comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Інтерв'ю 2021 Гетманцев: «30-річчя незалежності України ми повинні відсвяткувати безпрецедентним ростом економіки»
commentss Інтерв'ю Всі новини

Гетманцев: «30-річчя незалежності України ми повинні відсвяткувати безпрецедентним ростом економіки»

В ексклюзивному інтерв’ю для "Коментарів" голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів про нюанси відносин між Україною та МВФ, охарактеризував протести ФОПів і спрогнозував майбутній курс гривні

22 лютого 2021, 17:40 comments7934
Гетманцев: «30-річчя незалежності України ми повинні відсвяткувати безпрецедентним ростом економіки»

Фото з архіву Д. Гетманцева

Як вивести українську економіку з тіні, чому влада хоче повної фіскалізації та навіщо Україні так званий "податок на Google". На ці та інші питання відповів в інтерв’ю виданню "Коментарі" голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від фракції "Слуга Народу" Данило Гетманцев.

"Не йдеться про те, що без траншу МВФ у нас буде якась катастрофа"

- Сьогодні (дата проведення інтерв’ю – 18 лютого, — ред.) Верховна Рада підтримала закон про "євробляхи". Які умови передбачено для тих, чиї авто були ввезені до та з цього року?

- Для тих, хто будуть ввозити авто цього року, ніяких особливих умов законом не передбачається. Ввіз відбувається на загальних підставах. Якщо ми говоримо про ті авто, які були ввезені до нового року, то є можливість розмитнення за формулою, що передбачається законом. Верхня межа платежу встановлюється в розмірі 1000 євро. Незалежно від того, скільки виходить за формулою, 1000 євро – сума, яку максимально сплатить особа за розмитнення транспортного засобу. Але може бути і менше.

По-перше, ми хочемо дати можливість людям, які ввезли ці автомобілі, врешті-решт поставити крапку в цій дискусії та більше до неї ніколи не повертатися. По-друге, ми не хочемо, аби той бізнес, який сформувався навколо ввезення до України автомобілів на єврономерах, продовжував свою діяльність. Він заробляє, фактично, на ухиленні від оподаткування. Жодних пільг на майбутнє не передбачається. Більше того, одразу після завершення пільгового періоду, санкції за використання нерозмитнених авто почнуть працювати.

- Також 18 лютого у парламенті звітувала генпрокурор Ірина Венедіктова. Як Ви можете оцінити роботу Офісу генерального прокурора України?

- Я дуже високо оцінюю здобутки Ірини Венедіктової. Ми бачимо результат її роботи, виходячи зі зменшення рівня злочинності в нашій державі, зменшення злочинів проти осіб та злочинів проти власності. Провідна роль в цьому Генеральної прокуратури, яка, нарешті, взяла на себе роль координатора діяльності всіх правоохоронних органів. Регулярно проводяться координаційні наради з того чи іншого питання, генеральний прокурор робить висновки і вказівки, які необхідні для того, аби злочини розслідувалися швидше. Ми бачимо з вами зростання показників розслідувань, збільшення цифр, пов’язаних з розслідуваннями організованої злочинності. Так, за попередній рік було припинено діяльність 377 груп організованої злочинності, це на чверть більше, ніж торік. Крім того, збільшилися показники щодо антикорупційних розслідувань, злочинів, пов’язаних з наркоторгівлею – викрито 1,2 тис. злочинів проти 801 торік. Генпрокуратурою відшкодовано 2,3 млрд грн. Це і є результат роботи генпрокурора.

- Днями було прийнято у першому читанні проєкт закону про так званий "податок на Google". В ЄС ставка податку коливається від 2% (Великобританія) до 7,5% в Угорщині. А в українському законопроєкті мова йде про 20%. Як формуються ці показники? Чому така різниця?

