Сергій Тронь: «Виробництво ядерного палива в Україні дасть можливість знизити вартість електроенергії»

Основою енергетичної системи України є атомна енергетика. АЕС як і раніше виробляють понад 50% усієї електроенергії в Україні. Крім того, це саме та електроенергія, яка найдешевше обходиться українському споживачеві. Тому розвиток ядерної галузі є важливим напрямком для країни, а всі зміни в сфері є суспільно значущими подіями. Про те, як влаштований ринок ядерного палива в Україні і чому до сьогоднішнього дня не вдалося вийти з-під залежності Росії в цьому питанні.

Сьогодні в Україні працюють чотири АЕС – Запорізька, Рівненська, Південно-Українська і Хмельницька. У загальній складності у них діє 15 енергоблоків, 13 з яких практично однотипні: реактори ВВЕР-1000 встановленою потужністю 1 ГВт (мільйон кВт). Ще два реактори ВВЕР-440, встановленою потужністю 440 МВт працюють на Рівненській АЕС.

Усіма діючими АЕС України керує Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", головним завданням якої є постачання атомних електростанцій паливом, закупівля якого щороку обходиться українському бюджету близько півмільярда доларів.

У зв'язку з тим, що всі атомні реактори країни були спроектовані і побудовані в СРСР, тривалий час єдиним паливом для них служили "касети" російського підприємства "ТВЕЛ", що входить в держконцерн "Росатом".

"ТВЕЛ" — це назва ядерного палива, яке представляє собою стрижень довжиною 3,5 метра з сердечником з таблеток із збагаченим ураном і цирконієвої оболонкою. Щоб завантажити Твели в реактор їх збирають в так звану тепловиділяючу збірку (ТВЗ) або касетами". Для одного реактора необхідно 163 касети, які забезпечать його роботу на 4 роки.

З метою диверсифікації ризиків, пов'язаних з поставками "Твелів" з Росії, з 2005 року "Енергоатом" почав тестувати складання інших виробників, і вже в 2008 підписав контракт на постачання ядерного палива з американською корпорацією Westinghouse Electric.

На даний момент американські "касети" для України збираються на заводі в Вестеросі в Швеції, і використовуються лише на 4 з 15 українських реакторів, комбіновано в місці з "Твелами". Поки лише реактор енергоблоку №3 Південно-Української АЕС вдалося повністю перевести на паливо Westinghouse. Відповідно, питання із залежністю від російських поставок до цих пір залишається відкритим.

Спроби позбутися енергозалежності

Варто зазначити, що в Україні ще з 1995 року почали думати про те, щоб знизити ризики пов'язані з залежністю від поставок ядерного палива з Росії. Тоді були зроблені перші спроби налагодити виробництво ядерного палива на своїй території, що дозволило б Україні значно знизити рівень енергетичної залежності від Росії, і, як наслідок, зробити вироблювану українську електроенергію ще більш дешевою.

Для реалізації задуманого було засновано "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива", або скорочено СП "Укртвз". Акції компанії були порівну розподілені між українським Фондом держмайна України (ФДМУ), російською компанією "ТВЕЛ" і казахською "Казатомпром", яка займається видобутком уранової руди в Казахстані.

Головним завданням СП "УкрТВС" позначили розвиток коопераційних зв'язків між підприємствами атомно-промислових комплексів України, Росії і Казахстану, для виробництва ядерного палива. За задумом, казахстанська сторона повинна була виробляти паливні таблетки, українська — цирконієвий прокат та комплектуючі вироби для ТВЕЛ і ТВЗ, а російська — робити остаточну збірку ТВЕЛ і ТВЗ. Однак реалізація проекту зіткнулася з серйозними труднощами, а після помаранчевої революції 2014 року і погіршення відносин України з Росією, цей амбітний проект і зовсім опинився під ризиком закінчиться, фактично, так і не розпочавшись.

Ускладнило ситуацію і доповнення до контракту "Енергоатому" з Westinghouse, який було підписано 30 грудня 2014 р. Цей додаток передбачав можливість збільшення обсягу щорічної поставки ядерного палива до тринадцяти перевантажень, тобто, передбачена можливість забезпечення всіх тринадцяти енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 АЕС України ядерним паливом виробництва компанії Westinghouse.

Восени 2019 року Westinghouse і "Енергоатому", зробили спільну заяву про те, що сторони домовилися про майбутню співпрацю в ядерно-енергетичної галузі та розширення подальшої диверсифікації постачання в Україну ядерного палива.

