COVID-19, грип та психічне здоров’я: головні виклики медицини цієї осені — Ігор Кузін

Ігор Кузін, головний державний санітарний лікар України

Ця осінь і зима для медичної системи України будуть непростими: одночасно циркулюватимуть COVID-19, сезонний грип та інші респіраторні інфекції, а війна посилює ризики для здоров’я населення. В інтерв’ю для Коментарі.юа заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар Ігор Кузін розповів, як підготовлені лікарні та первинна ланка, хто у пріоритеті для вакцинації, які програми підтримки психічного здоров’я працюють та як уникнути спалахів "забутих" хвороб.
 
Ігоре Володимировичу, розкажіть будь ласка, які головні виклики стоять перед медичною системою України цієї осені та взимку?

Якщо ми говоримо про початок епідсезону, то одночасно маємо справу з COVID-19, зростання випадків якого почалося у серпні та із сезонним грипом, випадки якого, за прогнозом, почнуть зростати ближче до грудня. Упродовж вересня і, навіть, частини жовтня кількість випадків ковід зростають, а після того він переходить на інші гострі респіраторні вірусні інфекції. Вони складатимуть більшість нових випадків інфікування в жовтні-листопаді. Під кінець року, тобто, під грудень починається циркуляція вірусу грипу.

Така динаміка, яка була зафіксована минулого та позаминулого років, буде характерна і в цьому році. Тому раджу подбати про профілактику, особливо до людей з груп ризику тяжкого перебігу захворювання: літнім людям, вагітним, пацієнтам з супутніми захворюваннями — проконсультуватися з лікарем, зробити щеплення проти COVID-19 та грипу і в разі захворювання не вдаватись до самолікування, а одразу консультуватися з лікарем, щоб уникнути розвитку ускладнень та госпіталізації.

Наскільки готові лікарні та первинна ланка до пікових навантажень?

Лікарні й первинка набагато більш підготовлені, ніж у 2020 році. Однак і з огляду на попередні епідсезони така інтенсивна кількість госпіталізацій як під час пандемії — не очікується. Медзаклади мають запаси кисню, протоколи лікування, лікарі знають, як діяти в разі сплеску COVID чи грипу. На первинці відпрацьовані маршрути пацієнтів, щоб швидко діагностувати та лікувати легкі випадки та не перевантажувати стаціонари. Також є досвід мобільних бригад, телемедицини, що дуже допомагає під час війни.

Чи очікувати Україні локдаун восени?

Ні, світ від локдаунів відмовився, і Україна також. За весь епідемічний сезон захворюваності минулого року, тобто, починаючи від серпня й аж закінчуючи березнем, захворіло трошки більше 4,5 млн українців. При таких показниках захворюваності в областях країни не запроваджувалися якісь карантинні або протиепідемічні заходи, тому що такі показники захворюваності є нормальними, очікуваними у кожен сезон ГРВІ або грипу.   

Щодо застосування посилених протиепідемічних заходів, безумовно, юридично зараз створені всі механізми, коли будь-яка область або громада мають механізми запровадження "локальних карантинів" або посилених протиепідемічних заходів в разі сплеску грипу чи COVID-19. Система введення локальних обмежень однакова для кожної області: якщо на території певної області чи міста або району буде зафіксовано перевищення показників захворюваності на COVID-19, грип або ГРВІ, то за поданням головного державного санітарного лікаря на рівні області збирається комісія ТЕБ І НС, яка розглядає ситуацію та впроваджує посилені протиепідемічні заходи, може оголосити локальний карантин на території району чи області.

Наскільки сьогодні українці вакциновані від COVID-19 та грипу? Чи є достатня кількість вакцин?

Українці часто сприймають вакцинацію як щось "додаткове", хоча це базовий захист. Вакцина є в усіх областях, проти COVID-19 вона залишається безкоштовною. Наразі в Україні використовують омікрон-специфічну вакцину, яка адаптована для захисту проти варіанту "Omicron" коронавірусу SARS-CoV-2 та його субваріантів, які циркулюють у світі. Щосезону вакцинація залишається рекомендованою для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19: дорослим і дітям, які мають ослаблений імунітет чи супутні або важкі хронічні захворювання; вагітним; людям, старшим за 60 років; представникам професійної групи ризику (наприклад, лікарі, вчителі, військові та ін.). 