- Важливо не плутати пряме та непряме оподаткування. В країнах, які Ви зазначили, діє і непряме (ПДВ), і пряме. Річ у тім, що деякі країни світу запровадили оподаткування прибутку транснаціональних компаній від надання послуг в електронній формі. Разом із тим, ще немає єдиного концепту, який був би прийнятий на рівні ОЕСР – це організація, яка займається розробкою стандартів оподаткування в усьому світі. Вони працюють над розробкою цієї єдиної формули. Ми, безперечно, повернемося до того, яким чином оподатковувати доходи цих компаній, тоді, коли буде єдиний стандарт.

Наш законопроєкт стосується непрямого оподаткування. Тобто податку на додану вартість. На сьогодні податок на додану вартість також повинен справлятись із цих послуг, але він не справляється. У зв’язку зі складнощами адміністрування цього податку з нерезидентів. І ми вважаємо, що якщо 83 країни світу запровадили такий механізм справляння непрямих податків цих послуг, так само і ми повинні це зробити і запровадити такий же механізм. Інтернет-гіганти висловлюють готовність зареєструватися і сплачувати цей податок, якщо буде введено такі спрощені правила оподаткування. Ми не впроваджуємо який новий податок, "податок на Google" – це ПДВ, яке справляється з електронних послуг, що надаються нерезидентами території України.

- Наразі звучить теза, що, мовляв, главу МОЗ Максима Степанова можуть звільнити, якщо вакцинація цього тижня так і не почнеться. Часу вже мало. Міністра, правда, можуть звільняти?

- Я переконаний, що якщо топ-менеджер нашого уряду щось обіцяє людям, то, безперечно, або це повинно бути виконано, або ця посадова особа повинна мати якісь негативні наслідки для своєї кар’єри. Точно буде досить жорстка розмова з міністром, але чи завершиться вона відставкою – це питання, яке треба вирішити.

- У Telegram-каналах пишуть, що нібито головний санлікар Віктор Ляшко почав "медійну війну" проти Степанова, а Гетманцев із нардепами використовують ситуацію зі зривом вакцинації для зняття голови МОЗ. Як прокоментуєте?

- Боже збав, у мене дуже добрі стосунки зі Степановим. Я вважаю його ефективним міністром. Його хвалять лікарі. І мене дуже здивувало те, що міністр назвав певну дату та не виконав свою обіцянку. Мене це шокувало. І я вважаю, що це неприпустиме явище. Але в жодному випадку я не хотів би, щоби ми доходили до заміни досить ефективного міністра, який показав себе з гарної сторони при такій важкій ситуації через COVID-19.

- Переговори з МВФ не привели до успіху. Тож у 2021 році Україна лишається без траншу МВФ? Які можуть бути наслідки? Чому так стається, що Україна не може домовитися?

- Місія МВФ, як правило, завершується Staff Level Agreement. Цей документ є підставою для подальших консультацій і обговорень, а потім – виділення траншу. Ми на сьогодні його не маємо. І це, безперечно, не перемога, не добре для нас. Разом із цим, консультації тривають, переконаний в тому, що ми наблизимося до отримання чергового траншу. При цьому, домовляючись ми в будь-якому разі не повинні перейти червоні лінії нашого суверенітету та порушити інтереси простих громадян. Нам потрібний транш, хоча не йдеться про те, що без цього траншу в нас буде якась катастрофа. Справа в тому, що нам набагато легше – з отриманим траншем від МВФ – залучити гроші на фінансування нашого державного боргу на кращих, дешевших умовах.

- Хто взагалі є найбільшими вигодоотримувачами від траншів МВФ? На які цілі йдуть, як правило, ці кошти?

- Транш, який ми очікуємо, йде до загального фонду державного бюджету і використовується на фінансування видатків. Раніше транші надходили до золотовалютного резерву Національного банку України. Відповідно, використовувалися на цілі, пов’язані з забезпеченням стабільності національної грошової одиниці – гривні. Якщо ми говоримо про сам по собі кредит Міжнародного валютного фонду, то він не є надто великим у структурі нашого боргу. Скажімо, сьогодні всього 14% від суми загального державного боргу – це кредити МВФ різних років. Разом із тим, сам факт надання траншу відкриває можливості для України із залучення більш дешевих грошей і коштів від таких позичальників, як Світовий банк, уряди інших держав та просто кредитори, що придбають ОВДП. Це все взаємопов’язано, тому нам так необхідний транш від МВФ.

