Дайджест ключових подій тижня: шлях до миру або черговий глухий кут

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом у Флориді 28 грудня стала центральною подією. Під час прес-конференції Трамп зазначив, що сторони значно наблизилися до погодження питань щодо Донбасу, хоча повне вирішення ще попереду. 

Зеленський, у свою чергу, заявив, що 20-пунктовий мирний план погоджено на 90%, а американські безпекові гарантії – повністю. Він наголосив на важливості довгострокових зобов'язань, вказуючи, що Україна прагне гарантій безпеки від США на 30-40-50 років. Це відображає стратегічний підхід Києва, який бачить у Вашингтоні не лише тимчасового союзника, а й партнера для стабільності на десятиліття вперед.

Однак російська сторона залишається непоступливою. Трамп розповів, що під час телефонної розмови з Володимиром Путіним останній відмовився від припинення вогню на час можливого референдуму в Україні. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що умовою для припинення бойових дій є повне виведення Збройних сил України за межі Донбасу. Путін підкреслив, що Росія продовжить свої операції відповідно до планів Генштабу, що свідчить про відсутність готовності до компромісів.

Європейські лідери позитивно оцінили результати зустрічі Зеленського та Трампа, наголошуючи на необхідності спільних зусиль для тиску на Росію. Ця позиція резонує з європейськими планами: за даними Die Welt, країни Європи готові відправити 10-15 тисяч військових для спостереження за перемир'ям у перші 6 місяців після припинення вогню.

Також Зеленський повідомив, що американські партнери працюють над схиленням Москви до припинення вогню принаймні на 60 днів для проведення референдуму. За словами очільника української держави, якщо війна триватиме, США та Європа продовжать підтримку України. Він підкреслив, що альтернативи дипломатичному врегулюванню немає, і необхідно "дотиснути" Росію. 

Перехід від дипломатії до ескалації став помітним після звинувачень Москви в атаці України на резиденцію Путіна в Новгородській області з використанням 91 дрона на другий день після зустрічі американського та українського президентів. Зеленський назвав це брехнею, спрямованого на виправдання ударів по Києву. Агентство національної безпеки США спростувало причетність України, що підкреслює пропагандистський характер заяв Кремля. 

Зеленський анонсував зустріч Коаліції охочих 3 січня на рівні радників та лідерську зустріч у Франції 6 січня. Він також висловив думку, що візит Трампа до України прямим рейсом зміцнив би підтримку. 

Хроніки війни

Бойові дії на фронті не вщухають, попри дипломатичні зусилля. За даними DeepState, у грудні росіяни окупували 445 кв. км української території, що на 12% менше, ніж у листопаді, через кадрові проблеми в армії супротивника. Загалом за 2025 рік окупована площа сягнула 4336 кв. км. 

На Донеччині росіяни протягом тижня просунулися в Мирнограді та окупували 3 населені пункти в Бахмутському районі. У Запорізькій області фіксують просування в Гуляйполі. На Чернігівщині оголошено обов'язкову евакуацію з 14 прикордонних сіл, де мешкає близько 300 людей, через щоденні обстріли. Евакуацію планують завершити за 30 днів.

Українські сили відповідають на діїі ворога асиметрично. У ніч на 31 грудня ГУР атакувало нафтовий термінал "Туапсе" та НПЗ у Краснодарському краї РФ, спричинивши пожежі. Аналогічно, ураження терміналу "Таманьнєфтєгаз" демонструє здатність завдавати економічних втрат. У ніч на 1 січня українські дрони вдарили по НПЗ у Калузькій області та Краснодарському краї.

Минулий тиждень також відзначився зухвалою спецоперацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, яка тривала понад місяць і дозволила інсценувати загибель командира "Російського добровольчого корпусу" Дениса Капустіна, якого Володимир Путін вважає особистим ворогом. В результаті операції ГУР не лише зберегло життя Капустіна, але й отримало 500 тисяч доларів, виділених російськими спецслужбами на його ліквідацію, що тепер буде використано для посилення українських спецпідрозділів.

Атаки РФ по цивільним об’єктам України

Російські атаки на українську енергетику тривають: 30 грудня внаслідок ворожого обстрілу було знеструмлено значну кількість споживачів на Чернігівщині. У ніч на 31 грудня масована атака на Одесу залишила місто без світла, води та тепла, поранено 6 людей. 

1 січня ворожі безпілотники вдарили по портам Одещини, пошкодивши інфраструктуру в Південному, Чорноморську та Ізмаїлі. 2 січня один з найбільших ударів по Запоріжжю пошкодив будинки та торговельний центр, поранено 1 людину. В ніч на 3 січня Росія атакувала Україну сотнею безпілотників. У Харкові під завалами зруйнованого росіянами будинку знайшли тіло жінки.

Економічні новини

На тлі викликів, спричинених війною, міжнародна підтримка залишається критичною. Канада оголосила про надання 2,5 мільярда канадських доларів для розблокування фінансування від МВФ, Світового банку та ЄБРР, щоб розпочати процес відбудови. 

Внутрішні економічні зміни також набирають обертів. З 1 січня 2026 року в Україні запроваджено нові податки та правила, включаючи підвищення акцизів на тютюн на 20% та зміни в оподаткуванні для бізнесу, що може принести бюджету додатково 5 мільярдів гривень. 

Внутрішня політика та суспільні настрої 

Внутрішня політика, яку лихоманило через корупційний скандал всю другу половину 2025 року, отримала несподіваний поворот на початку нового року. 2 січня Кирило Буданов прийняв пропозицію Зеленського очолити Офіс президента, наголошуючи, що він зосередиться на безпеці та стратегічному оновленні. Також президент України запропонував першому віце-прем’єру міністру цифрової інформації Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

В той же час, українське суспільство демонструє єдність у бажанні миру, але з принциповими межами. За опитуванням КМІС від 26 листопада до 29 грудня 2025 року, 53% українців категорично проти територіальних поступок, 33% готові до певних втрат, а 39% підтримують замороження лінії фронту без визнання окупації. Це співпадає зі словами президента України, який стверджує, що 87% українців за мир, але 85% проти виведення військ з Донбасу.

Опитування Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова від 5-16 грудня 2025 року показало, що 38% вважають членство в НАТО найкращою гарантією безпеки, хоча дана цифра впала з 55% від початку року. Це відображає втому від війни, але й реалізм щодо міжнародних альянсів.

Читайте Comments.ua в Google News