Дайджест ключових подій тижня: масовані обстріли РФ та передача Україні «Томагавків»

Удари по енергетиці України. Фото: з відкритих джерел

Російські атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру досягли безпрецедентної інтенсивності, змусивши українську владу перерозподіляти ресурси та шукати нові шляхи стійкості. Водночас на міжнародній арені розгорталися дипломатичні баталії: від лобіювання США проти союзників Росії до оновлення торговельних угод з ЄС.

Масовані атаки Росії по критичній інфраструктурі України

Обстріли по критичній інфраструктурі України домінували в новинах тижня, демонструючи, як Росія намагається підірвати українську стійкість перед опалювальним сезоном. 

У ніч на 5 жовтня окупанти здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак, спрямовану на ключові регіони. У Запоріжжі зафіксовано щонайменше 10 влучань ударних безпілотників типу "Шахед" та керованих авіаційних бомб, що призвело до перебоїв з електро- та водопостачанням у місті. За даними місцевої влади, атака забрала одне життя та поранила дев'ятьох цивільних, зруйнувавши житлові будинки та цивільні об'єкти. 

Ворог у ніч на 5 жовтня також вдарив по цивільних газових об'єктах, що може вплинути на постачання газу для мільйонів домогосподарств. У Харкові та Чорноморську (Одеська область) міста було повністю знеструмлено: мер Чорноморська Василь Гуляєв повідомив про пошкодження цивільної інфраструктури та приватних будинків, з розгортанням пунктів незламності.

Однак, російський агресор не обмежився східними та південними регіонами країни: у Львівській області ворог задіяв близько 163 повітряні цілі, серед яких 140 "Шахедів" і 23 крилаті ракети, що робить атаку наймасштабнішою за весь період конфлікту в цьому регіоні. Очільник обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив про 4 загиблих і 8 поранених, а в самому Львові після ударів загорівся індустріальний парк Sparrow, що загрожує промисловому сектору регіону.

Обстріли цього тижня зафіксовано і у Харкові: росіяни знищили дві трансформаторні підстанції, які забезпечували місто електроенергією. Міський голова Ігор Терехов попередив, що прийдешня зима стане найважчою за всі роки війни, з потенційними блекаутами, які можуть тривати годинами.

У Сумах безпілотник вдарив по перинатальному центру, де перебувало 166 людей, включаючи 11 дітей і 35 пацієнток, спричинивши пожежу на даху. 

Кульмінацією тижня стала ніч на 10 жовтня: масований ракетно-дроновий удар з понад 450 дронів і понад 30 ракетами по критичній інфраструктурі. За словами Зеленського, загинула дитина в Запоріжжі, 20 людей поранено, а відключення електроенергії зафіксовано в дев'яти областях, включаючи Київ, де лівий берег залишився без світла та води. У столиці пожежа в 17-поверховому будинку призвела до евакуації та 12 поранених від уламків. 

Продовжує викликати занепокоєння  Запорізька АЕС: 6 жовтня команда МАГАТЕ зафіксувала обстріли поблизу станції, з 2 снарядами за 1,25 км від периметра. Гендиректор Рафаель Ґроссі попередив про ризики для ядерної безпеки, оскільки ЗАЕС два тижні без зовнішнього живлення. Це не лише технічна загроза, а й фактор, що може змусити Європу переглянути енергетичну залежність від східних постачань.

Ситуація на фронті та удари вглиб РФ

У відповідь на обстріли, українські сили завдали ударів по російській інфраструктурі. У Бєлгороді ввечері 5 жовтня зникло світло внаслідок атаки на електропідстанцію "Луч", як заявив губернатор В'ячеслав Гладков. За його словами, пошкоджено енергетику, і частина лікарень перейшла на резервне живлення, що торкнулося тисяч жителів.

Атака дронів 4 жовтня зупинила установку CDU-6 на Киришському НПЗ, найпотужнішому в РФ, що може скоротити виробництво нафтопродуктів на 5-7% під час паливної кризи. 

Пожежа на нафтоналивному терміналі в окупованій Феодосії (Крим) тривала кілька днів, з найсильнішим вогнищем на північному сході бази, за супутниковими знімками. 

У Тюмені, за 2000 км від кордону, 3 БПЛА атакували підприємство ВПК РФ, а в Котово (Волгоградська область) 9 жовтня атаковано "ЛУКОЙЛ-Коробківський ГПЗ", спричинивши серйозні  пожежі. Ці удари ілюструють, як асиметрична війна б'є по економіці агресора, потенційно зменшуючи його можливості.

На тлі ескалації українська армія адаптується. Головнокомандувач Олександр Сирський розформував оперативно-стратегічне угруповання "Дніпро" (раніше "Хортиця"), яке відповідало за фронт від Запоріжжя до Харківщини, включаючи розподіл боєприпасів. Його функції передано новоствореним корпусам, що, за аналізами, дозволить оптимізувати логістику та підвищити ефективність на 15% за рахунок децентралізації. 

Ще одним проривом в українській оборонці стали власні розробки: видання The Economist повідомило, що Україна виробляє 2-3 ракети "Фламінго" на день, плануючи досягти 7 одиниць до кінця жовтня. Президент Володимир Зеленський підтвердив успішне застосування "Фламінго" у парі з "Нептуном", що відкриває нові можливості для глибоких ударів без залежності від західних постачань. Ці кроки свідчать про перехід від оборонної тактики до асиметричної відповіді, де технології стають ключем до стримування агресора.

