comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Дайджест 2020 Мільйони на болтах, або як і чому кожен українець незабаром заплатить в кишеню клану колишніх податківців
commentss НОВИНИ Всі новини

Мільйони на болтах, або як і чому кожен українець незабаром заплатить в кишеню клану колишніх податківців

Темні схеми торкнулися і ринку таких дріб'язкових деталей, як болти

24 вересня 2020, 11:08 comments1326
Мільйони на болтах, або як і чому кожен українець незабаром заплатить в кишеню клану колишніх податківців

Часто в Україні під світлими гаслами приймаються адміністративні рішення, що переслідують інтереси дуже вузького кола людей за рахунок платників податків і споживачів. Днями Асоціація імпортерів "Фастексім" представила громадськості черговий такий приклад, який в найближчі дні може бути реалізований на непримітному ринку болтів і гайок. У разі прийняття рішення, кожен українець повинен буде щорічно розщедрюватися приблизно на 60 грн, повідомляють ЗМІ.

Мова йде про Дружківському заводі металевих виробів (ПрАТ "ДЗМІ"), який контролюється членами сім'ї екс-глави податкової міліції Донецької області Валерія Малікова.

Починаючи з 2000-х років завод має хронічні проблеми, які тільки посилюються. Серед останніх — відсутність власної сировинної бази і повна залежність від цін на сировину. В результаті, в зв'язку з підвищенням цін на катанку, зокрема, після входження "Криворіжсталі" в групу мільярдера Лакшмі Міттала Mittal Steel, а також через підвищення цін на енергоносії, собівартість продукції заводу неухильно росла, а її якість знижувалося. Примітно, що катанка не в останню чергу подорожчала через раніше двічі наданої "Криворіжсталі" підтримки у вигляді антидемпінгових захисних заходів.

Підприємство історично мало тісні комерційні зв'язки з Російською Федерацією, але через різні адміністративних обмежень вони стали слабшати. У власному фінансовому звіті заводу за 2019 рік у числі проблем, що негативно впливають на його діяльність, вказані: "економічні: антидемпінгове мито в розмірі 15,21% на російський метал; соціальні: тривалий термін підготовки висококваліфікованих фахівців, нестабільність політичної ситуації в Україні; технологічні: неякісну сировину, завищені ціни на технологічний метал; і екологічні: жорсткість природоохоронного законодавства щодо безкомпенсаціонних заходів ".

Серед основних ризиків діяльності заводу в звіті зазначаються "повний розрив відносин з РФ, куди поставлялося високорентабельне кріплення, і нерівномірні поставки на" Укрзалізницю ", яка, по суті, сьогодні виступає ключовим споживачем продукції заводу.

Примітно, що з останньої, судячи з усього, керівництво ДЗМІ має зв'язку на рівні родичів власників і менеджменту, що вже суперечить ефективної практиці корпоративного управління. Іноді такі схеми дають тріщину, як, наприклад, відмічені в кримінальному провадженні, внесеному в жовтні 2019 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань з ознаками кримінального правопорушення. Як встановило досудове розслідування по цьому провадженню, протягом 2017-2018 рр. посадові особи АТ "Укрзалізниця" за попередньою змовою з групою компаній заволоділи державними коштами в особливо великих розмірах в результаті придбання кріпильних деталей у ПрАТ "ДЗМІ".

Кількома роками раніше той же Дружківський завод металевих виробів фігурував в розслідуванні НАБУ, знову ж як один з непрямих постачальників "Укрзалізниці", в справі про порушення закону про держзакупівлі і неправомірному укладенні договорів поставки болтів, гайок та іншої метизної продукції в обхід тендерних процедур на загальну суму понад 150 млн. грн.

Тепер же ДЗМІ просуває через Міністерство економіки ідею введення додаткової 93% мита на імпорт практично всіх сталевих кріплень. Якщо не вдаватися в юридичні тонкощі, то, перш за все, звертають на себе увагу безпрецедентний розмір мита, відсутність в асортименті ДЗМІ продукції, що підпадає під мито, і можливостей її виробництва.

