Колишній сенатор ГП та візовий скандал Україна-Польща

Монополізації польського ринку праці / Фото: cynicallviv

ХТО ВИДАСТЬ ВІЗИ УКРАЇНЦЯМ

Компанія, яка набирає працівників зі Сходу у Польщі, виграла (у консорціумі з іншою компанією) тендер на послуги процесу видачі польських віз в Україні. Самі українці стурбовані можливою монополізацією ринку та організували протест з цього приводу. Також було багато сумнівів щодо самого тендеру. Цікаво, що колишній сенатор ПО [Платформа Обивательська або Громадянська платформа — польська політична партія] відомий завдяки  участі в наркотичному скандалі, т.зв. дилер знаменитостей, входить до наглядової ради компанії-переможця 

11 червня 2021 року Посольство Республіки Польща в Києві на чолі з Бартошем Ціхоцьким оголосило про врегулювання тендеру на послуги процесу видачі польських віз та обслуговування т.зв. місцевого прикордонного руху [małego ruchu granicznego]. Тендер виграв консорціум, лідером якого є TLScontact. Партнером цієї фірми є польська компанія Personnel Service SA, у наглядовій раді якої присутній Томаш Місяк — колишній сенатор Громадянської платформи.

УКРАЇНЦІ КАЖУТЬ: "ДОСИТЬ"! 25 червня в посольстві Польщі у Києві відбувся пікет із кількох десятків людей проти монополізації польського ринку праці для українських громадян.

Конфлікт інтересів? Українці протестують

Проблема в тому, що Personnel Service SA, яка має брати участь у процесі видачі віз для українців, також спеціалізується на ... комплексному підборі працівників для підприємств у Польщі, в тому числі працівників з України. "Шукаєш роботодавця у Польщі? Якщо твоїми пріоритетами є чесні умови та приваблива винагорода, будь ласка, зв'яжися з нами. Ми допоможемо знайти роботу, яку ти шукаєш", 一 таке заохочення (російською мовою) для працівників зі Сходу можна знайти на веб-сайті компанії. 

Ситуація, коли компанія укладає контракти з працівниками, а одночасно відповідає за візові процедури, сприймається очевидним конфліктом інтересів. Тим паче, що Personnel Service також займатиметься заявками конкурентів, які виступають посередниками при рекрутації українців. Це може призвести до довготривалих патологій на ринку працівників зі Сходу, що було б смертельно небезпечним і для інтересів польських роботодавців — у безлічі галузей, які залежать від української робочої сили — і для кишень багатьох українських громадян. Адже легко собі уявити, що українців поставлять перед вибором: або вони вирішать працювати у Польщі через певну посередницьку компанію, або їм не нададуть візу. 

Громадяни України також усвідомлюють цю загрозу. 25 червня в посольстві Польщі у Києві відбувся пікет із кількох десятків людей проти монополізації польського ринку праці для громадян України. “У червні Посольство Республіки Польща оголосило про плани передати право на збір та обробку візових даних консорціуму компаній, дві з яких професійно працевлаштовують українців у Польщі (...) У майбутньому це, швидше за все, призведе до монополізації ринку, погіршення умов зайнятості та підвищення цін на послуги”, — сигналізували стурбовані українці. Українські ЗМІ також багато пишуть про цю справу. 

За словами президента Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, який виступав для UkraNews, існує реальний ризик того, що українці, які приїдуть у візові центри за робочою візою, будуть направлені на роботу лише до тих роботодавців, з якими візовий посередник співпрацює. 

Українська депутатка Вікторія Гриб написала на своєму Telegram-каналі: "Насправді ми говоримо про монопольну позицію польської компанії та її дочірніх компаній в Україні". На її думку, це може призвести до "зловживань та значного погіршення гарантованих умов праці в Польщі для громадян України". Гриб попросила міністра закордонних справ Дмитра Кулебу звернути увагу польської сторони на ситуацію та поставити це питання під особистий нагляд.

 Вони зроблять це за 0 євро

У всьому цьому є ще одна важлива нитка. Взявши участь у тендері, TLScontact запропонував безкоштовний сервіс т.зв місцевому прикордонному руху, що дозволило їй виграти конкурс. Ще троє учасників, які брали участь у тендері, поскаржилися в апеляціях (до Національної Апеляційної палати), що це незаконна практика. На думку конкурентів, мінус пропозиції TLS у значенні закону про державні закупівлі полягатиме у недотриманні зобов'язання, яке взяв на себе підрядник. 

           В апеляційних скаргах компанії стверджували, що підрядник вказав суму 0 євро для заявки для МПР (місцевий прикордонний рух), однак у поясненнях до пропозиції TLS було роз'яснено, що всі витрати, пов'язані з обслуговуванням МПР, пов'язані з витратами, які консорціуму доведеться понести внаслідок розгляду заявок на отримання візи. Через те, що витрати на сервіс прикордонного руху є частиною витрат на обробку візових заяв, TLS — на думку інших компаній — не повинна вказувати сервіс МПР як безкоштовний. Однак вона зробила це, що дало їй додаткові бали у тендері і, як наслідок, перемогу. 