фото з архіву Д. Гетманцева

"Фіскалізація – це musthave для будь-якої цивілізованої економіки"

- Яка частина української економіки наразі перебуває в тіні? Як це вимірюється?

- Точну цифру не знає ніхто. На те вона й тіньова економіка, що її важко порахувати. Але якщо ми порівняємо цифри щодо "білих" — фіскалізованих операцій — з загальним обсягом споживання в нашій державі, то ми прийдемо десь до половини економіки, яка на сьогодні перебуває в тіні. Є різні підрахунки – від 30 до 60 відсотків. Я схиляюся до половини, але, в будь-якому випадку, і 30% — надто великий обсяг, аби ми розраховували на суспільний, державний розвиток за умови збереження такого рівня тіньової економіки.

- Як же це змінити?

- Детінізація. Ті рішення, які ми прийняли, треба впроваджувати в життя. Так швидко, як це тільки можливо! По-перше, це, безперечно, фіскалізація — нульовий цикл будь-якої детінізації.

Друге – антиофшорне законодавство, яке ми прийняли, необхідно впровадити. Щоби не дати можливості великому і середньому бізнесу ухилятися від оподаткування з використанням низько податкових юрисдикцій.

Третій величезний напрям – це детінізація окремих галузей. І таких величезна кількість. Безперечно, це сільське господарство. Так, ВВП України втрачає 2 млрд доларів щороку через шахраїв, які купують зерно за готівку та експортують його за кордон. Це "чорний оборот" зернових у нашій державі, це втрачені податки. Далі – алкогольна галузь. Десь близько 10 млрд грн недоотримує бюджет унаслідок того, що перебуває в тіні як виробництво, так і реалізація алкоголю. Можна просто вбити у пошуку в Google "горілка тетрапак" і ви побачите, яким чином це працює. Так можна замовити додому на будь-яке відділення горілку, яка є контрафактною, без сплати акцизу. Сюди ж – бурштинова галузь, гральний бізнес, тютюн, торгівля, контрабанда одягу… За що не візьмешся… Детінізація, я вважаю для себе, для комітету фінансів у Раді, який я очолюю, для Міністерства фінансів сьогодні – завдання номер один.

- Як прокоментуєте акції протестів ФОПів? Чому підприємці проти законодавчих змін?

- Я вважаю, що боротьба за право на "тінь" не має під собою жодних юридичних та моральних підстав. Немає у цивілізованої людини такого права – не сплачувати податки. Отже, нема чого відстоювати. Тим більше, у країні, де йде війна. Ми розуміємо, що акції проводить певна позапарламентська політична сила, яка має назву, власників бренду, скажімо так, які не погано на цьому заробляють. Попри будь-які акції, фіскалізувати чи не фіскалізувати – це питання, яке взагалі не може дискутуватися в будь-якому цивілізованому суспільстві. Ця дискусія поза нормальною логікою. Я послідовний прихильник повної фіскалізації. Хоча ми не фіскалізуємо малий бізнес, першу групу платників єдиного податку, всі інші повинні використовувати реєстратор розрахункових операцій, вести елементарний облік, видавати людям чеки, давати можливість людям захищати їхні права як споживачів. Фіскалізація – це musthave для будь-якої цивілізованої економіки. Говорити про те, що ми зараз в Україні побудуємо якісь свій унікальний шлях розвитку без РРО, це ілюзія, яка межує з божевіллям. Ми не можемо розраховувати на підвищення заробітних плат медиків, учителів, підвищення пенсій, зарплат військових і поліцейських та одночасно при цьому вимагати скасувати фіскалізацію. Або ми хворі на шизофренію, або ми з вами не повинні вести дискусію в цьому контексті.

