Генпрокурора просять розібратися, хто і навіщо блокує розбудову критичної інфраструктури на Закарпатті

На Закарпатті екоактивісти блокують будівництво вітряних електростанцій

На Закарпатті – черговий скандал: будівництво вітроелектростанцій (ВЕС) на одній з місцевих полонин зіштовхнулося з організованою протидією групи активістів, які намагаються заблокувати його під гаслами захисту природи. Гостроти ситуації надає той факт, що будівництво ведеться в інтересах державної програми з децентралізації і підвищення критичної стійкості енергосистеми України. А значить, його блокування завдасть серйозні шкоди енергетичній безпеці держави.

У зв’язку з цим одна з закарпатських громадських організацій "Екологічна Файта" звернулася до Офісу Генерального прокурора та інших правоохоронних органів з закликом перевірити діяльність активістів та низки екологічних ГО, вказуючи у своєму зверненні на їхні маніпуляції у соцмережах та ЗМІ щодо вітроенергетики і можливі опосередковані фінансові зв’язки з російськими енергетичними структурами.

Потреба у відновлювальній енергетиці зростає

Закарпатська область не є самодостатньою в електропостачанні і приблизно на 80% залежить від національної енергосистеми, покриваючи власними силами лише 20% своїх потреб в електричній енергії. Це робить регіон вразливим до перебоїв у постачанні електрики, особливо в умовах війни, коли централізована енергосистема знаходиться під постійними атаками ворога. 

Обласна влада неодноразово закликала місцевий бізнес і територіальні громади розвивати відновлювальну енергетику, зокрема вітрову, щоб зменшити цю залежність та знизити обсяг імпорту енергоресурсів.

В умовах високогір’я Карпат з його постійними вітрами вітроелектростанції якраз повинні стати тим важливим кроком до енергетичної самодостатності регіону, яким зараз переймається центральна влада. Вже не кажучи про позитивний вплив на місцеву економіку – створення робочих місць, залучення інвестицій та солідні податкові надходження до місцевих бюджетів.

За оцінками Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), високоефективні ВЕС на Закарпатті можуть сприяти значній економії на імпорті електроенергії та навіть відкрити в майбутньому можливості для її експорту, що буде економічно вигідним прожектом, враховуючи нижчі за європейські ціни на українські кіловатти.

Однак вже зараз проєкти зеленої енергетики та релокація на Закарпаття пов’язаних з ними промислових підприємств сприяють модернізації інфраструктури та розвитку громад, що особливо важливо для віддалених районів регіону, де і планується розміщення так званих вітряків. Проте ці перспективи раптом опинилися під загрозою через активну протидію з боку певних груп.

Маніпулятивні гасла про екологічні загрози

Безпосередньо в добре організованих спробах блокування будівництва (з юридичною підтримкою, замовними публікаціями в ЗМІ та численними вірусними постами в соцмережах) вітроелектростанцій бере участь чимала група активістів, які позиціонують себе, як екологів, правників, журналістів та захисників природи. Серед найбільш відомих – Олена Мудра, Оксана Станкевич-Волосянчук, Наталія Вишневська, Валентина Непійпова, Олег Лукша та Олег Диба, які діють в складі або разом з такими організаціями, як "Екосфера", "Європоліс", "Ноосфера", МБО "Екологія – Право – Людина" (ЕПЛ).

Частина з них дійсно мають екологічну освіту і виступають проти будівництва ВЕС, так би мовити, "професійно", використовуючи свої знання і досвід для маніпуляцій громадською думкою з метою дискредитації вітроенергетичної галузі.

Вони стверджують, що реалізація проєкту вітропарку (встановлення низки ВЕС) на полонині Руна це "екологічний злочин". При цьому посилаються на нібито належність її території до так званої природоохороної Смарагдової мережі Європи.

Однак при цьому активісти явно видають бажане за дійсне, що деякі з них, врешті-решт самі і визнають. Так, "МБО "Екологія – Право – Людина" (ЕПЛ), оскаржуючи рішення Тур’є-Реметівської сільської ради про затвердження детального плану території (ДПТ) для розміщення вітрової електростанції на полонині Руна, повідомляє, що ця гірська місцевість лише "межує із заповідними територіями загальнодержавного значення", і лише "запропонована до включення у склад Смарагдової мережі".

