Колеса відпали: питання до спірних тендерів «Укрзалізниці»

Ціни, за якими «Інтерпайп» продає колеса в РФ, були на 7-15% нижче позначених в тендері УЗ, що не відбувся

В середині липня Федеральна антимонопольна служба (ФАС) Росії визнала Виксунський метзавод (входить в Об'єднану металургійну компанію — ОМК) винним у завищенні цін на залізничні колеса. Ця подія, незважаючи на територіальну і політичну віддаленість України від РФ, вже зробила істотний вплив на наш ринок: в його контексті "Укрзалізниця" скасувала раніше оголошені спірні тендери на закупівлю суцільнокатаних залізничних-коліс і бандажів на загальну суму 2,4 млрд грн. Про це пишуть "Контракти". Втім, як стало відомо, "Укрзалізниця" вже почала підготовку нового тендера.

ФАС Росії довела причетність ОМК до завищення цін — рішення стосується залізничних коліс, вироблених Виксунським метзаводом, починаючи з квітня 2019 року. Рішення було оголошено 8 липня, пише російський "Коммерсант". Одночасно рішення антимонопольної служби, звільнило ВМЗ від аналогічних звинувачень за 2017-2018 роки, що було успішно оскаржено в судах двох інстанцій. Остаточно доведено факт зловживання монопольним становищем з метою необґрунтованого завищення цін на залізничні колеса найбільшим виробником в РФ. Йдеться про досить тривалий період — з 2017-го по кінець 2019 року. ОМК може загрожувати оборотний штраф до 15% від виторгу з продажу коліс на ринку РФ.

В Україні схожа ситуація — у нас теж є монополіст в особі групи "Інтерпайп" (в РФ таких два: "Євраз НТМК" і згаданий ВМЗ). У Росії також здійснюється імпорт коліс, в т.ч. з Казахстану і Китаю. Тоді як український ринок задовольняється або продукцією "Інтерпайпу", або тими колесами, які росіяни встановлюють на старі вагони, які вони продають в Україні.

РФ залишається важливим ринком для "Інтерпайпу" — цю тезу підтвердив директор з економіки та фінансів групи Денис Морозов. Обґрунтовуючи ціни в РФ, "Інтерпайп" завжди заявляв, що тримає їх на рівні ринкових. Мовляв, в Росії вільний ринок, достатня кількість незалежних учасників, і штучне завищення цін в РФ в принципі неможливе. А оскільки компанія Віктора Пінчука — за запевненням її топменеджерів — продавала ті ж колеса за тими ж цінами й на Батьківщині, то аргументація при визначенні цін в Україні була така ж сама.

У підсумку, як визначили ФАС і судові інстанції, ціни можуть бути нижчими. При цьому жодної напруженої конкурентної боротьби немає, але має місце змова, зловживання монопольним становищем і необґрунтовано високі ціни.

В результаті "Інтерпайп" втратив основну логічну складову в ціновій суперечці. Сталося це не в найкращий момент: найближчим часом повинні були відбутися (але були скасовані) торги по дуже великим тендерам на постачання "Укрзалізниці" суцільнокатаних коліс на 1,9 млрд грн і бандажів на 505 млн грн. На думку експертів ринку, шанси виграти їх були тільки у "Інтерпайпу".

Але в інших учасників ринку до закупівель, що не відбулися, залишилося мінімум 10 питань.

Перше запитання. Ціни, за якими "Інтерпайп" продає колеса в РФ, були на 7-15% нижче позначених в тендері УЗ, що не відбувся. При цьому, продаючи продукцію в Росії, "Інтерпайп" завжди ніс додаткові затрати з логістики та по сплаті мит. Тож якби ціна для українських споживачів на 40-50% була нижче позначеної в тендері УЗ, вона все одно була б вигідною для "Інтерпайпу". Показово, що в кінці минулого року "Інтерпайп" без очевидних причин підвищив ціни для УЗ вдвічі — з 17 671 грн за одне колесо (у квітні 2018 року) до 35976 грн (у грудні 2019 року). Створюється враження, що компанія просто вирішила збільшити прибуток в кілька разів, скориставшись монопольним становищем.

Друге питання. Продажі "Інтерпайпу" споживачам в деякі країни простору "1520" у 2020 році здійснювалися за ціною, яка майже у два рази нижче очікуваної для УЗ. Ситуація, при якій продукція монополіста реалізується на внутрішньому ринку вдвічі дорожче, ніж на зовнішніх, представляється дивною.

Третє питання. Ціни на колеса на просторі "1520" мають тенденцію до зниження. В спину "Інтерпайпу" дихають конкуренти з Китаю і Казахстану — після виходу ТОВ "Проммашкомплект" (Казахстан) на наш ринок ціна істотно знизиться.

Четверте питання. Закордонні виробники суцільнокатаних коліс неодноразово повідомляли, що УЗ створює штучні бар'єри для їх входження на український ринок. За кампанією з дискредитації продукції Taiyuan Heavy Industry Railway Transit Equipment (КНР) стоять інтереси виробника-конкурента — про це пишуть "Контракти" з посиланням на лист, направлений китайською компанією в.о. члена правління УЗ Роману Веприцькому.