- Українська економіка є долороорієнтовною. Золотовалютні резерви розраховуються в доларах США. Які ви бачити в цьому ризики і чи є сенс змінити орієнтири з долара на євро?

- Я не є прихильником якихось різких змін орієнтирів, я прибічник диверсифікації. Ми повинні розподіляти валютні ризики таким чином, щоби, якщо говорити про золотовалютні резерви, тримали їх у різних валютах, цінних паперах, активах, які є високоліквідними, але точно не є активами одного виду. Тому тут, скоріше, ми зацікавлені у диверсифікації, аніж в орієнтованості на якусь одну світову валюту.

- Мінімальний прожитковий мінімум встановлено у розмірі майже 2200 грн. Можете прокоментувати складові елементи розрахунку цієї суми?

- На жаль, з 2015 року номінальний прожитковий мінімум, який міститься в державному бюджеті, розраховується не виходячи з фактичного прожиткового мінімуму, а з реальних можливостей щодо фінансування соціальних статей бюджету. Тобто це певна, доволі така умовна цифра, яку визначає Міністерство фінансів щороку і від якої рахує соціальні виплати та платежі бюджетникам. В 2013 році в нас номінальний податковий мінімум практично дорівнював фактичному, в 2015-му – соціальні стандарти були заморожені. Це було таке політичне рішення, яке я вважаю просто злочинним для наших співгромадян. Крім того, що воно є аморальним – дозволило вирішувати проблеми країни за рахунок найбільш соціально незахищених громадян, воно стримало розвиток нашої економіки, і вийти з цього рішення на сьогодні за один рік – неможливо. Ми можемо вирішити цю проблему лише в комплексі, розвиваючи економіку. Якщо ми з вами доб’ємося підвищення заробітних плат (хочу звернути увагу, що в 2020 році перевищили у доларі розмір середньої заробітної плати 2013-го року, і це безумовна перемога), детінізуємо економіку, то зможемо підвищити соціальний стандарт. Соціальний стандарт – це похідна величина від розвитку економіки. Треба добре всім попрацювати, насамперед владі, але і всьому бізнесу, щоби ми змогли платити гідні пенсії, зарплати вчителям і лікарям. Слід відмовитися від того "махрового популізму", який за 30 років довів нашу країну до зубожіння, поставивши її у самий низ рейтингу європейських країн за рівнем добробуту.

фото з архіву Д. Гетманцева

"Ми вже втомилися бути найбіднішою країною Європи"

- Прогноз – невдячна справа, але українці завжди цікавляться ними, зокрема, валютними. Ваші думки, чи чекати коливань курсу валют найближчим часом?

- Вважаю, що ми не маємо на сьогоднішній день підстав для якогось значного різкого здешевлення гривні. Негативні наслідки несе різка зміна, коли гривня різко дорожчає, як це було в другій половині 2019 року, чи навпаки стрімко дешевшає – так було в 2014-2015 роках. Жодних підстав для подібного на сьогодні немає. Макрофінансові показники у нас прекрасні. Ми маємо дуже великі золотовалютні резерви Нацбанку – 29 млрд доларів, непогані показники платіжного балансу, хороші показники зростання економіки, помірну інфляцію. Тобто все, що стосується тих показників, які впливають на курс, не вказує на те, що гривня різко подешевшає чи подорожчає.

- Ви казали, що минулий рік, досить складний через коронакризу, виявився ще не найгіршим для України у плані ВВП та інфляції. Які Ваші прогнози на 2021 рік?

