європі

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Минулий тиждень виявився черговим етапом ескалації на фронті, де російські сили продовжили масовані атаки на українські міста, а Сили оборони продемонстрували успіхи в контрнаступальних операціях. 

Зокрема, 22 вересня близько 4:30 ранку російські війська завдали ударів по цивільній інфраструктурі в Запоріжжі, знищивши та пошкодивши десятки автомобілів і спричинивши пожежі на площі понад 500 квадратних метрів. За даними місцевої влади, загинули троє цивільних, включно з жінкою 45 років і двома чоловіками 52 та 61 року, а ще четверо, серед них дитина, отримали поранення з різним ступенем тяжкості. Ця атака стала частиною ширшої кампанії, де, за оцінками ООН, кількість жертв від російських дронових ударів по цивільних об'єктах зросла на 40% у 2025 році порівняно з 2024-м, досягнувши понад 250 загиблих і 800 поранених лише за перші дев'ять місяців. 

Аналогічно, у ніч на 23 вересня росіяни застосували шість фугасних авіабомб ФАБ проти Запоріжжя, влучивши в житлові будинки та інфраструктуру; рятувальники витягли з-під завалів тіло 38-річного чоловіка, а ще двоє зазнали травм. Ці удари ілюструють тактику терору, спрямовану на дестабілізацію тилу, де, за даними Генштабу ЗСУ, з 19 по 26 вересня РФ випустила понад 450 дронів і 120 ракет, з яких українська ППО збила 78% і 65% відповідно.

Українські сили, своєю чергою, завдали відчутних ударів по агресору. Спецпідрозділ ГУР МО "Примари" 21 вересня знищив два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 "Чайка" на окупованому Криму – це перше ураження такого типу в історії, де кожна машина коштує близько 15 мільйонів доларів і оснащена радарами для виявлення підводних човнів на відстані до 200 км. Генштаб ЗСУ підтвердив у ніч на 23 вересня успішні атаки ракетних військ, артилерії та БПЛА на дві лінійно-виробничі диспетчерські станції та два ворожі літаки в Брянській області РФ, де пошкоджено обладнання на суму понад 50 мільйонів доларів. 

Удари українських безпілотників по російських НПЗ призвели до виникнення гострого дефіциту пального у РФ. Так, у Криму з 24 вересня зник бензин усіх марок на АЗС, включно з А-100, через дефіцит 200 тисяч тонн, що паралізувало транспорт і підприємства.  В РФ 26 вересня 18 цистерн з бензином зійшли з рейок у Смоленській області, спричинивши пожежу на 2000 м², а внаслідок атаки дронів по Афіпському НПЗ,  згоріла технологічна установка.

Головнокомандувач Олександр Сирський повідомив, що на Добропільському напрямку в Донецькій області Сили оборони звільнили та зачистили близько 360 квадратних кілометрів, просунувшись на 3-7 км і відновивши контроль над вісьмома населеними пунктами. Ці успіхи, за даними ISW, уповільнили російський наступ, де темпи просування ворога впали до 0,5 км на добу, з втратами в 1200 солдатів щодня. 

24 вересня росіяни відповіли ударом двома балістичними ракетами "Іскандер" по навчальному підрозділу Сухопутних військ ЗСУ, спричинивши втрати серед особового складу – точна кількість не розголошується з безпекових міркувань, але це підкреслило вразливість тилових об'єктів.

Сирський також оголосив про створення в Повітряних силах ЗСУ нового роду військ – безпілотних систем протиповітряної оборони, що включатиме 5000 операторів і 2000 одиниць БПЛА до кінця 2025 року, з акцентом на перехоплення "Шахедів" на дальності до 50 км.

Тиждень завершився трагедією в Херсоні: вранці 26 вересня масована атака авіабомбами та артилерією вбила 74-річну жінку, поранивши ще п'ятеро, включно з двома дітьми. За словами очільника ОВА Олександра Прокудіна, за годину по місту прилетіло близько 15 бомб, пошкодивши 12 багатоповерхівок і школу. Загалом, за даними прокуратури, з початку вересня в Херсонській області зафіксовано 45 таких атак, з 28 загиблими цивільними. 

Команда МАГАТЕ зафіксувала вибух російського БПЛА біля Південноукраїнської АЕС, де Рафаель Гроссі закликав до стримування: з початку 2025 року зафіксовано 12 таких інцидентів, що загрожує викидами радіації на рівні 10% від Чорнобиля.

Провокації РФ у Європі

На міжнародному рівні безпекові загрози поширилися на Європу. Увечері 22 вересня невідомі дрони порушили повітряний простір над Копенгагеном і Осло, змусивши закрити аеропорти на 4 і 3 години відповідно, скасувавши 120 рейсів і перенаправивши 50 до Мальме. Данська прем'єр Мette Frederiksen назвала це "найсерйознішою атакою на критичну інфраструктуру", пов'язаною з російськими інцидентами в Польщі та Естонії. 