П'яте питання стосується самої методики формування тендерних закупівель, а саме довгострокових контрактів. Роман Веприцький в минулому заявляв, що в разі зміни кон'юнктури ринку, УЗ готова коригувати ціни. Зараз така зміна має місце — і експерти ставлять питання — а що далі? І як йдуть справи зі згаданим тендером на 200 млн грн, що відбувся? "Укрзалізниця" справила або збирається проводити закупівлі за контрактними цінами? Або, як обіцяв топменеджер, УЗ вже переглянула ціни по ринку? Чи контролює хтось взагалі це питання?

Якщо зміна ціни, зафіксованої в договорі з переможцем тендера УЗ, дійсно можлива, тоді тендер втрачає сенс як такий. Якщо звичайно укладений договір не передбачає залишення за собою права змінювати все, що завгодно, і коли заманеться. Але тоді це не що інше, як ґрунт для корупції.

Щоб перевірити це твердження, досить подивитися, як "Укрзалізниця" буде міняти ціну, а переможець за аналогічним поточному тендеру (на 200 млн грн — його виконання зараз в процесі) в особі "Інтерпайпу" — погоджуватися з такою зміною по вже укладеному контракту. А якщо і будуть подальші корективи цін по обидва боки, то хто оцінить, чи була така зміна ринкових і чи не мав можливість хтось із конкурентів в той же момент запропонувати кращі умови?

І чи є сенс фіксувати ціну в настільки об'ємних довгострокових контрактах, як той, що планувався до висновку на 2,5 року на 1,9 млрд грн, в умовах штучно завищеної ціни, сформованої шляхом інтернаціональної змови, при тому, що реальні ціни на колеса на просторі "1520" йдуть на спад?

Шосте запитання. У процесі підготовки тендерної документації для УЗ по тій самій запланованій закупівлі на 1,9 млрд грн "Інтерпайп" заявив про необхідність підвищити ціну ще на 10%. В контексті наведеної інформації підвищення виглядає ще більш дивним.

Сьоме питання. В.о. голови правління УЗ Іван Юрик уточнив: зараз на ринку вантажних вагонів спостерігається профіцит рухомого складу, в тому числі шляхом збільшення приватного парку. В результаті в.о. голови правління УЗ лише підтвердив, що доцільності закупівлі такого колосальної кількості коліс і бандажів взагалі немає.

На ринку звучала думка про те, що нинішні — нещодавно скасовані — тендери УЗ були нічим іншим, як спробою керівництва Мінінфраструктури виручити "Інтерпайп" якраз в той момент, коли Росія ввела мита в 34% на українські залізничні колеса. Владислава Криклій прямо звинувачували в змові з керівництвом "Інтерпайпу".

Восьме питання. "Інтерпайп" — єдиний монопольний в Україні виробник залізничних коліс і колісних пар. У частині виробництва коліс, колісних пар, бандажів його робота завжди була орієнтована на експорт, а для УЗ ця продукція завжди продавалася за залишковим принципом. І саме монопольний статус "Інтерпайпу" дозволив створити дефіцит на українському ринку і продавати колеса з дуже високою маржинальністю.

Дев'яте питання. Той факт, що "Укрзалізниця" затвердила невиправдано високу очікувану ціну на ринку що падає, повинен стати предметом інтересу з боку антикорупційних органів — АМКУ, НАБУ і САП. Адже стосовно даного випадку необґрунтовану рентабельність можна кваліфікувати як зловживання з боку монополіста. Експерти вважають, що зараз — в умовах передбачуваного контракту на 2,5 року — "Інтерпайп" планував зафіксувати невиправдано високі ціни, а саме 35 976 грн за одні суцільнокатані колеса (т.зв. максимально можлива середня ціна для тендера).

За такої норми рентабельності, що перевищує для "Інтерпайпу" 100%, можливість корупційної складової критично висока. Називалися суми можливих "відкатів" — аж до 25 млн дол. на користь відповідальних осіб.

Десяте питання. УЗ офіційно визнала факт порушень тендерного законодавства. Нагадаємо, 21 липня "Укрзалізниця" скасувала тендер на покупку бандажів на суму 504,99 млн грн. Кількома днями пізніше — а саме 1 серпня — були скасовані торги по колесах на 1,9 млрд грн. Важливим є те, що торги по тендеру на покупку бандажів, заплановані на 21 серпня, визнані такими, що не відбулися через неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері державних закупівель.

Після скасування тендерів "Укрзалізниця" прийняла рішення переглянути свої середньострокові плани по закупівлям, а "правління УЗ скасувало рішення попереднього керівництва компанії про обсяги закупівель коліс, бандажів, колодок і рейок".

На цьому можна було б поставити крапку. Але, як повідомило інформоване джерело, близьке до керівництва "Укрзалізниці", найближчим часом УЗ зробить нову спробу оголосити тендер на постачання коліс, в якому вона представить як досягнення зниження очікуваної вартості до 27-29 тис. грн за колесо. Ця ціна відповідає пропонованій "Інтерпайпом" приватним споживачам на території України, але зовсім не відповідає кон'юнктурі РФ, Казахстану і Білорусі. У РФ колеса торгуються не вище 55 тис. руб. (близько 20 тис. грн), і не забуваємо про витрати українського виробника на сплату мита та логістику. А в Білорусь, за наявною інформацією, "Інтерпайп" виконував останні продажі приблизно за 17 тис. грн за колесо, що зайвий раз демонструє характер завищення цін на ринку України.