Залізничну сферу України «запаковують» російською продукцією: хто за цим стоїть

Залізничну сферу України «упаковують» російською продукцією

Про це пише портал "Коментарі" з посиланням на Цензор.Нет 

До повномасштабного вторгнення Росія була у списку декількох найбільших економічних партнерів України. Проте, у квітні 2022 КабМін заборонив будь-який імпорт з країни-агресорки. В обхід  падінню обсягів торгівлі між Україною та Кремлем,  почали діяти сірі схеми  "співпраці".

Підтвердив інформацію, що стосується ввезення товарів з РФ в Україну через треті країни, у лютому і заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Згодом, з іноземних ЗМІ стало відомо, що українська держава експортує великі партії російського палива, які завозяться під виглядом “латвійських”. 

Сьогодні,  факти "прихованої торгівлі" деталей з Москви, зафіксовані і у машинобудівній галузі. Така схема здійснюється через посередників на "чорному ринку". Так, згідно з даними Державної митної служби, дві українські компанії – ТОВ “Трансінвесткомпані” (Київ) і ТОВ “ДМЗ Карпати” (Новий Розділ, Львівська область) – після 24 лютого  стали активно завозити з Естонії поглинальні апарати, що є головними елементами у пристрої зчеплення залізничних вагонів.

До великої війни, ці запчастини українським підприємствам, фактично монопольно постачали російські виробники.

У 2023 про налагодження власного глобального виробництва поглинальних апаратів заявила одна з відомих українських промислово-інвестиційних груп. А також американська компанія Amsted Rail, яка зобовязалася ввозити ці елементи в Україну.

Проте,  “Трансінвесткомпані” та “ДМЗ Карпати” вирішили продовжити імпорт комплектуючих з країни-агресорки  під виглядом “естонських”. 

Таким чином, з’ясувалося, що ТОВ “Трансінвесткомпані” закуповує апарати РТ-120 класу Т1. У Росії їх називають “першими вітчизняними апаратами цього класу”. Серійний випуск цих деталей  двадцять років тому розпочало виробниче об’єднання “Вагонмаш”, розташоване у місті Желєзногорськ Курської області РФ. Його власниками є батько та син Олександр Петрович і Олександр Олександрович Андрєєви. Андрєєви підтримують путінський режим і тісно пов’язані з ним.

Цим постатям належить і група інших промислових компаній, таких як: “Спецвагонснаб”, “Вагонмашдеталь”, “Спецтрансдеталь”, “Синтетические индустриальные материалы”.

 До України товари “Вагонмашу” приїжджають транзитом через Казахстан (ТОВ “Фрейткар Компонентс”) і згадану Естонію (“FRATCOM BUSINESS OÜ”).Увагу привертає те, що згадана казахська “Фрейткар Компонентс”, рекламуючи свою продукцію, зазначає, що вона вироблена в Казахстані. Хоча, як повідомляють казахські ЗМІ — зареєстрована у Павлодарі в 2010 році “Фрейткар” є сервісною компанією російського “Вагонмашу”.

 У свою чергу, ТОВ “ДМЗ Карпати” закуповує поглинальні апарати КМТ-118С класу Т1, що були розроблені білоруським “НТК Енергомаш”, а виробляються в російському Брянську – ТОВ “Русский завод автосцепных устройств” та ТОВ “Завод демпфирующих систем”. Їх власницею є Єлєна Позднякова, російська бізнесменка. Цю схему дозволяє реалізовувати естонська фірма “Union Baltic OU”, кінцевим власником якої є такий собі Едуард Пресс, а членом правління – українець Дмитро Сібенков.

Що відомо про прихильників-покупців продукції з Кремля? 

ТОВ “Трансінвесткомпані” –логістична компанія заснована у 2019 році, яка організовує вантажні залізничні перевезення, за їхніми версією, – на території “України та СНД”. Також, вона надаєм послуги з ремонту  - рухомого складу. По 50% акцій “Трансінвесткомпані” належить Олегу Хижняку та Наталії Котовій. У відкритих джерелах пишуть, що Олег Хижняк, до 2020 року не мав справ із залізничними перевезеннями. Він працював ФОПом,  і консультував з питань комерційної діяльності.

Більш свідома у цій сфері саме Наталія Котова, у минулому вона займалася - різноманітною комерцією. Ця постать, була керівником ТОВ “Рейлтранс”, що відповідала за вантажні залізничні перевезення. А от засновником засновником і кінцевим бенефіціаром цього підприємства був латвієць Райвіс Вецкаганс. З 2017 по 2020 роки він виконував обов’язки голови ДП “Адміністрація морських портів України”. Під час каденції Вецкаганса вихідці з групи “СКМ” становили приблизно третину від керівного складу АМПУ.

Ідемо далі. Компанія ТОВ “ДМК Карпати” — дослідно-механічний завод, розташований на Львівщині. Він у трійці найпрестижніших українських вантажних вагонобудівників. Компанія, окрім ремонту рухомого складу, виготовляє контейнери-цистерни та металоконструкції.