"Енергоатом і компанія Westinghouse продовжать спільно працювати над розробкою та впровадженням передових технологій палива ВВЕР, які сьогодні успішно демонструють високий рівень безпеки і відмінні експлуатаційні характеристики", — наголошувалося в тексті заяви.

Нагадаємо, у 2018 році енергоблок №3 Южно-Української АЕС повністю перейшов на паливо виробництва Westinghouse, в 2019 році в ході планового ремонту паливом Westinghouse був повністю завантажений енергоблок №5 ЗАЕС.

"Ми готові і далі працювати не тільки в напрямку диверсифікації поставок ядерного палива, але і зацікавлені у взаємодії з якомога більшою кількості проектів. Упевнений, ми зможемо зробити набагато більше, ніж вже зробили. В останні роки ми заклали міцний фундамент, спираючись на який ми будемо будувати далі", — зазначив президент Westinghouse Electric.

Меморандум про взаєморозуміння між "Енергоатомом" і Westinghouse в ядерно-енергетичній галузі передбачає розробку техніко-економічної оцінки впровадження тепловиділяючих збірок для реакторної установки ВВЕР-440. Документом також була передбачена розробка плану ліцензування палива в Україні та оцінка готовність процесу виробництва комплектуючих ТВЗ.

Однак, час від часу, в експертному середовищі піднімається питання безпеки американського палива для реакторів типу ВВЕР. Зокрема, в "Росатомі" неодноразово заявляли, що закупівлі Україною газу в американців несуть з "технологічні та екологічні ризики". "Як правило, паливо жорстко прив'язане до реакторної технології", — заявив глава "Росатому" Олексій Лихачов, підкресливши, що всі 15 енергоблоків в Україні побудовані "під паливо "Росатому", а точніше — що входить до його структури російської паливної компанії ТВЕЛ.

У той же час, в українському експертному співтоваристві не поділяють цих побоювань. Так, директор енергетичних програм київського Центру Разумкова Володимир Омельченко раніше вже зазначив, що питання щодо безпеки експлуатації палива Westinghouse на українських АЕС залишається за спеціальним органом – було знято Державною інспекцією ядерного регулювання України, адже якщо там дали дозвіл на експлуатацію, безпека гарантована, вважає він.

"ТВЕЛ бачить в Westinghouse свого головного конкурента в Україні. Тому поява час від часу в ЗМІ інформації про небезпеку, загрозу техногенної катастрофи при диверсифікації палива можна зрозуміти. Особливо інтенсивно така інформація розганялася за часів уряду Азарова (прем'єр-міністр України 2010-2014 роках — ред.), коли Росія мала прямий вплив на керівництво атомної енергетики України", — вважає Володимир Омельченко.

Покупка частки "УкрТВС"

У 2017 році, під час президентства Петра Порошенка, Фонд держмайна України продав 33,3% акцій СП "УкрТВС", тобто всю частку України в підприємстві, за 47,8 млн гривень. Примітно, що в аукціоні брали участь 6 претендентів, двоє з яких найбільш активно торгувалися. Протягом цілого року ФДМУ тримала в таємниці переможця торгів.

Проте, в липні 2018 року карти були розкриті. Як виявилося, вся частка України в СП "УкрТВС" перейшла в приватні руки — в компанію ТОВ "Вайс Трейд", власником якої є Андрій Карімов — житель Горишних плавнів у Полтавській області. Основний вид діяльності нового власника — торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом. Варто відзначити, що багатьох, хто був причетний на те час до сильної сфері, здивували результати торгів, адже Карімова ніхто не знав, у зв'язку з чим це стало приводом ряду припущень про те, що, насправді, він міг діяти в інтересах інших осіб.

Втім, ці особи незабаром проявилися в результаті позачергових зборів акціонерів СП "УкрТВС", для визначення нових членів наглядової ради від "Вайс Трейд". За підсумками зібрання у наглядову раду від "Вайс Трейд" увійшли Леонід Крючков, Нуруліслам Аркаллаєв і Сергій Тронь.

