Ключові події тижня: ймовірний референдум по мирному плану та обстріли на Різдво

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Спецпосланець президента США Стів Віткофф підбив підсумки зустрічей з українською, російською сторонами та європейськими партнерами. Під час окремої зустрічі у форматі США-Україна акцент робився на чотирьох ключових документах: розвитку 20-пунктного плану, узгодженні позицій щодо багатосторонньої системи гарантій безпеки, гарантій від США для України та плану економічного розвитку. Зокрема, віце-президент США Джей Ді Венс в інтерв'ю зазначив прогрес на мирних переговорах, але підкреслив відсутність впевненості у повному врегулюванні. 

Цього тижня президент України Володимир Зеленський вперше публічно представив проект 20-пунктного документа як рамковий для угоди між Україною, США, Європою та Росією. За його оцінкою, план готовий на 90%, що вказує на інтенсивну роботу за лаштунками.

Цей документ, за словами Зеленського, може бути винесений на ратифікацію парламенту або референдум. Він також припустив можливість поєднати референдум з виборами, що додає політичного динамізму. У разі підписання угоди мобілізацію можуть скасувати або проводити частково, що полегшить тиск на суспільство. 

Що найбільш спірного пункту документу — гарантій безпеки для України, то їх планують фіналізувати в Парижі у січні 2026 року, і вони включатимуть 3 лінії: присутність іноземних військ, зобов'язання подібні до статті 5 НАТО та інші заходи. Це створює основу для довгострокової стабільності, де військова підтримка поєднується з політичними зобов'язаннями. 

Однак, російська сторона продовжує вимагати передачі всієї території Донбасу, яку не змогла захопити. Крім того, Путін нібито зацікавлений у майнінгу на ЗАЕС та спільному управлінні зі США без участі України. Це ілюструє розбіжності, де російські вимоги стикаються з українськими принципами територіальної цілісності. 

На тлі цього Зеленський повідомив про домовленість про зустріч з президентом США Дональдом Трампом у найближчий час, а пізніше підтвердив дату – 28 грудня у Флориді. 

Масовані обстріли цивільної інфраструктури

Минулий тиждень залишався напруженим, з численними атаками російських сил на українську територію. У ніч на 22 грудня окупанти атакували 86 ударними БпЛА, з яких ППО знешкодила 58. Влучання зафіксовано на 12 локаціях, що призвело до пошкоджень інфраструктури. В Одесі через дронові атаки пошкоджено об'єкт критичної інфраструктури та житловий будинок, поранено чоловіка, а частина району залишилася без електрики. Пізніше агресор знову вдарив по Одесі, пошкодивши припортову інфраструктуру та цивільне судно. 

Наступної ночі, 23 грудня, ворог завдав комбінованого удару з 38 ракетами та 635 БпЛА,. Це масована атака спричинила знеструмлення майже всіх споживачів у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

У Києві вранці 23 грудня уламки БпЛА впали біля житлового будинку в Святошинському районі, поранивши 5 людей, включаючи дитину, з одним у важкому стані. У Київській області загинула жінка, троє поранених, серед них дитина. 

У ніч на 24 грудня росіяни скинули три авіабомби на Запоріжжя, пошкодивши житлову забудову та поранивши чотирьох людей. У Харкові серія ударів по теплоелектроцентралі в передмісті забрала життя однієї людини та поранила 13. Ввечері 24 грудня атаки на критичну інфраструктуру в Харкові, Сумській та Черкаській областях поранили ще одну людину.

Різдвяна ніч не принесла перепочинку: атаки на енергетику знеструмили споживачів на Чернігівщині, Сумщині, Дніпропетровщині, Харківщині та Одещині. У Чернігові дрон влучив у 5-поверхівку, забравши життя однієї людини та поранивши 8. На Одещині вночі 25 грудня удари по портовій інфраструктурі забрали життя однієї людини та поранили двох.

У ніч на 26 грудня росіяни атакували енергооб'єкт ДТЕК на півдні Одеської області, завдавши значних пошкоджень. Також пошкоджено інфраструктуру Львівської залізниці на станції Ковель. У Харкові удар КАБом по Шевченківському району забрав життя двох людей та поранив кількох.

За словами президента України, обладнання для ударів по цивільній інфраструктурі розміщується в Білорусі на дахах житлових будинків, що ускладнює відповідь і підвищує ризики для цивільних.

Тиждень завершився знову масштабною атакою ворога: в ніч на 27 грудня росіяни атакували Київ та область, внаслідок чого загорілися 2 -багатоповерхівки у Дарницькому районі Києва,  є багато постраждалих.

Ситуація на фронті

На фронті ситуація протягом  минулого тижня ускладнилася: російські сили намагаються транспортувати особовий склад через Сіверський Донець, створюючи положення наших захисників в Серебрянці надскладним. Підрозділи 81-ї бригади утримують позиції, завдаючи втрат. У Куп’янську Харківської області окупанти тиснуть, намагаючись компенсувати провальну атаку на місто. 

На півночі країни, в селі Грабовське на Сумщині, аналітичний проект DeepState повідомив про безвідповідальне ставлення української армії, що призвело до заходу туди росіян. Пізніше село перейшло під контроль ворога, а Зеленський зазначив захоплення 52 цивільних, включаючи дітей, та 13 військових. 

Українські сили також не полишають спроб знекровити тил ворога: цього тижня дрони ГУР МО уразили морський нафтовий термінал "Таманьнефтегаз" у Краснодарському краї, спричинивши пожежу; далекобійні дрони СБУ вразили нафтові резервуари в порту Темрюк та газопереробний завод в Оренбурзі. 

Економічні новини

Економічний аспект тижня відзначився надходженням коштів від ЄС. Україна отримала близько 2,3 млрд євро в рамках Ukraine Facility, включаючи 2,1 млрд євро кредитів та 200 млн євро гранту. Це шостий транш, що підтримує бюджет у воєнний час і плавно переходить до планів відновлення.

Зеленський оцінив загальні втрати від війни в 800 млрд доларів, сподіваючись залучити ці кошти через різні фонди. Це колосальна сума, яка вимагає міжнародної солідарності. 

Щодо роботи вітчизняного ВПК, то за  словами прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, частка озброєння українського виробництва в Силах оборони  вже перевищило 50%, а в 2026 році планується  подальше нарощування. 

Внутрішня політика: вибори під час війни

Внутрішня політика зосередилася на підготовці до виборів. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення робочої групи для законопроекту про вибори в умовах воєнного стану, яку очолив Олександром Корнієнко. Група включатиме представників фракцій, суспільства та ЦВК, а закон застосовуватимуть одноразово.

ЦВК відновила роботу Державного реєстру виборців вперше з початку вторгнення, як зазначив очільник фракції Слуга народу у Верховній Раді Давид Арахамія. Це крок до можливих виборів, з акцентом на розширення голосування, включаючи онлайн-формат та відпустки для військових-кандидатів. Такі ініціативи забезпечують інклюзивність у складних умовах.

Проте, останні опитування населення, не додають оптимізму нинішній владі. Опитування Socis показало, що лише 19% українців вірять, що Зеленський не знав про корупцію в оточенні та не причетний до "схеми Міндіча". Це відображає суспільний скептицизм, який може вплинути на політичний ландшафт при можливому проведенні виборів.

Читайте Comments.ua в Google News