Такі дії також можуть мати ознаки недобросовісної конкуренції. Надаючи послугу за 0 євро, компанія повинна зробити це нижче собівартості. 

Варто також зазначити, що до ухвалення тендеру існувала чорна медіа-кампанія (у тому числі в Gazeta Wyborcza), спрямована на нинішнього адміністратора візового процесу — VFS Global. Були навіть зроблені спроби стрімко зв'язати VFS із росіянами, хоча компанія належить туристичній компанії, що базується в Цюріху, заснованій у 1906 році. Щодо VFS Global, то схоже, що він є найбільшим постачальником візових послуг (зараз вони надають свої послуги у 144 країнах). 

Тим часом, як перевіряла Gazeta Polska, саме про TLS світові ЗМІ писали заголовки: "Росія мала крота у візовій компанії, якою користується Великобританія". Агентство AFP, посилаючись на всесвітньо відомий слідчий портал Bellingcat, попереджало, наприклад, у 2008 році: "Російська служба безпеки ФСБ мала крота у компанії, яка використовується Великобританією та іншими країнами для обробки заяв на отримання візи, — йдеться у звіті, опублікованому в п'ятницю слідчою групою Bellingcat. Звіт припускає, що це була частина ширшої стратегії, яка дозволяла таким агентам, як ті, які нібито отруїли колишнього шпигуна Сергія Скрипаля в Англії, їхати на Захід під фальшивою ідентичністю. Журналістське розслідування цитувало чоловіка на ім’я Вадим, який стверджував, що працював ІТ-спеціалістом у TLSContact, яку країни, включно з Великобританією, використовують для обробки запитів на в'їзд. Вадима завербували в ФСБ після того, як його перевели назад до Москви з офісів TLSContact у Пекіні в 2015 році".

Бізнесмен із досвідом

Суперечливим питанням також є зв’язки між Personnel Service та Томашем Місяком. Колись він був зіркою Обивательскої платформи, але покинув політику за суперечливих [провокаційних] обставин. Основною причиною був розголос навколо контракту, який у 2009 році компанія Work Service S.A., заснована Місяком (з нею також пов’язаний керівник Personal Service Кшиштоф Інглот), підписала з Агентством Промислового Розвитку [Agencja Rozwoju Przemysłu] (в режимі закупівлі з одного джерела). Йшлося про консультації для працівників, звільнених із корабелень у Гдині та Щецині. Журналісти нагадали, що до підписання контракту — восени 2008 року – Місяк очолював Комітет Національної Економіки Сенату, який працював над законом про суднобудівну промисловість. 

У березні 2009 року сенатор Місяк покинув ПО та її парламентський клуб [фракція депутатів польського парламенту]. Через кілька місяців у звіті Міністерства Казначейства (підписаному тодішнім міністром Александрем Ґрадем) зазначалося, що вибір компанії, пов'язаної з Місяком, яка консультувала звільнених працівників корабельні, було законним. Згодом деякі ЗМІ опублікували спростування інформації у своїх текстах щодо цього договору.

Партнером фірми є, зокрема, Personnel Service Sa, у наглядовій раді якого присутній колишній політик Платформи Томаш Місяк

Водночас тема Місяка була голосною з іншої причини. Тоді "Gazeta Polska" дізналася про імена людей, які у 2007 році зробили внески [пожертвування] до Виборчого Фонду Громадянської Платформи. Серед них були — як виявилося — засновники та працівники Work Service, в т.ч. Томаш Шпіковський, президент правління Work Service, Томаш Ганчарек, віце-президент, та Ева Мандзіу, тоді наречена Томаша Місяка, незабаром після цього виконувачка низки управлінських функцій у цій компанії. Незадовго до виборів, в яких виграла Громадянська платформа, Шпіковський пожертвував 14 тис. злотих, Ганчарек — 12 тис. злотих, а ледве маюча (якій нещодавно виповнилося 23 роки) 23-річна Ева Мандзіу — 13,5 тис. злотих. Ці суми близькі до максимальної суми, яку фізичні особи можуть внести до виборчої кампанії. "Загалом люди, пов’язані з компанією, заснованою Томашем Місяком, внесли на кампанію ПО 39,5 тис. злотих, тобто майже в сім разів більше (!) грошей, ніж сам Місяк, який перерахував лише 6 тис. злотих на рахунок виборчого фонду", — писала тоді "ГП".

У 2018 році "ГП" виявила, що Томаш Місяк був, з точки зору слідчих, клієнтом Цезарі П. — дилера для знаменитостей, який торгував кокаїном. Згідно з висновками прокуратури, дилер давав Місяку дози цього препарату шість разів. Ми підтвердили нашу інформацію у прокуратурі. Місяк фактично фігурує у матеріалах справи Цезарі П. “В обвинувальному висновку проти Цезарі П. Томаш М. вказувався у змісті звинувачень проти Цезарі П. як особа, якій обвинувачений Цезарі П. шість разів за цей період з кінця листопада 2015 року по 15 квітня 2016 року дав наркотичний препарат у формі кокаїну загальною вагою 3 грами", — сказав нам Лукаш Лапчинський, речник районної прокуратури у Варшаві.