- Минулий рік виявився кращим за всі інші роки, коли в нас була криза. І це попри пандемію, світову кризу, закриття кордонів, зупинку окремих галузей економіки, як-от туристичної. Якщо ми візьмемо показники падіння економіки в 2014-2015 роках, то це більше 15,8%. Якщо взяти кризу 2009 року – на 14,8% впала економіка. В Україні в 2020 році економіка знизилася на 4,4%. І це менше падіння наших сусідів – країн ЄС, які впали на 6,4%, зокрема Словаччина, Чехія, Угорщина. Таким чином, маємо відносно непогані показники, з якими ми пройшли цю кризу. Слід звернути увагу на стабільність курсу: всього на 3% впала гривня протягом року. Крім того, безпрецедентно низька інфляція – 2,7% за рік, хоча вона прискорилася в грудні та зараз у січні, тим не менш, це прекрасний показник. Ми маємо з вами безпрецедентно низьку облікову ставку Національного банку – 6%. Так, з першої половини 2019 року, коли ми прийшли до влади, до середини 2020 року – тобто за рік – облікова ставка нацбанку впала втричі. А ставки кредитування – бізнесу та споживчого – знизилися за 2020 рік вдвічі. Маємо ставку кредитування на рівні 8,4% для бізнесу та 10,4 % — загалом кредитування.

Процес іде в правильному напрямку. Тож мої прогнози на цей рік є досить оптимістичними. Вважаю, що наш ВВП зросте більш, ніж це закладено навіть у бюджеті 2021 року – там 4,6%, але є вже більш оптимістичні прогнози від відомих світових компаній, які дають більше 5% зростання до кінця року. Чесно вам скажу, якщо ми приймемо необхідні рішення щодо детінізації, застосуємо потрібні стимули для розвитку економіки, як-от закон про інвест-нянь, то ми будемо мати в 2021 році перший рік постійного зростання нашої економіки. Наше завдання на сьогодні – зростати швидше, ніж наші сусіди. Наздогнати Білорусь, Грузію, Вірменію, ті країни, які в нашому регіоні розвиваються стабільно, а потім уже ставити собі нові цілі. Якщо ми будемо розвиватися швидше за наших сусідів – усе буде в нас добре. І я думаю, що підстави у нас для цього є. Ми вже втомилися бути найбіднішою країною Європи. Ми втомилися від 30 років приниження. І 30-річчя незалежності України ми повинні відсвяткувати безпрецедентним ростом економіки.

- Розкажіть, які у вас взаємостосунки з міністром фінансів Марченком?

- Робочі стосунки. Комітет із міністерством фінансів нормально співпрацює, як і з митницею чи податковою. До речі, одним із здобутків у 2020 році було перевиконання плану з надходжень до державного бюджету податкової. Це прекрасний показник, який свідчить про те, що податкова, врешті-решт, нормально запрацювала. Ми перевиконали план із ПДВ, акцизів. Крім того, незважаючи на кризу і падіння економіки, у 2020 році надходження були вищі, ніж у 2019-му. Це говорить про детінізацію, про те, що старі схеми руйнуються, а нові – не виникають. Хоча, з іншого боку у нас є багато запитань щодо детінізації ринку алкоголю, тютюну, зерна, митниці тощо. Ситуація дуже не проста. Система впирається. З цього приводу у нас і з міністром і з іншими представниками органів виконавчої влади трапляються серйозні, гарячі дискусії. Хоча, взаєморозуміння є.  

- Кого ви бачите головою Бюро економічної безпеки?

- Немає жодного варіанту. Єдине, це не мають бути люди, які керували Державною фіскальною службою протягом останніх 5-10 років. І дійсно повинен бути відкритий, прозорий конкурс. Нехай переможе сильніший.

фото з архіву Д. Гетманцева

Питання від експертів

Кущ Олексій, економіст, фінансовий аналітик: Якими Ви бачите фіскальні джерела для моделі зростання української економіки і де на Ваш погляд знаходяться джерела капіталу для економічного буму?

