Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Переговори у Білому домі. Фото: із відкритих джерел
На тижні, що минає, військові атаки ворога по цивільній інфраструктурі чергувалися з дипломатичними переговорами, а енергетична криза продовжилася на тлі внутрішньо-політичної боротьби.
Військові дії та ескалація конфлікту
Тиждень розпочався з ударів по окупованих територіях і перейшов у серію масованих атак на Україну. У ніч на 13 жовтня українські безпілотники вразили нафтобазу в тимчасово окупованій Феодосії в Криму, спричинивши пожежу, видиму за кілька кілометрів.
Того ж дня Росія атакувала Харків керованими авіабомбами (КАБами), що призвело до пожежі в Салтівському районі та пошкодження медичного закладу. Зафіксовано чотири поранених, а загалом по Херсонській, Харківській та Дніпропетровській областях постраждало 72 людини. Обстріли торкнулися понад 30 населених пунктів, зруйнувавши 11 багатоквартирних і 24 приватні будинки, освітні об'єкти та комерційні споруди.
14 жовтня атаки продовжилися в Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях, де загинули 5 цивільних і поранено 19. У ніч на 15 жовтня Росія запустила 113 ударних безпілотників типу Shahed і "Гербера", з яких українська протиповітряна оборона (ППО) знешкодила 86 – показник ефективності на рівні 76%.
Пік ескалації припав на 15-16 жовтня: агресором було випущено понад 320 БпЛА та 37 ракет, з яких збито 283 дрони та 5 ракет. Влучання по енергетиці та навчальному підрозділу Сухопутних військ у тилу спричинили втрати серед військових.
Вранці 16 жовтня повітряна тривога оголошена по всій Україні через зліт МіГ-31К з Росії, з вибухами в Харкові, Кропивницькому, Ізюмі, Полтаві, Ніжині та Чернігові. Пошкоджено логістичні об'єкти та житлові будинки, поранено одну людину.
Військові удари безпосередньо вплинули на енергосистему, спричинивши масові відключення. Вранці 13 жовтня в Дніпропетровській та Донецькій областях запровадили екстрені блекаути за командою "Укренерго", а ввечері 14 жовтня це поширилося на Київську область. Атака 15-16 жовтня з влучаннями по ключових об'єктах погіршила ситуацію: глава "Укренерго" Віталій Зайченко прогнозує відключення електроенергії на тиждень або довше в окремих регіонах.
Дипломатичні маневри та міжнародна підтримка України
Політичні зусилля по вирішенню українсько-російської війни цього тижня набули динаміки з фокусом на переговори та озброєння. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність надати Україні ракети Tomahawk для тиску на Росію, якщо війна не завершиться, і планує обговорити це з Путіним.
Після телефонної розмови з очільником Кремля Трамп анонсував зустріч з ним у Будапешті, сподіваючись на мир за прикладом Близького Сходу. Путін відповів, що "Томагавки" не змінять фронт, але зашкодять відносинам США-РФ, а Трамп відкинув нові санкції, щоб не зірвати діалог. Угорщина через МЗС Петера Сійярто запевнила, що не арештує Путіна за ордером МКС. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив можливу зустріч за два тижні.
Як і було заплановано ще на початку місяця, 17 жовтня Зеленський зустрівся з Трампом у Білому домі, запропонувавши США обмін: Tomahawk за українські дрони. Обговорення далекобійних систем тривало у закритому режимі, з акцентом на уникнення ескалації – Трамп наголосив, що ракети потрібні США, а війна "технологічна". Зеленський оцінив результати зустрічі позитивно, а перспективи надання далекобійної зброї "реалістично" та розраховує на тиск Трампа на Путіна.
Делегація України в США напередодні переговорів, також зустрілася з Raytheon, виробником Tomahawk, щоб оцінити перспективи постачання зброї в Україну.
Санкції проти Росії
Міжнародні санкції проти Росії продовжують посилюватися. Британія 15 жовтня ввела заходи проти 90 суб'єктів, включаючи "Роснефть", "Лукойл", китайські термінали, Nayara Energy та 44 танкери "тіньового флоту". Мета санкцій — скоротити російські доходи від нафти (понад 100 млрд доларів у 2024 році, за даними МЕА).
У Європі зацікавлені у використанні коштів Росії у посиленні української армії: ЄС пропонує спрямувати частину 140 млрд євро з російських активів (плюс 25 млрд з приватних рахунків) на американську зброю, що могло б додати 50 млрд євро репарацій.
США продовжили тиснути на Індію з метою обмежити нафтових доходів Росії. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді запевнив американського президента Дональда Трампа, що його країна більше не купуватиме російську нафту. Непряме підтвердження про переорієнтацію індійських покупців нафти з російського ринку на інші, було одержане безпосередньо від трейдерів.
Суспільні та резонансні події
На цьому тижні внутрішньо-політичне життя країни не обійшлося без скандалів. СБУ заявило про російське громадянство мера Одеси Геннадія Труханова: мер заперечує цей факт, називаючи фальсифікацією, і планує суд, адже попередні перевірки не знайшли у нього російських паспортів. Проте, це дало привід президенту Зеленському позбавити Труханова українського громадянства, і як наслідок, відсторонити його від виконання обов’язків мера. Зеленський доручив головнокомандувачу Сирському створити Одеську міську військову адміністрацію, призначивши на її чолі Сергія Лисака.
В ЗСУ наростають проблеми, пов’язані з корупцію та неефективною мобілізацією. МВС оприлюднило невтішну статистику: з січня 2022 по вересень 2025 року відкрито 290 тисяч справ за дезертирство, що вказує на дисциплінарні проблеми. Про стан справ свідчать і непоодинокі випадки зловживань та корупції, які набувають резонансних справ.
Так, на Львівщині заступник командира однієї з військових частин використав солдатів для приватних ремонтно-будівельних робіт.
У Тернополі затримано 6 військових, які незаконно позбавляли волі людей, що перебували на реабілітації після поранень, застосовували до них фізичне насильство, катували, вимагали гроші та відбирали майно.
Новини партнерів