Командир Андрій Безсмертний про війну, мотивацію і мобілізацію

“Війна — це вже наш лайфстайл”: інтерв’ю з командиром спецпідрозділу ГУР

Командир підрозділу спецпризначення "1514" у складі "Спецпідрозділу Тимура" ГУР МО України Андрій Безсмертний — про війну, мотивацію, мобілізацію та те, що сьогодні відбувається в тилу.

— Що для вас означає Україна зараз?

— Для мене Україна — це країна, яку я безмежно люблю і за яку я буду йти до самого кінця, якщо це буде потрібно. Це країна, де живуть люди, яких я люблю та поважаю. Це країна сили. Країна, яку має поважати весь світ.

— Чим відрізняється ця війна для українця і для білоруса?

— Я вже не розділяю це за національністю. Те, що робить російська армія — це злочини проти цивільного населення, проти людяності, проти здорового глузду. І ця ненависть не має національності.

— Що б ви сказали людям, які уникають мобілізації?

— Ви нам потрібні. Не бійтеся. Знайдіть свій підрозділ і ставайте до наших лав. Війна — це не тільки штурми, це дуже багато різних задач, які не існують одна без одної.

Кожен може знайти своє місце, якщо сам цього захоче. Краще прийти свідомо, ніж чекати, поки тебе витягнуть і відправлять туди, де ти не готовий ні фізично, ні морально.

— Як, на вашу думку, змінилося ставлення українців до війни за цей час?

— Дуже сильно змінилося. Бо під Києвом вже немає ворога, і для багатьох війна знову “десь там”.

Ресторани працюють, життя триває, люди менше відчувають війну. Навіть комендантську годину часто ігнорують.

Є багато причин: і корупційні скандали, і дії окремих структур. Але треба розуміти — мобілізація не від хорошого життя, це вимушена необхідність.

— Що вас найбільше тригерить у поведінці цивільних сьогодні?

— Чесно, вже мало що тригерить. Але якщо щось і є — це відірваність від реальності.

П’ятий рік повномасштабної війни, а у багатьох досі немає розуміння, що відбувається.

— Яка підтримка реально має значення для військових, а що — просто “для галочки”?

— Будь-яка увага має значення. Але збори і донати — це реальна допомога, без якої зараз ніяк.

Саме завдяки цьому ми можемо ефективно знищувати ворога.

— Чи змінилася мотивація бійців?

— У нас всі прийшли добровільно. У нас немає примусу.

Наша головна мотивація — це ми самі. Ми мотивуємо один одного ставати кращими щодня.

Війна — це вже наш лайфстайл.

— Що зараз має зробити кожен цивільний, щоб реально допомогти фронту?

— Долучатися до війська і бути корисним там, де це потрібно.

Приходьте — ми підтримаємо і допоможемо знайти своє місце.