Дипломатія та політика: шантаж, альянси й обмеження

На цьому тижні міжнародна арена виявилася місцем жорстких політичних маневрів. Президент США Дональд Трамп 6 жовтня заявив, що "майже ухвалив" рішення про постачання ракет Tomahawk Україні, але з застереженнями: "Хочу знати, куди їх скерують, і уникнути ескалації". Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков відповів, закликаючи Вашингтон "усвідомити наслідки", що підкреслює напругу в переговорах. 

Адміністрація Трампа тим часом лобіює проти резолюції ООН про зняття ембарго на Кубу, аргументуючи підтримкою Гавани Росії: до 5000 кубинців воюють на боці окупантів, за внутрішніми документами Держдепу, з якими ознайомилося Reuters.

У США Сенат 77 проти 20 голосів схвалив оборонний бюджет на 2026 рік у $925 млрд, з $500 млн на підтримку України.

У Європі Угорщина продовжує блокувати зусилля України: прем'єр Віктор Орбан звинуватив Зеленського в "моральному шантажі", стверджуючи, що Будапешт "не зобов'язаний" підтримувати вступ України до ЄС. Зеленський відповів жорстко під час пресконференції з прем'єром Нідерландів Діком Схоофом 6 жовтня: "Україна буде в ЄС з Орбаном чи без, бо це вибір народу". Він натякнув на зміну процедур ЄС для обходу вето, що могло б прискорити процес на 1-2 роки. 

У відповідь на ескалацію Кремля ЄС посилив тиск на Росію: Financial Times повідомило про угоду обмежити пересування російських дипломатів – вони мусять повідомляти про поїздки, реагуючи на зростання диверсій (понад 200 інцидентів за рік, за розвідданими).

Позитивні зрушення для України: 8 жовтня посли ЄС схвалили оновлену угоду про поглиблену зону вільної торгівлі з Україною, що замінить "торговельний безвіз", строк дії якого минув у червні 2025-го. Затвердження міністрами 13 жовтня відкриє нові ринки, потенційно збільшивши експорт на 15%. 

Бельгія погодилася на кредит репарацій у 140 млрд євро з російських активів, з розподілом ризиків на 170 млрд євро серед ЄС. 

Для українських біженців цей тиждень приніс невтішні новини. Швейцарія обмежила статус захисту для біженців із семи західних областей (Волинь, Рівне, Львів, Тернопіль, Закарпаття, Івано-Франківськ, Чернівці) з 1 листопада, вважаючи повернення туди "прийнятним", попри загрози.  Німеччина скасувала прискорену натуралізацію: термін проживання для паспорта зріс з 3 до 5 років, ускладнюючи інтеграцію мігрантів.

Суперечливі висловлювання екс канцлера Німеччини не залишають у спокої європейських політиків: міністр Естонії Маргус Тсахкна розкритикував Ангелу Меркель за натяки на провину Польщі та Балтії в ескалації: "Справжня причина – небажання Путіна визнати розпад СРСР і умиротворення Заходу".

Цього тижня РФ вирішила покращити стосунки із одним із своїх сусідів: у Таджикистані Путін зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, пояснюючи збиття AZAL-рейсу в грудні 2024-го: ракети ППО "вибухнули за кілька метрів", нібито відбиваючи українські дрони. Це дипломатичний жест, але не змінює напругу.

Міжнародна підтримка України посилилася: 10 жовтня посли G7 обговорили з міністром енергетики Світланою Гринчук допомогу після ударів по енергетичній інфраструктурі.

Економічні новини: від руйнувань до стратегії виживання

У відповідь на масовані обстріли, Кабмін затвердив дорожню карту на зиму, з антикризовими штабами в областях для захисту об'єктів і резерву матеріалів, що, за словами прем'єрки Юлії Свириденко, запобіжить системним відключенням.

Україна також цього року впроваджує інновації: Wall Street Journal описав мережу акумуляторних батарей від американської Fluence, розміщених у секретних локаціях, які можуть підтримувати енергомережу годинами під час атак. Це не просто резерв: за даними видання, батареї здатні компенсувати до 20% втрат, зменшуючи блекаути.

Проте, не всі регіони України виявились готові до опалювального сезону в умовах війни. У Львові мер Андрій Садовий відклав початок запуску опалення на тижні через брак газу – місто отримало лише 8 млн кубометрів замість потрібних 18 млн, тому тепло  подають лише в школи, садки та лікарні.

Економіка України переживає складний період: Світовий банк знизив прогноз ВВП-2026 до 2%, враховуючи руйнування інфраструктури на 30-40% від довоєнного рівня. 

Кабмін 7 жовтня ухвалив зміни до бюджету-2025, спрямувавши додаткові 324,7 млрд грн на оборону: 202 млрд на забезпечення військових, 100 млрд на озброєння (включаючи FPV-дрони на оптоволокні та "діпстрайк"-моделі), 8 млрд на логістику. З них 310 млрд – загальний фонд, переважно Міноборони. 

Суспільні та резонансні події

Верховна Рада цього тижня ухвалила ряд важливих рішень: в першому читанні був прийнятий законопроект №12349 про Кіберсили ЗСУ (255 голосів), а також постанову про безперервну роботу місцевої влади.

 Боротьба з корупцією у вищих державних органах набула нових масштабів: САП викрила прокурора ОГП та адвокатів на підкупі $3,5 млн для закриття справи НАБУ; Bihus.Info оприлюднив розслідування про збагачення родичів кіберполіцейських на десятки млн грн нерухомості з 2019-го. 

Ще одною резонансною подією стали обшуки на Тернопільщині в Почаївській лаврі УПЦ (МП): керівництво релігійною організації підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах.

Читайте Comments.ua в Google News