Активісти, правда, не кажуть головного – Руна не включена до цієї мережі, бо давно урбанізована – ще з радянських часів тут знаходились військові об’єкти, сюди була забетонована дорога, тощо.

Чутки, лякалки і борщовик Сосновського

Зате людей активно лякають різними екологічними загрозами. Закарпатські соцмережі рясно всипані дописами одних і тих же людей про шкоду вітроенергетики екології Карпат, заперечення її корисності, розповсюджуються чутки про її негативний вплив на людей, лякалки, що полонина заросте борщовиком Сосновського, який "підніметься" на неї з рівнин по розширеній військовій дорозі, тощо.

У своєму зверненні до генпрокурора Руслана Кравченка ГО "Екологічна Файта" зазначає, що раніше до нього звертались противники ВЕС, які навіть зібрали під своєю вимогою зупинки будівництва 517 підписів. Але як підкреслюють у ГО, "517 підписів із понад 1,2 млн мешканців Закарпаття – це не є відображенням думки більшості закарпатців" на проблему з вітряками.

А що ж власне, думають самі закарпатці про це? Думки, як це часто буває, розділилися: частина закарпатців підтримує ВЕС, бачачи в них економічні перспективи для регіону, тоді як інші під впливом псевдоекологічних кампаній висловлюють занепокоєння щодо впливу ВЕС на природу. Однак більшість таких дописів базується на емоціях, а не на логіці чи фактах, що зайвий раз підтверджує маніпулятивний характер штучно інспірованих протестів.

Сумнівні зв’язки та фінансування

Добре скоординована діяльність противників вітроенергетики викликає чимало запитань щодо їхніх справжніх мотивів і джерел фінансування. ГО "Екологічна Файта" у своєму публічному зверненні до генпрокурора вказує наступне: "Організаційним ядром цієї групи громадян є особи, основним джерелом доходів яких є гранти різноманітних зарубіжних фондів".

За свідченнями з відкритих джерел, деякі з цих фондів, зокрема WWF Німеччини, BUND (Друзі Землі) та NABU (Асоціація охорони природи та біорізноманіття) нібито опосередковано отримували фінансування від "Газпрому" – через ще один фонд, пов’язаний із російськими "Північними потоками". Це викликає підозри щодо зовнішнього впливу на старт кампанії проти розвитку зеленої енергетики на Закарпатті.

Ще одним цікавим моментом є публікації місцевого видання "Закарпаття онлайн", яке, за даними іншого місцевого ресурсу "Новини Закарпаття", нібито використовує сервери, фізично розташовані в Росії. "Закарпаття онлайн" є ключовим медіа-інструментом противників ВЕС, яке активно просуває їхні наративи, а редактор видання Олег Диба, ймовірно, не лише підтримує інформаційно та фінансово "зручні" екологічні організації, а й особисто бере активну участь у формуванні негативного образу вітроенергетики в регіоні.

Ще один примітний персонаж в цій історії – підприємець Олег Лукша, що через свої організації "Європоліс" і "Ноосфера" створює штучний протест проти ВЕС, а Олег Диба та Валентина Непійпова формують інформаційну кампанію через "Закарпаття онлайн", яке, ймовірно, має зв’язки з відомим закарпатським бізнесменом Віктором Балогою.

Серед інших активістів, що виступають проти ВЕС – еколог Олена Мудра, відома екологічними розслідуваннями в ГО "Екосфера" та "Закарпаття екологічне". У 2023 році вона отримала на свою діяльність 300 тис. грн. від угорського фонду, нібито пов’язаного з бізнес-структурами Медведчука. Виникають питання і до її ймовірних регулярних подорожей у Росію після 2014 року та зв’язки з російськими ботофермами, які використовуються для антивітроенергетичних кампаній в соцмережах.

