Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел
У ніч на 5 січня російські сили вдарили по Києву, спричинивши пожежу в медичному закладі та загибель однієї людини. Це стало початком хвилі агресії.
У понеділок ворог завдав 5 поспіль ударів балістичними ракетами по Харкову, серйозно пошкодивши енергетичну інфраструктуру. Мер Ігор Терехов підкреслив, що жодні укриття не витримують такого натиску, а пошкодження значні. Це призвело до перебоїв з електрикою.
У Дніпрі росіяни вдарили по заводу американської компанії "Бунге", спричинивши витік 300 тонн олії на дороги. Міський голова Борис Філатов зазначив, що проїзд Набережною буде неможливим 2-3 доби.
У середу масована атака на Кривий Ріг завдала поранення 3 людям, за даними голови Ради оборони Олександра Вілкула. Ввечері 8 січня атака повторилася, постраждали 13 осіб, а згодом кількість зросла до 23, включно з дітьми, і загинула 77-річна жінка. У Запорізькій та Дніпропетровській областях 7 січня ворог також атакував інфраструктуру, спричинивши аварійні відключення.
У портах "Чорноморськ" та "Південний" в Одеській області атака забрала життя двох людей, поранивши вісьмох. У Херсонській та Запорізькій областях 7 січня загинули троє, поранено семеро, з 698 ударами по 30 населених пунктах.
Наймасштабнішою стала ніч на 9 січня, коли росіяни атакували 278 засобами – 36 ракетами та 242 дронами. У Києві це призвело до загибелі чотирьох людей, перебоїв зі світлом та водою. Половина багатоквартирних будинків – майже 6 тисяч – залишилася без тепла. Міський голова Віталій Кличко повідомив, що ситуація контрольована, але складна, і служби працюють у режимі надзвичайної ситуації. На відновлення тепла усім жителям столиці може знадобитися майже 2 доби.
Не менш небезпечною атака російського агресора була здійснена у Львівській області, неподалік від польсько-українського кордону. Вперше удар був завданий балістичною ракетою середньої дальності, яка вразила об'єкт критичної інфраструктури. Росіяни заявили, що застосували "Орєшнік" у відповідь на фейкову атаку на резиденцію Путіна в кінці грудня.
У ніч на 10 січня ворог знову здійснив масовану атаку БпЛА на Дніпропетровську область, виникли пожежі, постраждали троє людей.
Українські сили відповіли: у ніч на 8 січня були вражені об’єкти енергетики у Белгородській та Орловській області, що спричинило "блекаут" для сотень тисяч мешканців обласних центрів. Раніше була уражена нафтобаза в Бєлгородській області РФ та склад у Донецькій, що суттєво знижує наступальні можливості ворога.
Хоча тиждень не був багатим на значні події на фронті, варто відзначити про значний прогрес у військовому виробництві. Міноборони України повідомило про високі показники постачання зброї: понад 1500 протишахедних дронів на добу в грудні-січні. З лютого, спільно з Британією, виробництво дронів-перехоплювачів Octopus сягне 1000 на місяць, після підписання дорожньої карти з міністром Джоном Гілі.
Міжнародна політика: США переходять у наступ
Минулий тиждень ознаменувався драматичними подіями на міжнародній арені, де Сполучені Штати Америки під керівництвом президента Дональда Трампа активно проводили свою політику, використовуючи усі наявні засоби. Зокрема, Трамп оголосив про успішну спецоперацію, в результаті якої венесуельський лідер Ніколас Мадуро разом зі своєю дружиною був захоплений і вивезений з країни. Ця акція, проведена у співпраці з американськими правоохоронними органами, стала частиною ширшої кампанії тиску на Венесуелу. Трамп підкреслив це у своєму дописі в Truth Social, наголошуючи на масштабності удару.
Продовжуючи тему Венесуели, Трамп не зупинився на досягнутому і пригрозив віцепрезидентці Делсі Родрігес, яка тимчасово виконує обов'язки президента. Він попередив, що вона може заплатити "дуже високу ціну", якщо не виконає вимог США. Це свідчить про намір Вашингтона повністю переформатувати політичний режим у Каракасі, що може вплинути на глобальні ринки нафти, оскільки Венесуела є ключовим гравцем в ОПЕК.
