Дайджест ключових подій тижня: кредит від Європи та демарш Путіна

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Від фронтових зіткнень до дипломатичних маневрів та нових санкцій – ці події формують не лише поточний ландшафт, але й перспективи на наступний рік. 

Ситуація на фронті

Російська армія продовжує тиснути на українські позиції, демонструючи активність на кількох напрямках. Зокрема, аналітики проекту DeepState зафіксували просування окупантів у Гуляйполі Запорізької області, що свідчить про спроби закріпитися на південному фланзі. Це не ізольований випадок: подібні маневри спостерігалися поблизу чотирьох населених пунктів у Покровському та Бахмутському районах Донецької області, де ворог намагається скористатися зимовими умовами для локальних проривів.

У відповідь українські сили проводять ефективні контрзаходи. Показовою стала спеціальна операція Сил оборони біля Покровська, де було знищено значне скупчення російської броньованої техніки. Відео від 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ наочно проілюструвало, як така тактика запобігає штурмовим діям ворога, зберігаючи контроль над ключовими районами.

Генштаб ЗСУ цього тижня також повідомив про успішні удари по нафтопереробних заводах у Краснодарському краї та Ростовській області Росії 17 грудня, а також по буровій установці в Каспійському морі кількома днями раніше. Водночас було уражено танкер "тіньового флоту" в Середземному морі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Ці операції підкреслюють стратегію асиметричної війни, де Україна фокусується на вразливих точках економіки агресора, аби послабити його логістику.

На тлі загострення ситуації на фронті, Україна  міжнародну підтримку. Міністр оборони Денис Шмигаль анонсував домовленості з німецькими партнерами на понад 1,2 мільярда євро, включаючи постачання запчастин для систем Patriot. Такі угоди не лише посилюють оборону, але й стабілізують енергетику через модернізацію обладнання. 

Атаки на цивільну інфраструктуру

Російські удари по українським містам не вщухають, спричиняючи жертви та руйнування. У Запоріжжі 16 грудня безпілотник вдарив по багатоповерхівці, внаслідок чого 3 людей постраждали, а вогонь охопив будівлю. Пізніше кількість поранених у Запоріжжі та районі зросла до 32, як повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Подібні інциденти цього тижня відбувалися й у інших регіонах: вранці 18 грудня в Черкаській області масована атака дронами призвела до численних пошкоджень і 6 потерпілих. Ці дії не лише тероризують населення, але й порушують нормальне життя, змушуючи владу швидко реагувати. 

В Одеській області після масованого удару по енергетиці надзвичайну ситуацію визнали на державному рівні, оскільки понад 50 тисяч мешканців залишилися без світла більше 3 діб. До кінця робочого тижня енергетикам ДТЕК  вдалося повернути світло майже 330 тисячам домогосподарств в Одеській області, а також заживили критичну інфраструктуру. 

У транспортній сфері удар по трасі в Одеській області призупинив роботу двох пунктів пропуску з Молдовою, але Україна та Молдова вже обговорюють альтернативи, як повідомив віце-прем'єр Олексій Кулеба. На жаль, не обійшлося без жертв: російські війська ввечері 19 грудня завдали масованого удару балістичними ракетами по об'єкту портової інфраструктури в Одеському районі, внаслідок атаки загинули 7 людей, ще 15 зазнали поранень.

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про перегляд списків об'єктів критичної інфраструктури, що дозволило вивільнити не менше 800 МВт потужності. Це крок, який скоротить тривалість графіків відключень для населення та промисловості, полегшуючи економічний тиск.

Санкції та економічні заходи проти РФ

Європейський Союз продовжує посилювати тиск на Росію. Рада ЄС ввела обмеження на понад 40 суден "тіньового флоту", що використовуються для експорту енергоносіїв, ускладнюючи обхід обмежень. Обмежувальні заходи торкнуться також 12 осіб та 2 організацій за гібридні дії, включаючи маніпуляцію інформацією та кібератаки. 

Європарламент підтримав план припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, що матиме довгострокові наслідки для економіки РФ. Єврокомісія планує 20-й пакет санкцій після Нового року, з можливим затвердженням до річниці агресії. 

Тим часом саміт ЄС затвердив спільне запозичення 90 мільярдів євро для України, відмовившись від ідеї "репараційної позики", що забезпечить стабільне фінансування нашої держави.

У США група республіканських сенаторів закликала Дональда Трампа конфіскувати заморожені російські активи для допомоги Україні, що могло б додати мільярди до підтримки. Однак Мінфін США виключив деякі компанії зі списку обмежень, які постачали обладнання Росії, що викликає питання про послідовність політики.

З іншого боку, Росія планує витратити 11,1 трильйона рублів (близько 137,8 мільярда доларів) на "спеціальну воєнну операцію" в бюджеті 2026 року, як повідомляють російські журналісти Faridaily. Це свідчить про наміри продовжити агресію, попри санкції. 

Дипломатичні переговори та міжнародна підтримка

Дипломатія навколо України цього тижня активізувалася, з фокусом на мирні ініціативи. Держсекретар США Марко Рубіо зазначив значний прогрес у переговорах, але попередив про складні питання попереду. 

Лідери європейських країн привітали прогрес у зусиллях президента Трампа щодо миру, підкреслюючи співпрацю з командами Зеленського та Трампа. Вони домовилися працювати разом для збереження суверенітету України та європейської безпеки.

Як повідомив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, ЄС уперше долучиться до переговорів 20-21 грудня, де посланці Трампа зустрінуться з українською та російською делегаціями. Лідери ЄС заявили про готовність надати гарантії безпеки Україні у співпраці зі США. 

Зокрема, прем'єр Польщі Дональд Туск на саміті в Берліні заявив, що США нададуть військову відповідь у разі нового нападу Росії. Президент Франції Емманюель Макрон закликав Європу до діалогу з Росією, але в співпраці з Україною. 

19 грудня президент Зеленський під час візиту до Польщі зустрівся з президентом Каролем Навроцьким, обговорюючи співпрацю в протидії дронам та морській безпеці. Навроцький назвав візит позитивним сигналом для регіону.

З російського боку Володимир Путін під час "прямої лінії" заявив про наступ російської армії на всіх напрямках, але також згадав про можливе забезпечення безпеки під час виборів в Україні, утримавшись від ударів у день голосування. Він наголосив на бажанні "поважного ставлення" для уникнення нових конфліктів, хоча заперечив відповідальність за жертви війни. 

Президент Зеленський відповів, що Україна не визнає Донбас російським, відкидаючи компроміси, але розглядає ідеї як вільна економічна зона без російського контролю. 

Суспільні настрої 

Опитування Київського міжнародного інституту соціології від 26 листопада до 13 грудня показало, що три чверті українців проти "мирного плану", який включає виведення військ з Донбасу, обмеження армії та відсутність гарантій безпеки. 63% готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, а ще 1% – близько року, що ілюструє високий рівень стійкості суспільства.

Президент Зеленський у зверненні 17 грудня зазначив сигнали з Москви про підготовку 2026 року як "року війни", закликаючи партнерів реагувати. Це резонує з суспільними настроями, де люди підтримують жорстку позицію щодо територій. 

Щодо проведення виборів, на яких наголошують американські партнери, президент України доручив розробити пропозиції Верховній Раді, при умові, що Захід зможе гарантувати безпечне їх проведення.

Читайте Comments.ua в Google News