Співачка ALYOSHA: Я стала сильнішою, тому що зрозуміла – або я прогнуся, або буду відбиватися
В ексклюзивному інтерв'ю для порталу Коментарі співачка ALYOSHA згадала, наскільки складним для неї був період участі в Євробаченні, поділилася секретами гармонійних стосунків у родині та розповіла, які плюси змогла витягти з карантину
Популярність прийшла до ALYOSHA (справжнє ім'я – Олена Тополя, до заміжжя – Кучер) ще до міжнародного музичного конкурсу Євробачення-2010, на якому вона представляла Україну. Були перемоги на різних конкурсах і фестивалях, була приголомшлива пісня "Сніг", яка полюбилася мільйонам слухачів.
І все ж саме Євробачення багато в чому відкрило ALYOSHA. Не тільки тому, що це легендарний музичний конкурс, але й тому, що шлях до нього був для Олени точно не усипаний пелюстками троянд. Краще сказати – шипами. Складний національний відбір, проблема з піснею "To Be Free", яка, як з'ясувалося, не відповідає правилами Європейського мовного союзу. Термінове створення самою ALYOSHA нової пісні – "Sweet People". Поїздка в Осло на пісенну битву. І 10-е місце там...
Всі ці складнощі лише загартували виконавицю. Підтвердження тому – нагороди, які вона стала отримувати після Євробачення. "Золотий грамофон" (Україна) за пісню "Ти сенс життя" (дует з Владом Дарвіном), аналогічна премія за пісню "А я прийшла додому", премія "YUNA" – перемога в номінації "Дует року" (з Владом Дарвіном). Були також премії "Кришталевий мікрофон" (за "Sweet People" і "Ти сенс життя"), премії "Пісня Року" (Україна) за пісні "Точка на карті" і "Беззбройна", премія "Viva! Найкрасивіші" (перемога в номінації "Мама року"), премії "Музична Платформа" і "M1 Music Awards" – за пісню "Калина".
І, звичайно, була любов до творчості, глядачів, коханого чоловіка, дітей... Про це і не тільки ми і поговорили з ALYOSHA.
"Незважаючи на моє "пацанське" дитинство, вже тоді я відчувала в собі творчий потенціал"
– Дівчинка із Запоріжжя, дочка міліціонера (працівника ДАІ) і робочої авіазаводу, зуміла стати зіркою українського шоу-бізнесу, виступати на міжнародних майданчиках. Які поради Ви дали б сучасним дівчатам, які мріють про те ж?
– Не буду оригінальною, якщо скажу: "чарівної таблетки не існує". Досягти успіху може кожен, головне – "горіти" своєю справою. І, звісно ж, щоденна праця. Цей симбіоз рано чи пізно принесе свої плоди, і ви досягнете успіху!
– Коли і чому почали писати, усвідомили себе артисткою?
– Незважаючи на моє "пацанське" дитинство, вже тоді я відчувала в собі творчий потенціал. У підлітковому віці, років з 13-ти, почала ходити на хор. Тоді навіть могла не завжди потрапляти в ноти... Але моє бажання стати кращою версією себе перемогло. Мені почали давати сольні партії у хорі, я захищала честь своєї школи на міських вокальних конкурсах. Це був мій трамплін.
Приблизно в той же час почала писати вірші. Натхненням були перші симпатії до однолітків. Замість шкільних конспектів я писала вірші. Замість того, щоб робити домашку з математики – теж писала вірші.
Ще пригадую кумедний випадок. Будучи настільки захопленою особистою творчістю, забула вивчити вірш Михайла Стельмаха. А коли мене викликали до дошки, не розгубившись, продекламувала свій авторський вірш, представивши його як твір Стельмаха. Отримала "відмінно" (сміється).
– Ваші перші гучні перемоги пов'язані з анексованою у даний момент територією. У 2006 році Ви стали кращою на міжнародному конкурсі "Ялта 2006", у 2008-му – володарем першої премії на Міжнародному фестивалі "Пісні моря" (2008) в Севастополі. Коли останній раз були в Криму?
– Останній візит до Криму у мене також був пов'язаний з роботою. У 2011 або в 2013 році. Ми з Владом Дарвіном були лауреатами премії "Золотий грамофон". З тих пір територію анексованого півострова я не відвідувала.
– Назвіть свої три найбільш пам'ятні виступи: де, як і чому?
– Безумовно, це участь у перших моїх серйозних міжнародних музичних конкурсах.
Як ви згадали вище, мій перший з них відбувся в Ялті в 2006 році. Ця перемога стала для мене важливою подією, адже я співала не тільки перед великою аудиторією – мене оцінювали метри, яких раніше я бачила тільки з екранів телевізора.
Через два роки, в тому ж Криму, взяла участь в конкурсі "Пісні моря". І знову здобула перемогу. Зізнаюся, тоді не була технічно бездоганна у вокалі, але була емоційна. Пісня "Сніг", яку я виконувала вперше "вживу", переповнювала почуття. Я буквально проживала кожну сходинку. В кінці виконання очі наповнилися сльозами і навіть доспівати толком не змогла. Але моя щирість зворушила глядачів і журі. Завдяки цій чесності я отримала ще одне перше місце.