Сірі кардинали київської політики: як Комарницький посунув Столара

Уже не перший рік чи не найбільш впливовими постатями у київському владному середовищі ЗМІ і експерти називають Дениса Комарницького і Вадима Столара. Хто ці люди? Якими є межі їхньої самостійності в ухваленні ключових рішень?

Буря довкола Київського міського голови, яку минулої осені здійняв тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан, давно вляглася. Той наступ пов’язували з інтересами не лише Богдана, а й тодішнього нардепа Олександра Ткаченка. Обох їх ЗМІ відносять до сфери впливу олігарха Ігоря Коломойського. Причому завершився бліцкриг несподівано для його ініціаторів – відставкою самого президентського адміністратора, а не відсуненням від реальних важелів влади і грошових потоків Віталія Кличка. Та чи не головним наслідком тих подій стали приморозки у стосунках мера зі столичним підприємцем і політиком, колишнім акціонером банку-банкрута CityCommerce Bank, співвласником київського бізнесцентру 101 Tower Вадимом Столаром, якого не лише пов’язують (ці дані не доведені в судовому порядку) із низкою скандальних забудов у столиці, але й називають "куратором №1" київської влади, пише Depo.ua.

Після "розлучення" з Кличком Столар не зник із політичної сцени, а потрапив до Верховної Ради як №11 виборчого списку медведчуківсько-бойківської партії "Опозиційна платформа – За життя". У статусі нардепа він зайнявся фінансуванням нового міського інформаційного телеканалу Kyiv.live, створюваного, в тому числі, з прицілом на наступні парламентські вибори для просування ідей "ОПЗЖ" у Києві.

Одночасно Столар активно позиціонується в дружніх йому ЗМІ як меценат, який допомагає лікарням столиці під час карантину. Загалом це дуже відома в посвячених бізнес- і політичних колах найбільшого міста України постать. Попри молодість (Столару 37 років, і значна частина активної кар’єри у нього, вірогідно, попереду), у політиці він уже півтора десятиліття. І весь цей час почергово приєднується до сил, які перебувають найближче до влади.

Стартувавши із сімейного бізнесу, 2006 року Вадим Столар став депутатом Київської обласної ради від "Нашої України". Та невдовзі змінив партію Ющенка на середовище Януковича. 2007 року його обирають депутатом Верховної Ради як №212 у списку Партії регіонів. Після Революції Гідності переходить у статус позафракційного. У пасиві Вадима Столара – дві програні парламентські кампанії по округу на Оболоні: 2012 року поступився представнику опозиційної тоді "Батьківщини" Олександру Бригінцю (цікавий нюанс: розуміючи настрої киян, Столар брав участь у кампанії не як регіонал, а як самовисуванець, і дуже активно працював на окрузі), а 2014-го програв командиру полку "Азов" Андрію Білецькому.

"Втішним призом" для Столара стало здобуте ним 2014 року депутатство в Київраді (балотувався знов на Оболоні, і знов як самовисуванець). Був першим заступником голови комісії міськради з питань бюджету. 2015 року медіа назвали Столара "тіньовим" керівником міського штабу БПП на місцевих виборах. Його впливовість набула таких масштабів, що 2018 року журналіст Юрій Бутусов скаржився у Фейсбук, що Києвом керує не Кличко, а "непублічна людина без жодних посад". Звичайно, йшлося про Вадима Столара.

2017-го журналісти-розслідувачі побачили цього чоловіка на приватному літаку рейсом із Неаполя разом із Віталієм Кличком і ще одним впливовим тоді забудовником, керівником корпорації Укрбуд, нардепом Максимом Микитасем. Утім, сьогодні Кличко активно відкараскується від відносин з людиною, яку не так давно за спільним столом називав другом (це відео соцмережі активно ширили в розпал "битви за Київ" Кличка з Богданом).