Дайджест ключових подій тижня: корупційний шторм в українській енергетиці та транші від ЄС

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розгорнуло масштабну операцію під кодовою назвою "Мідас". Детективи провели понад 70 обшуків, залучивши всіх своїх фахівців, і зібрали більше тисячі годин аудіозаписів, які викривають схему відмивання коштів і незаконного збагачення. Ці дії торкнулися не лише посадовців, а й бізнес-структур, близьких до найвищих ешелонів влади, підкреслюючи, наскільки глибоко корупція вкоренилася в стратегічній галузі, що забезпечує Україні понад 50% електроенергії.

Обшуки НАБУ 10 листопада вразили Київ: вони відбулися в помешканні бізнесмена Тимура Міндіча, співвласника студії "Квартал 95" і соратника президента Володимира Зеленського. За даними джерел у правоохоронних органах, Міндіч, відомий під псевдонімом "Карлсон" у внутрішніх записах, виїхав з країни за лічені години до візиту детективів – вночі, коли місто ще спало. Цей втеча не лише ускладнила розслідування, а й посилила підозри: саме Міндіч, за версією слідства, контролював "офіс з відмивання коштів", через який пройшло близько 100 мільйонів доларів.

Перехід від бізнесу до влади виявився стрімким: обшуки НАБУ торкнулися й ексміністра енергетики Германа Галущенка, нинішнього міністра юстиції. Його звинувачують у сприянні схемам через довірених осіб, зокрема радника Ігора Миронюка. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на засіданні Вищого антикорупційного суду навели аудіозаписи, де Галущенко обговорює фінансові потоки з Міндічем і Олександром Цукерманом, відомим як "Шугармен". Ці плівки, оприлюднені НАБУ, фіксують, як вплив соратника президента допомагав контролювати газові та енергетичні активи, приносячи особисту вигоду посадовцям.

Скандал не обмежився двома фігурантами: НАБУ затримало п’ять осіб, а підозру оголосило семи, серед яких керівник злочинної організації, колишній радник міністра та виконавчий директор "Енергоатому" з безпеки. АТ "НАЕК Енергоатом", найбільший виробник електроенергії в Україні, підтвердило слідчі дії у своєму офісі. Один з ключових детективів, Олександр Абакумов, зізнався, що під час розслідування зафіксував чотирьох міністрів Кабміну в компрометуючих ситуаціях. Це не просто цифри – це сигнал про системну проблему, де стратегічна галузь стає годівницею для еліт.

Президент Зеленський відреагував увечері 10 листопада, підкресливши підтримку НАБУ та САП, але уникаючи імен. "Чистота в Енергоатомі – пріоритет, бо компанія генерує найбільшу частку енергії", – заявив він, наголошуючи на невідворотності покарань. Ці слова набули ваги наступного дня, коли уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Прем'єрка Юлія Свириденко повідомила про позачергове засідання Кабміну, де ухвалили рішення, а обов'язки тимчасово поклали на заступницю Людмилу Сугак. Зеленський пішов далі, доручивши Свириденко подати заяви про відставку Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.

Гринчук не змусила чекати: 12 листопада вона подала заяву, стверджуючи, що її робота не мала порушень. "Посада – не самоціль", – написала вона у Facebook, заперечуючи будь-які звинувачення. Така реакція лише підкреслила напругу: відставки стали першим кроком у ширшій кампанії. Уряд оголосив аудит усіх державних компаній, особливо енергетичних, з перезапуском "Енергоатому" – відстороненням керівництва та перевіркою фінансів. Свириденко наголосила, що це забезпечить прозорість, а речник Єврокомісії Гійом Мерсьє похвалив Україну за роботу антикорупційних органів.

Скандал торкнувся й ширшого кола: НАБУ викрило зв'язки з ексвіцепрем'єром Олексієм Чернишовим, відомим у записах як "Че Гевара". Йому повідомили про підозру в незаконному збагаченні – слідство фіксує передачі 1,2 мільйона доларів і 100 тисяч євро готівкою в офісах та клініках. Останні 500 тисяч пішли дружині Чернишова після його статусу підозрюваного. Прокурор САП навів епізод, де Міндіч і Сергій Шефір, екс-помічник президента, обговорювали заставу для Чернишова – 12 мільйонів гривень, яку врешті вніс суд для арешту співробітниці "бек-офісу" Людмили Зоріної.

Зеленський відреагував рішуче: ввів у дію санкції РНБО проти Міндіча та Цукермана. Ці кроки, за оцінками експертів, можуть заблокувати активи на мільйони, але вони також ставлять питання про довіру до оточення президента. У плівках НАБУ фіксується дзвінок Зеленського Галущенку після повідомлення Міндіча – епізод, що ілюструє, наскільки тісно переплелися бізнес, політика й енергетика.