Її колега по ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук, ініціювала звернення до облради з вимогою мораторію на ВЕС. Її минула співпраця з Тетяною Мінаєвою, російською екологинею, пов’язаною з путінською партією "Єдина Росія" та німецькою WWF, фінансованою "Газпромом", також виглядає неоднозначно. У 2023 році ГО "Екосфера" могла отримати 1,2 млн грн. від європейського фонду, який, за підозрами СБУ, також має російське фінансування. А ще Станкевич-Волосянчук "пославилась" співпрацею з нардепом Миколою Тищенком, допомагаючи йому просувати інтереси окремих бізнес-груп на Закарпатті.

Окреме місце в протидії вітроенергетиці займає адвокатка Наталія Майстренко (Гнесь), яка займається юридичною стороною питання. Вона подає позови проти інвесторів, звинувачуючи їх у "знищенні біорізноманіття" гір. Саме вона ініціювала у Воловці судовий процес проти ВЕС на полонині Руна, який міг би створити 200 робочих місць.

За інформацією, знайденою в ЗМІ, Майстренко скоріш за все співпрацює з юристами, які раніше обслуговували Медведчука і отримує від них переліки "проблемних" проєктів. Відомо, що у 2024 році вона отримала 250 тис. грн. від фонду в Угорщині, пов’язаного з Медведчуком.

Роль бізнес-інтересів у протидії ВЕС

Та екоакивісти – це лише видима частина антиенергетичного лобі Закарпаття. До противників ВЕС також належать і більш впливові фігури. Наприклад, отримавший у 2022 році вирок за хабарництво на посаді першого заступника міського голови Ужгорода Іштван Цап, який теж співпрацював з Тищенком. Або бізнесмени Олег Боярин і Володимир Панов, пов’язані з ТОВ "СТС" і ПрАТ "Єврокар".

Останнє підприємство, розташоване в селі Соломоново Закарпатської області, користується статусом індустріального парку, що дозволяє отримувати податкові пільги. За даними ЗМІ, останнім часом "Єврокар" обмежується лише великовузловим складанням автомобілів Skoda, що не відповідає повноцінному автовиробництву і ризикує залишити підприємство без нинішнього статусу, а відповідно, і без пільг.

Така загроза цілком може мотивувати опір компанії проєктам зеленої енергетики, які привертають зайву увагу до регіональних економічних питань.

Ці бізнес-структури разом із екологічними організаціями формують мережу, яка, за даними джерел, може бути пов’язана з Віктором Медведчуком. Останній, попри арешт і обмін, зберіг вплив на Закарпатті через низку організацій і медіа на кшталт "Закарпаття онлайн". Цілком ймовірно, що саме з його фондів три екологічні організації регіону отримали у 2023–2024 роках близько 5 млн гривень на проведення масштабної кампанії проти встановлення ВЕС в Карпатах.

Вітроенергетика в небезпеці: потрібне розслідування

Вітрова енергетика є не лише ключовим елементом енергетичної безпеки України, особливо в умовах війни. За словами Андрія Конеченкова, голови Української вітроенергетичної асоціації, розвиток ВЕС на Закарпатті сприятиме економічному зростанню, модернізації інфраструктури та створенню робочих місць, що відповідає інтересам місцевих громад.

Протидія цим проєктам, як стверджують в ГО "Екологічна Файта", "загрожує не лише негативним впливом на економіку Закарпаття, а й створює серйозні загрози енергетичній безпеці всієї країни".

Тому важливо перевірити діяльность екологічних груп на саботаж та можливі зв’язки із російськими структурами, на чому прямо наполягає у своєму зверненні до Офісу генпрокурора ГО "Екологічна Файта": "Просимо розглянути і надати відповідну оцінку діяльності цієї групи осіб, яка все більш агресивними методами намагається заблокувати розвиток альтернативної енергетики в регіоні".

Спроби блокування будівництва об’єктів критичної енергетичної інфраструктури під екологічними гаслами викликає сумніви щодо справжніх мотивів екоактивістів. Маніпулятивні заяви про Смарагдову мережу, сумнівні джерела фінансування, зв’язки з бізнес-структурами та медіа, які можуть діяти в інтересах зовнішніх сил, вказують на необхідність ретельного розслідування їх діяльності. Адже розвиток зеленої енергетики є стратегічно важливим для держави і будь-які спроби його гальмування мають бути уважно проаналізовані, щоб захистити національні інтереси України.

Читайте Comments.ua в Google News