Вакцина проти грипу вже пройшла державний контроль та протягом тижня надходитиме до аптек. Тому як і щороку ми нагадуємо та пояснюємо, що щеплення рятує тисячі життів та допомагають в разі захворювання уникнути ускладнень. 

Які групи населення зараз у пріоритеті для вакцинації?

Це передусім люди з груп ризику — літні, з хронічними захворюваннями, військові, медики, якщо ми говоримо про респіраторно-вірусні інфекції. Ми також акцентуємо увагу на рутинній вакцинації для дітей: дотримання календаря щеплень — це захист від кору, дифтерії, поліо та інших інфекцій які допомагають сформувати імунітет та уникнути важких ускладнень. 

Розкажіть будь ласка, як в Україні працює норма про недопуск невакцинованих дітей до навчання?

Керівник навчального закладу, якщо епідемічна ситуація стабільна (немає спалахів чи зростання захворюваності) та дозволяє, може допустити дітей в яких немає всіх щеплень за календарем до навчання. Але якщо ситуація ризикована — їх мають право не допускати до навчання безпосередньо у школі, запропонувавши альтернативний варіант отримання освіти — варіанти дистанційного або індивідуального навчання. Це врегульовано Законами України "Про освіту" та "Про захист населення від інфекційних хвороб". Було також відповідне рішення Верховного Суду України, яке було винесено ще у 2021 р. — це прецедент на рівні країни. Верховний Суд визнав доцільним недопуск до навчання за умови необґрунтованих відмов батьків від щеплень та відповідаючим статтями 3, 27 та 49 Конституції України. Право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси. В такому випадку, або в разі спалаху чи епідемії, батькам і дитині можуть запропонувати обрати інший тип освіти, у тому числі навчання вдома, допоки або вона не вакцинується, або не стабілізується ситуація.

Ми працюємо з Міністерством освіти щоб ця норма працювала максимально ефективно. Не як каральний механізм, а як механізм дійсно управління безпекою в закладі освіти. Так захищаємо і дитину, і весь колектив. Навіть під час війни ця норма зберігається, бо інфекції не чекають кращих часів. За останніми результатами дослідження Світового банку до 12% українців переносили свій візит до сімейного лікаря через питання безпеки. Тому ми розуміємо, що інколи доступ до первинної ланки медичної допомоги він може бути ускладнений або відтермінований в часі. Ми абсолютно готові допомагати сектору освіти і допомагати організовувати отакі мобільні  сервіси на рівні закладів освіти.   

Чи є ризик спалаху "забутих" хвороб?

Як правило коли зараз ми говоримо "забуті хвороби" — це здебільшого ті інфекції, які у світі навчилися контролювати завдяки вакцинації та ефективним програмам профілактики. До них належать кір, поліомієліт, дифтерія, кашлюк. Насьогодні вони практично не становлять загрози, але варто лише знизитися рівню охоплення щепленнями — і ризик спалаху одразу зростає.

Наприклад, цього року зареєстровано майже тисячу випадків кору, більшість серед невакцинованих дітей. Причина — недовакцинованість дітей та відтермінування щеплень під час війни. Щоб уникнути спалахів таких інфекцій, потрібна лише одна річ — щеплення. Це безпечний і перевірений механізм, який захищає не тільки конкретну людину, а й громаду в цілому. Якщо понад 95% дітей вакциновані — вірус просто не може поширюватися.

Отже, ризик спалахів "забутих" хвороб існує, але він повністю залежить від рівня довіри людей до щеплень. Саме тому ми закликаємо батьків перевірити календар вакцинації своїх дітей, а дорослим — переконатися, що вони мають необхідні щеплення та ревакцинації. Це питання не лише особистої безпеки, а й здоров’я всієї країни.

Хотілося би також поговорити про психічне здоров’я українців у воєнних умовах. Наскільки хараз зростає кількість звернень та які є найбільш уразливі групи?

Кількість звернень зростає, і це не слабкість, а навпаки — ознака довіри до системи та зростання свідомості людей. Найбільш уразливі — діти, жінки, ветерани, переселенці.