Фронтові виклики: від оборони до контрнаступу

Поки корупційні скандали, що гриміли протягом тижня у столиці, фронт не вщухав: російські сили активізували атаки, змушуючи українську оборону маневрувати. Головком ЗСУ Олександр Сирський 11 листопада повідомив про найгарячіший Покровський напрямок, де щодоби фіксують до сотні зіткнень, а також погіршення на Запорізькому, Олександрівському та Гуляйпільському. "Ми діємо за принципом активної оборони, відбиваючи атаки в складних умовах", – зазначив він, підкреслюючи пошуково-ударні дії біля Куп'янська та Сіверська.

Слова головкома знайшли відображення на Запоріжжі: сили оборони відійшли з позицій біля п'яти населених пунктів, щоб зберегти життя бійців під посиленим вогнем. За даними Сил оборони Півдня, ворог застосовує всі види озброєння, витісняючи ЗСУ. Аналітики DeepState 13 листопада зафіксували окупацію Рівнопілля та Яблукове, тактичне просування в Донецькій і Дніпропетровській областях. Наступного дня окупанти взяли Степову Новоселівку на Харківщині, просунувшись біля Солодкого та Новоуспенівського – втрати території, що болісно відгукуються на тлі ресурсів.

Енергетичний терор Росії 

Війна не обмежується бойовими діями на фронті: у ніч на 11 листопада Росія завдала масованого дронового удару по Одеській області, пошкодивши енергетичну та транспортну інфраструктуру. 12 листопада удар по Дніпропетровщині забрав життя 47-річного чоловіка, пошкодивши інфраструктуру та приватні підприємства у Васильківській громаді. А в ніч на 14 листопада комбінована атака ракетами та дронами вдарила по Києві та Київській області: четверо загиблих, десятки поранених, серед них діти та вагітна жінка. В результаті ворожої атаки зафіксовані знеструмлення у кількох областях. Міненерго запевнило, що відновлення триває, а графіки відключень діятимуть за планом.

Українська відповідь не забарилася: в ніч на 14 листопада сили оборони вразили пункт базування кораблів "Новоросійськ", нафтопереробний завод у Саратові та склади пального в Енгельсі. Використали ракети "Нептун" і БпЛА, зафіксувавши вибухи та пожежі. СБУ уточнила: удар по нафтовому терміналу в Новоросійську, другому за величиною порту експорту нафти РФ, пошкодив стендери, трубопроводи та насосні станції.

Україна шукає нові методи боротьби з масованими обстрілами Росії: міністр оборони Денис Шмигаль оголосив цього тижня про серійне виробництво дрона-перехоплювача Octopus. Технологію передали 3 виробникам, ще 11 готують лінії – крок до автономної ППО, що може зекономити мільярди на імпорті.

Міжнародна підтримка: від санкцій до бюджетів

Світ не стоїть осторонь: Німеччина планує наростити допомогу Україні до понад 11,5 мільярдів євро у 2026 році, як повідомило Міністерство фінансів у проєкті бюджету. Це – відповідь на агресію, що включає озброєння та гуманітарку, зміцнюючи фронт на тлі фронтових втрат. Канцлер Фрідріх Мерц, щоправда, підняв делікатне питання під час розмови з Зеленським: обмежити прибуття молодих українських чоловіків до Німеччини, щоб уникнути відтоку мобілізаційного ресурсу.

ЄС пішов ще далі: 13 листопада президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про бюджетну допомогу у майже 6 мільярдів євро. Ці кошти підуть на стабілізацію економіки, покриваючи дефіцит, що сягнув 20% ВВП через війну. Держсекретар США Марко Рубіо тим часом попередив: Вашингтон вичерпав нові санкції проти РФ, фокусуючись на дотриманні існуючих – обмеження на нафтові гіганти вже б'ють по доходах Москви.

Економічний тиск на Росію стає дедалі відчутнішим: 10 листопада дисконт на нафту Urals до Brent у Приморську та Новоросійську зріс до 19,4 долара за барель – найвищий за рік, проти 13-14 на початку місяця. За даними "Комерсанта", це наслідок санкцій і логістичних збоїв, як от після українського удару по Новоросійську, що може скоротити експорт на 5-7%.

Соціальна сфера

Серед позитиву тижня можна виділити підписання президентом України закону №13532: відтепер при народженні дитини виплачуватимуть 50 тисяч гривень, плюс заплановані нові види допомоги сім'ям. 

Крім того, з 15 листопада до 24 грудня в Україні стартує програма "зимова тисяча" – одноразова державна допомога у розмірі 1000 гривень, яку зможуть оформити повнолітні громадяни для себе та для кожної дитини віком до 18 років.

Читайте Comments.ua в Google News