Як з'ясувалося, Леонід Крючков – є братом Дмитра Крючкова, який затримувався "Інтерполом" в німеччині та внаслідок скандалу про розкрадання в обленерго, Нуруліслам Аркаллаєв – екс-народний депутат від "Партії Регіонів", якому приписують кримінальні "подвиги" в 90-х, а про Сергія Троня і зовсім практично немає публічної інформації, крім тієї, що він у свій час був помічником, того ж Аркаллаєва. Однак, за даними учасників ринку, саме Сергій Тронь, міг бути фактичним ініціатором покупки частки в СП "УкрТВЗ". Пізніше він очолив наглядову раду "УкрТВС".

У коментарі РБК-Україна голова наглядової ради "УкрТВС" Сергій Тронь стверджує, що будівництво в Україні заводу з виробництва ядерного палива, однозначно, принесе користь державі.

"Будівництво такого заводу дозволить створити сотні робочих місць і внести серйозний вклад у розвиток економіки нашої країни. Крім цього, виробництво ядерного палива в Україні дасть можливість знизити вартість електроенергії, а значить, кожен українець буде платити менше", — стверджує він.

Але, як виявилося, купити частку – набагато простіше, ніж реалізувати бізнес-план такої компанії. Для того, щоб в Україні побудувати завод з виробництва ядерного палива, потрібно перш всього домовиться з ДП "Енергоатом", яке має в майбутньому зобов'язатися купувати продукцію заводу, інакше всі починання не мають сенс.

Наголошувалося, що саме Сергій Тронь вів переговори з "Енергоатомом" від імені СП "УкрТВС", однак ці переговори зайшли в глухий кут. Більш того результатом переговорів став позов, який в 2018 подала компанія "Енергоатом" Господарський суд Києва з вимогою визнати СП "УкрТВС" банкрутом. Офіційну причину в позові було вказано — наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 120 мільйонів гривень. Однак, є й інші неофіційні версії того, що відбувається.

Слід Мартиненко

За однією з версій, за позовом "Енергоатому" могли ховатися інтереси конкурентів Сергія Троня, які суперничали з "Вайс Трейд" на торгах з продажу акцій СП "УкрТВС". Більш того, кінцевими бенефіціарами цього боку називали колишнього депутата від "Народного фронту" Миколу Мартиненка, який раніше також очолював комітет Верховної ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, а також братів Олександра та Павла Дубового.

Варто відзначити, що раніше неодноразово повідомлялося про вплив на діяльність Мартиненка "Енергоатому". Більш того, в січні 2019 року в Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать що Микола Мартиненко є власником офшорної компанії, яка отримувала відкати з "Енергоатому".

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо вказано, що Мартиненко є бенефіціарним власником панамської компанії Bradcrest Investments, яка, за даними офіційного слідства, кількома країнами (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українському підряди "Енергоатому" на загальну суму 6,5 млн євро (еквівалент 70 млн гривень на момент транзакцій).

У зв'язку з цим, цілком ймовірно, що він також міг бути причетний до процесів, які спонукали керівництво держкомпанії до активних дій щодо "УкрТВС", вирішила зайти на ядерний ринок.

Той факт, що суперництво мало місце підтверджується історією аукціону. Як вже писалося вище, у ТОВ "Вайс Трейд" було 5 суперників на купівлю частки. А під час аукціону було зроблено понад 500 кроків, у зв'язку з чим ціна акцій збільшилася з 921 тис. грн до 47,8 млн грн. Іншими словами, зацікавлена сторона, яка була змушена поступитися, явно не хотіла цього робити.

За іншою версією, судова тяжба "УкрТВС" з "Енергоатомом" була, як не можна, до речі американської компанії "Westinghouse Electric".

Як вже зазначалося вище, починаючи з 2008 року, Україна почала купувати ядерне паливо в американської компанії Westinghouse Electric. Перспектива того, що американцям доведеться віддати частину ринку "УкрТВС", яка збиралася почати повномасштабну роботу в Україні, звичайно ж, не могло їх влаштовувати. Тоді як визнання СП "УкрТВС" банкрутом сприяло планами Westinghouse далі продовжити розвивати і нарощувати постачання ядерного палива в Україні.

Суд за спорудження заводу

Протистояння між "Енергоатомом" і "УкрТВС" у цій справі тривало майже 2 року і отримало розвиток 13 березня 2020 року, коли суд виніс рішення, згідно з яким "Енергоатому" було відмовлено у відкритті справи про банкрутство відносно СП "УкрТВЗ".

Таким чином, в українській компанії знову з'явився шанс зайняти частку на ринку, а в України — позбутися зовнішньої енергетичної ядерної залежності.