Як Сумська область готується до війни

Дмитро Живицький та Петро Порошенко - фото: From.юа

Серед усіх українських областей у Сумській найдовший кордон з РФ — близько 600 кілометрів, сто з яких проходять через річки та болота. Як кажуть місцеві, від Сум до кордону "кілометрів тридцять", або "рукою подати". Один із міських проспектів навіть називається Курським — і веде він якраз у бік Росії. За ідеєю, зараз, на чолі області має бути військовий, який, у разі вторгнення, активно готуватиметься до оборони області від військ РФ. Проте область очолює людина, основним завданням якої може бути не захист регіону, а освоєння бюджетів "Великого будівництва" – губернатор Сумської області Дмитро Живицький. Про це йдеться у матеріалі From.ЮА.

Біографія чиновника викликає запитання. Народився Живицький у 1982 році. Першим офіційним місцем роботи майбутнього сумського губернатора була компанія, що займається виробництвом гофрокартону. У ТОВ "Сумчанка — Тепігтар" він працював на посаді простого робітника з вересня 2001 по лютий 2002 року. Проте вже через півроку після цього Дмитро обійняв керівну посаду в компанії "Суминафтопродукт". До квітня 2005 року Живицький обіймав посаду заступника технічного директора з експлуатації та ремонту нафтобазового господарства та АЗС. Як "простий робітник" з виробництва гофрокартону раптом перескочив на керівну посаду в компанію Коломойського, при цьому, не маючи на той момент вищої освіти — історія замовчує. Як правило, такі стрибки в кар'єрі можуть пояснюватись впливовими родичами або знайомими. Проте, за даними видання, кар'єрний стрибок Живицькому нібито забезпечило членство у "Молодих регіонах" Віталія Хомутинника.

У квітні 2005 року Живицький йде з "Суминафтопродукту". З того часу аж до 2014 року Живицький був дрібним приватним підприємцем, який займався електромонтажними роботами. Намагався обиратися депутатом від різних партій. Наприклад, 2010 року намагався пройти від партії "За Україну!" В'ячеслава Кириленка, а у 2014 – вже від "Сили людей". Намагався потрапити до БПП. Але нічого не вдалося. Проте, пишуть журналісти, обзавівся новими покровителями.

З 2014 по 2016 рік Живицький був заступником керівника "Сумського об'єднання роботодавців", господарем якої є Володимир Заєць. Почесний громадянин Сум та засновник 27 компаній . Зараз, як пишуть автори матеріалу, він отримує від Живицького цікаві будівельні підряди.

Тоді ж Живицький познайомився з Анатолієм Шкрібляком, який володіє ТОВ "Сумитеплоенерго". Проте головне знайомство Живицького сталося у 2019 році. Саме тоді він познайомився із Кирилом Тимошенком. Тимошенко, як пишуть журналісти, зацікавила "ділова" хватка Живицького і він міг пролобіювати його призначення на губернатора Сумської області, щоб мати доступ до бюджету "Великого будівництва" з метою його подальшого освоєння.

Журналісти вважають, що у цій справі Живицькому може допомагати Олександр Безніс. Дрібний підприємець із Донецька, у юності "вітренківець", потім заснував організацію "БЛОК АКТИВНОЇ МОЛОДІ". Наразі став "автодорожником" від Тимошенка. Причому, "будівництвом доріг та автострад" займається "ФОП Безніс Олександр Олександрович" . ФОП зареєстровано у Покровську, Донецькій області, у 2018 році. На номер телефону вказаний під час реєстрації ФОП Безніс А.А. зареєстровано ще одне підприємство, яке будує дороги. Хоч там Безніс не значиться. Це підприємство – ТОВ ДОРКОМ ХОЛДИНГ (Київ) зі статутним капіталом у 10 тисяч гривень, зареєстровано у серпні 2014 року, основний вид діяльності 42.11 Будівництво доріг та шосе. Журналісти здивовані розміром статутного капіталу та вважають, що компанія може бути так званою "прокладкою".

З цим же номером телефону Безніс фігурує у згадці за 2010 рік у "Всеукраїнська благодійна акція ФРІ "Накорми горобчика" .

Автори матеріалу вважають, що подібну діяльність нібито може прикривати начальник УСБУ у Сумській області – полковник Григоренко. Ось що пишуть про нього джерела видання:

За такого бекграунду, зазначають журналісти, Григоренку ніколи спостерігати за бізнес-діяльністю Живицького. Ні у сфері "Великого будівництва", ні у галузі нелегальних нафтопереробних заводів. А з приходом Живицького кількість цих заводів побільшала. Раніше був відомий один — у Лебедині. Наразі, за даними авторів матеріалу, їх уже три.

Але залишається питання, чи законна діяльність через "прокладки" пов'язана з будівництвом доріг у той час, коли область перебуває під загрозою вторгнення військ РФ? А мешканці області вже шукають у лісах сухостій, щоби обігріти свої хати. І питання ці не так до Живицького та Безніса, а й до вищого керівництва, зокрема й Кирила Тимошенка.