Ментальне здоров’я — серед ключових пріоритетів. Уже працює 114 Центрі ментального здоров’я у кластерних і надкластерних лікарнях, понад 140 медзакладів уклали договори з НСЗУ щодо розвитку та надання послуг з ментального здоров’я. Допомогу в ЦМЗ за перші півроку отримали понад 55 773 пацієнти. До кінця року плануємо, що в країні працюватимуть 200 центрів. 

Розкажіть, будь ласка, які програми підтримки зараз найефективніші?

В Україні зараз доступні послуги з охорони ментального здоровʼя на всіх рівнях медичної допомоги: амбулаторно, стаціонарно, у межах екстреної й спеціалізованої меддопомоги та реабілітаційних послуг, через мобільні мультидисциплінарні команди за місцем перебування. Для пацієнтів ці послуги є безоплатними, оскільки оплачуються з державного бюджету в межах Програми медичних гарантій Національною службою здоровʼя України. 

Добре працюють мобільні команди, Центри ментального здоров’я у лікарнях, онлайн-консультації. Це допомога, яка доступна й швидка. Люди отримують підтримку там, де вони є. 

Наприклад, за перші півроку 2025 — 2 070 медичних закладів первинки надали допомогу 169 891 пацієнту, що звернувся із запитами, пов’язаними з емоційним самопочуттям або психоемоційними станами. Найчастіше люди зверталися через відчуття тривоги, напруженості чи нервування — 65 227 випадків, порушення сну — 36 461 звернення, а також інші психологічні симптоми — 24 099. 

Як війна впливає на поширення інфекцій, зокрема через міграцію людей, проблеми з водопостачанням та ін?

Війна суттєво підвищує ризики поширення інфекційних хвороб. Є кілька ключових факторів. Масові переміщення людей. Коли тисячі людей змінюють місце проживання, перебувають у переповнених укриттях чи тимчасових оселях, зростає ризик передачі інфекцій від однієї людини до іншої. Обстріли та пошкодження інфраструктури призводять до перебоїв з чистою водою. Це створює умови для кишкових інфекцій, зокрема дизентерії чи навіть холери.

Через бойові дії та вимушене переселення діти не завжди отримують щеплення вчасно, що підвищує ризик спалахів хвороб на кшталт кору, поліомієліту, дифтерії. Крім того, у прифронтових регіонах і на деокупованих територіях люди інколи змушені лікуватися самостійно або звертаються вже на пізніх стадіях хвороби. Це ускладнює контроль над поширенням інфекцій.

Тому сьогодні пріоритетом є профілактика та вакцинація, оперативне реагування мобільних медичних бригад і посилення санітарного контролю. Це дозволяє зменшувати ризики навіть у таких складних умовах.

Чи є небезпека спалахів холери чи інших кишкових інфекцій та які найбільші ризики для здоров’я у прифронтових регіонах?

Холери в Україні немає, але ризик локальних спалахів кишкових інфекцій у прифронтових регіонах — реальний. Особливо там, де є проблеми з водопостачанням. Тому ведемо моніторинг, мобільні лабораторії працюють.

Щодо ризиків у прифронтових територіях — це поранення, інфекції, психічні травми. І плюс — проблеми з водою, укриттями, доступом до медичної допомоги. Це величезний виклик і для цивільних, і для військових.

Ігоре Володимировичу, поділіться, будь ласка, що для Вас як для лікаря й посадовця було найважчим моментом у роботі під час війни? Чи був випадок, коли Ви особисто відчули безсилля?

Найважчим для мене особисто був початок повномасштабної війни. У перші тижні доводилося дуже швидко ухвалювати рішення й перебудовувати систему охорони здоров’я під нові реалії. Особливим викликом було забезпечити безперервну медичну допомогу на прифронтових територіях — там, де люди найбільше потребували підтримки й водночас умови були найнебезпечнішими. Це вимагало максимальної концентрації, швидкої координації з колегами та партнерськими організаціями, а ще — величезної відповідальності перед людьми, які залишалися під обстрілами й мали отримати допомогу.

Якщо б у Вас була б можливість звернутися до кожного українця з одним важливим закликом – щоб Ви сказали?

Три речі: вакцинуйтеся — це рятує життя. Дбайте про психічне здоров’я — звертайтеся по допомогу. І не відкладайте візит до лікаря — рання діагностика дозволяє вчасно виявити хворобу і ефективніше її лікувати. 

Читайте Comments.ua в Google News