- Відповідь одна – це інвестиції. Внутрішні, зовнішні, інвестиції держави. Саме вони джерело для зростання економіки. У нас наразі недостатній обсяг інвестицій, який в 2020 році впав із зрозумілих причин. Але навіть у 2019- 2018 роках обсяг інвестицій, які залучалися в економіку України, був замалим, аніж ми потребуємо для мінімального розвитку нашої економіки. Тому прийнято "закон про нянь", тому приймаються закони, спрямовані на детінізацію та умови господарювання різного бізнесу. Ми повинні довести показник ВНОК хоча б до 25-30% і тоді ми дійсно почнемо розвиток. Якщо говорити про ще одне джерело – державні закупівлі – то також, безперечно, це є істотним внеском в розвиток економіки, але на сьогодні ми його використовуємо шляхом вкладення грошей в пріоритетні галузі. Наприклад, інфраструктуру – це наше велике дорожнє будівництво у 2020 році. Люди бачать, як покращилися дороги. До речі, з усіх галузей нашої економіки будівництво має приріст у 2020 році. Якщо говоримо про інші галузі, то ми, наприклад, замовили три літаки у заводу Антонова і хочемо відновити літакобудівництво в нашій країні. Це також дуже важливо.

Олексій Дорошенко, голова Національної Ради економічного розвитку і Української асоціації постачальників торговельних мереж: Яка галузь, щодо якої наразі нардепи розробляють законопроєкти, є найбільш цікавою з точки зору прибутковості для українського бюджету?

- Говорячи про галузі, які необхідно розвивати, ми повинні виходити не лише з фіскальної мети, а з комплексу питань. Є галузі, які, можливо, взагалі треба звільняти від оподаткування, які згодом стануть локомотивами розвитку нашої економіки. Необхідно змінити структуру нашої економіки з сировинної, якою вона, на жаль, є, на економіку з високою доданою вартістю. Ми з вами повинні бути націлені на переробку сільського господарства, тобто виходити з наших історичних можливостей. У нас дуже потужне сировинне сільське господарство. Але якщо виганяти сировину за кордон, не створюючи тут робочі місця і фактично не продукуючи тут додану вартість, то це шлях в нікуди. Завтра впаде ціна зернові на світових ринках і ми з вами будемо мати колапс із бюджетом, надходженням валютної виручки в Україну, тобто – це буде катастрофа. Ми повинні максимально переробляти сільськогосподарську продукцію в Україні. Слід також стимулювати розвиток глибокої переробки інших корисних копалин. З тієї ж самої руди треба робити метал: не первинна переробка металу, а продукція з металу. Крім того, необхідно розвивати ті галузі, які були традиційними для України: космос, літако-, судо- та автомобілебудування, легка промисловість. До речі, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №4410, спрямований на підтримку легкої промисловості в Україні. Його очікувала галузь з 2018 року. Шляхом прийняття саме таких рішень можна мати нормальну цивілізовану економіку.

Олена Хотенко, голова ради Інституту податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податків України: Бюджет України отримує з партії імпортованого підакцизного вина (16 000 шт. пляшок) 150 грн акцизного податку, а витрати імпортера з проклеювання цієї ж партії товару складають: 3081,6 грн (виготовлення марок) + 4249,5 грн (доставка марок) + 45328,00 грн (проклейка марок) + 70825,00 грн (додаткові логістичні послуги). Таким чином, щоб забезпечити надходження до бюджету 150 грн, імпортер додатково сплачує іноземним суб’єктам господарювання 123 484,10 грн. Абсурдність такої ситуації більш ніж очевидна. Які причини не прийняття відповідних змін до Податкового кодексу?

- Знаю це питання, ми готові переглянути ці норми. В нас уже є відповідний законопроєкт, також рекомендований у зал до прийняття. Я погоджуюся з тим, що ми не повинні клеїти підакцизні марки на виноробну продукцію, бо це безглуздя.

Віктор Гольдський, засновник медіахолдингу "Коментарі": Якою, на вашу думку, має бути облікова ставка НБУ в реаліях сьогодення? Наразі ставка у 6%, проте комерційні банки видають кредити починаючи зі ставки у 18%. Тобто зміна облікової ставки не впливає на ринок. Чи означає це, що монетарні механізми регулювання економіки в Україні не діють?