Не менш контроверсійною стала позиція США щодо Гренландії. Заступник глави адміністрації Стівен Міллер заявив, що Вашингтон наполягає на включенні острова до американської системи безпеки, не виключаючи військового варіанту. Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила, що обговорюються різні опції придбання, включно з силовим сценарієм. Це викликало напругу в НАТО, де для вдоволення інтересів Трампа розглядають спеціальну місію в Гренландії. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен попередила, що такі дії можуть призвести до розпаду Альянсу.
Тим часом, у Карибському морі Берегова охорона США захопила два танкери – Bella 1 (перейменований на "Марінера") та "Софія" – за порушення санкцій. Операція відбулася за присутності російських військових кораблів, включаючи підводний човен, що додає геополітичного напруження. Ці дії є частиною тиску Трампа на Венесуелу, але також сигналізують про посилення контролю над морськими шляхами, незважаючи на військову присутність Росії.
Переходячи до європейського контексту, у Парижі відбулася зустріч "коаліції рішучих", де лідери держав взяли на себе зобов'язання щодо підтримки України за 5 пунктами, включно з розміщенням багатонаціональних сил. Президент Володимир Зеленський провів окремі переговори з Емманюелем Макроном, а потім – спільну зустріч зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Результатом стала декларація про наміри розгортання військ в Україні після мирної угоди, підписана Макроном, Кір Стармером та Зеленським.
Однак, з фінального тексту Паризької декларації зникла фраза про зобов'язання США підтримати багатонаціональні сили у разі повторного вторгнення Росії. Це може вказувати на обережність Вашингтона. Спецпосланець Стів Віткофф висловив оптимізм щодо прогресу в протоколах безпеки, наголошуючи, що вони забезпечать Україні стале мирне майбутнє. Водночас, Італія відмовилася відправляти війська, тоді як Іспанія вперше допустила участь у миротворчій місії.
Зеленський повідомив, що двосторонній документ про гарантії безпеки з США фактично готовий до фіналізації з Трампом. Є ймовірність зустрічі наступного тижня в США або в Давосі, що могло б прискорити процес. Трамп також заявив, що США зможуть повернути всі витрачені на допомогу Україні кошти, або навіть більше, що підкреслює економічний аспект американської політики.
На тлі цих подій сенатор США Ліндсі Грем повідомив, що Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроекту про санкції проти Росії. Крім того, Білий дім оголосив про припинення фінансування 66 міжнародних організацій, з яких 31 – у складі ООН. Це рішення може перерозподілити глобальні ресурси, впливаючи на дипломатію.
Внутрішня політика: перестановки в уряді та суспільні настрої
В Україні тиждень минув під знаком кадрових змін у владі. Президент Зеленський очікує, що парламент схвалить кандидатуру Дениса Шмигаля на посаду віцепрем'єр-міністра і міністра енергетики. Це призначення може посилити фокус на енергетичній безпеці, особливо на тлі атак на інфраструктуру.
Ще однією важливою новиною стала відставка глави СБУ Василя Малюка. За даними джерел, він погодився піти, а на його місце можуть призначити главу "Альфи" Євгена Хмару. Це перестановка відбувається в критичний момент, коли безпека країни на першому плані.
Зеленський також зазначив, що серед пріоритетів новопризначеного голови Офісу президента Кирила Буданова немає інформаційної політики. Це може означати зсув акцентів на оперативні питання, як-от оборону та дипломатію.
Суспільні настрої відображає опитування Київського міжнародного інституту соціології з 26 листопада по 29 грудня 2025 року. Лише 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню, порівняно з 11% у вересні.
Новини економіки
Економіка України стикається з тиском через війну. Офіційні курси валют 9 січня сягнули нових рекордів: долар – 42,99 грн, євро – 50,17 грн, що відображає інфляційний тиск і нестабільність.
Погіршення погоди додало проблем для українських громадян та економіки країни: уряд рекомендує призупинити очне навчання школярів та студентів до 19 січня та перейти на дистанційний режим для підприємств. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко наголосила на невідкладності цих заходів.
Новини партнерів