Співласники заводу — киянин Євгеній Погребняк (80% акцій) та Анатолій Алексєєнко (20%). Партнери по бізнесу, також є засновниками та співвласниками “Заводу композиційних матеріалів” у Києві, компаній “Техінвестпостач” (торгівля), “Карпати спецодяг” (виробництво робочого одягу), “Карпати текстиль”, “Сан Енерджі Парк” (електроенергія), “Еко Прес Гранд” (виробництво машин і устаткування), “Оптима-ВС” (будівництво).

 Зауважимо, “ДМЗ Карпати” в період війни, вдалося наростити виробництво на 30%. Окрім того,  вони відкрили новий напрямок – ремонт тепловозів. До початку повномасштабної війни підприємство отримувало всю сировину з металургійних комбінатів у Маріуполі, що входять до групи “Метінвест” Ріната Ахметова. “Азовсталь” постачала для “ДМЗ Карпати” спецпрофілі для вагонобудування, а ММК ім. Ілліча – листовий металопрокат. Наразі, після окупації Маріуполя та руйнування меткомбінатів російськими загарбниками, логістика заводу змінилася, проте “Метінвест” залишився ключовим партнером і постачальником, про що заявив в інтерв’ю GMK Center директор “ДМЗ Карпати” Ростислав Гапатин.

 Яка роль "Укрзалізниці" у цих схемах?

Обидві схеми було б неможливо втілити в реальність без участі (або бездіяльності) ще однієї дійової особи – державного перевізника “Укрзалізниці”, або, якщо точніше, його філії – “Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту залізничного транспорту” (НДКТІ). Директором філії НДКТІ є Іван Остапченко, від початку 2022 року. На роботу в державну компанію він прийшов з бізнесу. Також у 2012 році Остапченко балотувався до Верховної Ради, будучи 29-м номером у списку партії Наталії Королевської “Україна – Вперед!”. Саме “короля Донбасу” ЗМІ називали головним спонсором політичної сили. А Іван Остапченко тоді фігурував у журналістському розслідуванні “УП” “Партія Королевської: в пошуках людей Ахметова”, де його називали “людиною з орбіти Бориса Колеснікова – політичного соратника Ахметова”.

 Взагалі залізничні перевезення і, конкретно, “Укрзалізниця” – це об’єкти особливого, дуже давнього та глибокого інтересу олігарха. Донедавна підприємства Ріната Ахметова перевозили залізницею левову частку залізної руди та кам’яного вугілля. “Метінвест” також монопольно постачав для державного перевізника рейки та металопрокат. А транспортно-експедиторська компанія “Метінвест-Шіппінг” орендувала в “УЗ” половину всього парку напіввагонів.

 Таких преференцій олігарх би не отримав, якби не мав “своїх” людей у керівництві “УЗ”. Так, з серпня 2021 по лютий 2023 головою правління перевізника був Олександр Камишін, якого ЗМІ “людиною Ахметова” називали прямо, зважаючи на його багаторічний досвід роботи менеджером з інвестицій групи “СКМ” (з 2012 по 2019 роки).

 Наразі Олександр Камишін очолює Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, а його наступником на посаді голови правління “УЗ” став інший колишній менеджер Ріната Ахметова – Євген Лященко, що з 2012 по 2014 роки був директором “Медіа Групи Україна”. В правлінні держкомпанії – також Орест Логунов – колишній директор з логістики “ДТЕК Енерго”, Євген Шрамко – ексменеджер “Запоріжсталі”, Антон Мішин – колишній фіндиректор Єнакіївського металургійного заводу, директор з фінансів “ДТЕК Енерго”, виконавчий директор “ДТЕК ВДЕ”.

 Як відомо, з-поміж інших українських олігархів Рінат Ахметов зазнав найбільших збитків внаслідок російського повномасштабного вторгнення. Журнал Forbes Україна оцінив їх у 9 млрд доларів – отже, втрачена левова частка активів бізнесмена. Попри такі колосальні збитки, Рінат Ахметов залишається найзаможнішною людиною України з активами у понад 4 млрд доларів. Доходи олігарху і далі приносять металургійний гігант “Запоріжсталь”, інші підприємства “Метінвесту” “Центральний ГЗК”, “Каметсталь”, “Покровськвугілля”, підприємства ДТЕК. Має інтерес бізнесмен і в аграрній сфері: у власності агрохолдингу Ахметова HarvEast залишається майже 40 тисяч гектарів землі на Київщині та Житомирщині.

 Чи може Рінат Ахметов стояти за схемою, всі учасники якої з українського боку прямо чи опосередковано мали стосунок до його бізнес-імперії? Нам видається, що масштаб оборудки все ж занадто дрібний як для найбільшого українського олігарха. Проте ця історія в будь-якому разі кидає тінь на Ахметова та діяльність пов’язаної з ним групи управлінців в “Укрзалізниці”.

 У підсумку ми маємо ситуацію, коли українські вагоноремонтні та вагонобудівні компанії завозять російські комплектуючі в Україну під виглядом “естонських” та “казахських” явно не без сприяння певних посадовців “Укрзалізниці”.

 Читайте також на порталі "Коментарі", - Стало відомо, яка країна передасть винищувачі Україні одразу після навчання пілотів. За інформацією Bloomberg, Нідерланди передадуть Україні винищувачі F-16 після навчання пілотів.

 

Читайте Comments.ua в Google News