У ніч на 25 вересня дрони з'явилися над Ольборгом, закривши небо на годину, а 24 вересня – над чотирма аеропортами Данії, що призвело до хаосу з 200 затриманими рейсами.  Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен кваліфікував це як "гібридну атаку" від "державного актора з професійними можливостями", посилаючись на 2-3 великі БПЛА з автономним керуванням. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що не виключає збиття російських літаків за порушення, після попередження: "Ми захищаємо кожен квадратний сантиметр". Кремль через Пєскова назвав це "небезпечними наслідками", заперечуючи причетність до естонського інциденту 19 вересня з трьома МіГ-31.

Наприкінці тижня, стало відомо  про плани НАТО та ЄС побудувати "дроновий мур" вартістю 150 мільярдів євро для захисту кордонів.

На фоні ескалації Росії на кордонах ЄС,  Польща 25 вересня відновила рух на двох КПП з Білоруссю (Тересполь-Брест для пасажирів, Корощин-Козловичи для вантажів), але посольство в Мінську закликало поляків негайно виїхати через ризики. Після "Запад-2025" (12-16 вересня, 9000 учасників) кордон стабілізувався, але з моніторингом.

Міжнародна дипломатія

Дипломатичний тиждень на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку став ареною для ключових переговорів щодо України. Президент Володимир Зеленський у закритій зустрічі з Дональдом Трампом 23 вересня попросив надати ракети Tomahawk з дальністю 2400 км, аби вражати цілі в Москві та змусити Путіна до столу переговорів. За даними Telegraph і Axios, Трамп відповів: "Ми попрацюємо над цим", що стало зсувом від його попередніх заяв, де він критикував надмірну допомогу. 

Трамп у промові в ГА ООН повторив, що війна "не почалася б за його президентства", і закликав Європу відмовитися від російських енергоносіїв: "Країни НАТО фінансують війну проти себе, купуючи нафту в РФ". Він зазначив, що Китай та Індія – головні "фінансисти" агресора, з закупівлями на 120 мільярдів доларів у 2025 році, і звинуватив Європу в "розмовах замість дій". Трамп також заявив, що повільні темпи окупації (лише 464 км² у серпні) шкодять репутації РФ, з втратами 8000 солдатів щотижня.

Зеленський у виступі на Раді Безпеки ООН 22 вересня наголосив, що Будапештський меморандум "провалився", перетворившись на "порожні слова", і Україна будує нову архітектуру безпеки з фокусом на гарантії від НАТО. У інтерв'ю Fox News він відкинув звинувачення в централізації влади та корупції, заявивши, що вибори можливі під час "зупинки вогню" з допомогою партнерів, але без них – ризик фальсифікацій. 

24 вересня Зеленський в інтерв’ю виданню Axios повідомив, що готовий не балотуватися на другий термін, якщо війна закінчиться: "Я послужив у найскладніші часи, тепер час новим лідерам". Також, український президент нагадав слова Трампа, який під час зустрічі у Білому домі 25 вересня наголосив, що "Україна може повернути всі землі з допомогою НАТО".

Економічні новини 

ЄС розглядає "репараційний кредит" для України до 130 мільярдів євро з заморожених російських активів (210 млрд євро в Euroclear), після погашення 45-мільярдного G7-позик. За словами фон дер Ляєн, остаточний розмір визначать після оцінки МВФ потреб на 2026-2027 роки (прогноз – 65 млрд доларів). Це включатиме SPV для бондів з гарантіями ЄС і G7, без конфіскації активів. 

ЄС прискорює санкції: 19-й пакет включає заборону імпорту російського СПГ з 2027 (замість 2028), таким чином, доходи РФ можуть скоротитися на 21,9 млрд євро. 

Економіка України продовжує адаптуватися до війни, з фокусом на бюджет і зовнішню допомогу. Комітет ВР з нацбезпеки ініціював подвоєння видатків на оборону в проєкті бюджету-2026: Так, Міноборони планує отримати 4,480 трлн грн (+2,720 трлн грн до плану). Загальні видатки складуть 4,8 трлн грн (+415 млрд грн), доходи – 2,826 трлн грн (+446,8 млрд грн, 18,8%), зовнішнє фінансування – 2,079 трлн грн. Дефіцит бюджету складе 18,4% ВВП.

Інші події

З 23 вересня Київ запровадив щоденне перекриття Хрещатика о 9:00 для хвилини мовчання. Перші дні перекриття головної вулиці столиці відбулося без інцидентів.

На цьому тижні, до Умані Черкаської області на святкування єврейського Нового року – Рош га-Шана – приїхали понад 35 тисяч хасидів. Рух паломників відбувався не лише через кордони з країнами Євросоюзу, ці громадяни перетинають і кордон з Молдовою.

Резонансні події

22 вересня група невідомих людей вчинила напад на ТЦК у Калуші, внаслідок чого втекло троє військовозобов'язаних, які там перебували. СБУ розслідує кримінальну справу, зловмисників поки що не знайдено.

Читайте Comments.ua в Google News