Якщо позиція, викладена Асоціацією, знаходить своє підтвердження, виникає безліч питань. Наприклад, розрахунок мита проведений таким чином, що в рази перевищує початкову вимогу ДЗМІ та розмір попереднього мита. Асоціація звертає увагу, що Міністерство економіки, схоже, керувалося винятково оцінкою експертів, навіть не направивши прийняті запити в більш компетентні по китайського ринку інстанції, наприклад, Посольство КНР в Україні, Посольства України в Китайській Народній Республіці та Монголії, органи державної влади КНР, які здійснюють облік статистичної звітності та митної статистики. Альтернативні і підтверджені дані інших учасників до уваги не прийняті повністю, без будь-якого обґрунтування.

Специфіка продукції така, що її споживають абсолютно різні галузі, вона впливає на ціну кінцевого товару, але не є визначальною. Будівельний напрямок, машинобудування, в т.ч. сільськогосподарське, транспортне, оборонна промисловість, меблеве виробництво — це лише деякі, хто повинні будуть платити додаткове мито.

З точки зору митниці та податків, міра веде до скорочення надходжень до бюджету, так як частина продукції перейде в тінь через контрабанду, а ДЗМІ дані ніші заповнити не може. Як мінімум так завжди проходило з будь-якими обмеженнями.

Навіщо ДЗМІ домагається введення заходів, які спрямовані виключно на зростання цін на внутрішньому ринку? За непідтвердженими даними, Антимонопольний комітет виступає проти запровадження додаткових мит. Причиною є монополія ДЗМІ на ринку, яка тільки посилюється.

Цікавим є факт, що законодавство про захист національного виробника говорить про підтримку галузі, що має на увазі її наявність. У планованому вирішенні йде мова про одне заводі-монополіста. Споживачі продукції бачать в цьому несправедливість, оскільки на догоду заводу ущемляються інтереси безлічі споживачів. На початковому етапі ніхто не міг припустити, які гротескних форм може прийняти підтримка ДЗМІ, а на більш пізніх вже немає можливості вступити в і без того дуже дорогий процес участі в розслідуванні.

Вийшло так, що є дуже багато інтересів споживачів, які, в силу специфіки процесу, не можуть бути донесені міністерству.

Введення заходів в безпрецедентно короткий термін викликає дуже сильну заклопотаність сторін. З якоїсь причини в проекті рішення упущений термін поставки товарів з Китаю, який становить 1-2 місяці. Планується практично негайне введення мита до 93%, що є прямим збитком для всіх споживачів, які вже оплатили товар або до кого товар тільки відправлений. Звичайні умови поставки не дозволяють без втрат повернути товар, який тепер дорожчає більш ніж на 100%, навіть без урахування похідних платежів. Це прямі комерційні втрати. Тож виникає питання: чи заслуговують сумлінні платники податків таких дій держави? Чому навіть при введенні обмежень на торгівлю з країною-агресором, імпортерам було дано право отримати замовлений товар за старими правилами?

Передбачений законом термін проведення розслідування закінчується в грудні, але може бути продовжений до травня 2021 року. Чому саме зараз ініціюється остаточне введення мит? Чому, якщо вірити Асоціації, розслідування далеко від стандартів об'єктивності? І чому саме споживачі повинні сплатити майбутнє ДЗМІ?

За підсумками 2019 роки ринок становив до 2 мільярдів гривень, очікуваний ріст цін і мито дають переплату близько 60 грн з кожного жителя щорічно в перерахунку на 35 мільйонів населення. Сума не враховує подальше подорожчання продукції в сферах, де вона використовується.

І наостанок: в ці дні відбувається відстоювання іміджу України у спорі про заборону лісу-кругляка. На цьому ж тижні Україна із запізненням виконала рішення по програного в СОТ спору по добривах, в трьох інших суперечках Україна перемогла лише один раз.



Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments

Новини партнерів

comments.ua
comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!