Фінансові справи фонду Порошенка: що не так із заставою за Червінського

Порошенко та Червінський. Фото: з відкритих джерел

Застава за розвідника Романа Червінського, яку вніс фонд Петра Порошенка, спричинила неочікуваний для благодійника інформаційний ефект. Як би підконтрольні йому медіа не рясніли новинами про перемогу над "політично вмотивованим обвинуваченням", визволення "символа віри в правду" та нові підступні плани Офіса президента, найбільших охоплень у соцмережах набрали інші повідомлення – а, хто власне оплатив банкет?

15 липня у Кропивницькому апеляційному суді розглядалося клопотання захисників Романа Червінського про зміну йому запобіжного заходу. Слухання за звинуваченням СБУ у державній зраді триває вже більше року без особливого успіху для обох сторін, і рішення про зміну запобіжного заходу вже давно назріло. Суд підтримав клопотання і ухвалив рішення про призначення розвіднику застави у 9 мільйонів 84 тисяч гривень. 

16 липня пʼятий президент відзвітував, що вніс заставу і опублікував відповідну платіжку. В ній вказано, що кошти сплатив Благодійний фонд Порошенка. "Ці 9 млн грн олігарх взяв не зі своєї кишені, як мало б бути, а з власного благодійного фонду, який збирає з громадян донати і активно рекламується. Тобто замість війська ці гроші пішли на заставу людині, яка становить для Порошенка особистий інтерес. Якими б благими намірами в даному випадку він не прикривався, факт нецільового використання коштів є очевидним", – написав журналіст Сергій Іванов.

Фонд Порошенка одразу взявся спростовувати звинувачення. На сторінці організації в Facebook зʼявилось повідомлення: "Благодійний Фонд Порошенка не відкриває жодних зборів і не приймає на свої рахунки кошти від сторонніх фізичних та юридичних осіб. Всі проєкти та ґрантові програми, якими опікується Благодійний Фонд, фінансуються виключно коштами родини Порошенків". Аналогічну заяву в соцмережах опублікував і сам політик. Українцям пропонують повірити на слово, адже перевірити чи це справді так неможливо – сайт фонду не відповідає, в публічному доступі немає жодного звіту, перевірити походження і рух коштів на рахунках немає можливості. Версія Сергія Іванова (яку також не можна ані підтвердити, ані спростувати) – кошти можуть перекидати між рахунків Фонду Порошенка і ГО "Справа громад", яка повʼязана з політиком і донати від українців точно збирає. 

При цьому, якщо переглянути статут Всеукраїнської благодійної організації "Благодійний фонд Порошенка", то у V розділі сказано, що Фонд має право організовувати збір благодійних пожертв від фізичних і юридичних осіб. Розділ VІ гарантує – Фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, що зробила цей внесок. У переліку цілей, на які можуть бути використані кошти, немає пункту про "внесення застав для політичних партнерів" чи обвинувачених у державній зраді чи інших кримінальних правопорушеннях.

Про можливі фінансові зловживання на благодійності лідера "Європейської солідарності" пишуть не вперше. У січні 2024 року політик опублікував квитанцію про те, що переказав майже 157 млн грн на потреби української армії, придбавши військові облігації. Таке рішення Петро Порошенко пояснив бажанням "підставити плече" державі в момент, коли Європейський Союз та Сполучені Штати ще не ухвалили рішення про виділення допомоги Україні на поточний рік. До того ж пообіцяв, що після завершення терміну дії цінних паперів інвестує їх в Україну "ще раз і ще раз" – допоки держава не здобуде перемогу у війні.

Але ситуація вийшла як під копірку із заставою для Червинського – у цінні папери були внесені не власні кошти, а гроші Благодійного фонду Порошенка, який згідно зі статутом таки може збирати донати українців на військову допомогу. На це першим звернув увагу експерт Валентин Гладких. Згідно з його підрахунками, майже 157 млн грн у цінних паперах дозволять політику за 22 місяці отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Ба більше, цей прибуток не оподатковується. Тобто інвестувати гроші у військові облігації вигідніше, ніж відкривати депозити.

"У платіжці зазначено, що купує облігації Благодійний фонд Порошенка. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця", – писав тоді Гладких у своєму Telegram-каналі. 

Повернемось до статуту. Він дозволяє Фонду мати речові права на цінні папери. Але документ декларує головне: Фонд є неприбутковою організацією, доходи і майно Фонду не можуть використовуватись для вигоди будь-якого окремого учасника Фонду.

Облігації були придбані на термін 693 дні з номінальною дохідністю 17,8%, з обов’язковою виплатою купонного (відсоткового) доходу кожні три місяці. Окрім цього, цінні папери Порошенко придбав через Міжнародний інвестиційний банк, співвласником якого він і є. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії.

Нагадаємо, 16 січня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановила перелік критеріїв для віднесення професійних учасників ринку до важливих, що дозволить їм бронювати співробітників від мобілізації. До цього списку увійшли працівники компаній, які придбали у 2023-му році державні облігації на суму від 100 млн грн. Міжнародний інвестиційний банк, завдяки облігаціям Благодійного фонду Порошенка, підпадає під ці критерії, але є нюанс: згідно з офіційними даними, операція була проведена у січні 2024-го, однак не виключено, рішення регулятора поширюється й на поточний рік.

Перші відсоткові прибутки від облігацій – майже 14 мільйонів гривень – Порошенко отримав у квітні. На підході черговий "транш". Про "реінвестування" прибутку в оборону політик наразі не повідомляв. Натомість, нещодавно Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувала висновок, в якому сказано, що партія "Європейська солідарність" перевела через купівлю облігацій 35 млн гривень з державного бюджету на свій поточний рахунок. Перед купівлею політична сила зверталася до агентства за розʼясненнями, чи можуть партії купувати так звані військові облігації? Проте, не дочекавшись відповіді, купила їх. Коли ж НАЗК відповіло, партія одразу ж їх продала, повідомляє Чесно. 

Читайте Comments.ua в Google News