- Це не так. Якщо подивитися статистику, яку публікує Національний банк, то бачимо, що ставки, за якими банки видають кредити на території України, для бізнесу становлять трохи більше 8%, а загальна ставка – трохи більше 10%. Зниження облікової ставки Національного банку обов’язково повинне спричиняти зменшення ставки кредитування у державі. Але цей процес займає деякий час. Це не такі речі, що відбуваються протягом одного дня або місяця. Бо зменшення облікової ставки Національного банку тягне за собою спочатку зменшення депозитної ставки. До речі, протягом 2020 року ми збільшили портфель депозитів на 200 млрд грн у банківській системі, що непоганий показник під час кризи. Потім уже відбувається зменшення ставки кредитування. Процес, дійсно, триває в нашій державі і йде у вірному напрямку. Це перемога, що в нас безпрецедентно сьогодні низькі ставки для кредитування і тренд до подальшого зниження. З іншого боку, слід розуміти, що з урахуванням інфляції, яка в січні складала 6,1%, а облікова ставка Нацбанку – 6%, маємо вперше, можливо за всю історію країни, негативну, від’ємну ставку кредитування. Тобто інфляція перевищує облікову ставку. І в лютому ця негативна ставка ще збільшиться у бік мінусу. Це те, що роблять європейські країни, і я вважаю абсолютною правильною політику Національного банку. Не думаю, що треба знижувати облікову ставку ще, враховуючи рівень інфляції, але треба її стримати. Вдячний Національному банку, що він притримується цієї політики.

Олена Макеєва, аудитор, заступник Міністра фінансів 2015-2016 за часів міністра Н. Яресько, відповідала за державні доходи: ВРУ прийняла у першому читанні законопроєкт 4184, про так званий “податок на Google”. Ним запроваджується оподаткування ПДВ електронних послуг. Як йдеться у Пояснювальній записці до законопроєкту, мета – збільшення доходів Державного бюджету України. У своєму Телеграм-каналі ви анонсували, що очікуєте додаткові 3 млрд надходжень ПДВ до бюджету. На чому побудовані ваші розрахунки? В Пояснювальній записці наводяться дані додаткових надходжень у РФ у 2017-2019 роках. Чи правильно я розумію, 3 млрд грн – це фактичні надходження у РФ у перший рік застосування нових правил (2017 рік – 9,4 млрд.руб. – дані Пояснювальної записки)? Чи є власні розрахунки по Україні (населення України в 4 рази менше за РФ)? Приміром, який ринок електронних послуг цифрових технологічних гігантів в Україні? На чому побудовані розрахунки додаткових надходжень ПДВ в розмірі 3 млрд грн?

- Безперечно, ми брали досвід інших країн для того, аби розрахувати цю суму. Але разом із тим, ми відштовхувалися від обсягу тільки рекламного ринку і тільки тієї частини, яка сьогодні емігрувала в електронну площину. Якщо обрахувати цей податок від цієї суми, з якої сьогодні не сплачується ПДВ, то ми отримуємо +3 млрд грн на рік. Але це щонайменше. Ми вважаємо, що сума буде більшою. Адже обкладаємо не тільки рекламу. Механізм покликаний на те, щоби сплачувався податок на додану вартість із інших інформаційних послуг в електронному вигляду. Це розрахунки саме по Україні.


Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

ККК

20 червня 2021, 13:57

Морда сказочного долбоеба! Такую чушь может нести только полный дебил! Когда уже таких ублюдков на органы резать будут, хоть в чем то польза была бы!

Сергей

18 квітня 2021, 16:08

Сразу видно "трудового" человека, что "заработал" свое состояние своим трудом, а не дерибаном бюджета Украины. )))

Андрей

14 березня 2021, 19:02

Идиот,на Идиоте,скучно, и уже не смешно.2*2 сложите,и вокруг гляньте.откровенно тупым быть нельзя . иногда лучше промолчать,будешь,умнее выглядеть

comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!