Ексклюзив Глава ЦОЗ "Укрзалізниці" Наталія Белінська: Якщо ми хочемо розвиватися, то не маємо права боятися змін

Директор виконавчий філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» Наталія Белінська

Навесні цього року "Укрзалізниця" з подачі Міністерства інфраструктури запустила реформу відомчих залізничних закладів охорони здоров'я. Відповідно до бачення уряду, національний перевізник повинен зосередитися, в першу чергу, на перевезенні пасажирів і вантажів, а непрофільні активи (а це не лише залізничні лікарні) віддати в професійні руки.

Тема очікувано викликала бурхливі обговорення в суспільстві і наробила чимало галасу. Зокрема, думки самих медиків про перспективи отримати інвестора / концесіонера розділилися. І якщо в київських залізничних лікарнях не тільки підтримують перспективу змін, а ще й вносять маркетінговие пропозиції, то медики Одеської лікарні знаходяться в жорсткому протистоянні.

Про хід реформи і про перспективи залізничних лікарень та її медиків ми поговорили з директором виконавчим філії "Центр охорони здоров'я" АТ "Укрзалізниця" Наталією Белінською.

"Діяльність деяких головних лікарів, особливо в Дніпрі та Одесі, виявилася неефективною"

- Добрий день, Наталіє. Виходить, що зміни неминучі?

— Так, змінам бути. "Укрзалізниця" прийняла рішення про реформування та зміну фокусу ведення бізнесу, про що свідчить прийнята Стратегія 2019-2023. Місія "УЗ" звучить наступним чином: "... Будуємо стабільний, успішний бізнес, який працює для підтримки і розвитку економіки, а також для забезпечення добробуту України та наших співробітників ...".

Україна більше не є частиною Радянського Союзу. Залізнична мережа тут була побудована для забезпечення потреб економічної моделі, якої вже не існує. Зараз наша економічна модель орієнтована на Європу. Як відомо, жодна європейська компанія не фінансує лікарні, санаторії, оздоровчі табори тощо. Така модель частково залишилася в деяких пострадянських країнах, зокрема в РФ. Тому, якщо ми хочемо розвиватися, то не маємо права боятися змін! Треба взяти на себе відповідальність і якісно змінювати свій рівень життя: як окремо взятого громадянина, так і країни в цілому.

- Реформа залізничних лікарень стартувала з призначення гендиректорів медустанов. Поясніть, будь ласка, як сталося, що після свого призначення вони були змушені написати заяви на звільнення?

- Тоді реформа тільки почала запускатися. Медичний персонал ще не адаптувався до запланованих "УЗ" змін. Паралельно з цим діяли жорсткі карантинні обмеження, нормальна комунікація була, на жаль, неможлива. Ми всі перебували в стресі, невідомість лякала. Тому Міністерство вирішило трохи заспокоїти людей і перенести терміни реалізації планів. А так як люди прийшли разом зі мною, то вони з розумінням поставилися до такого кроку і написали заяви на звільнення за власним бажанням. Зараз посади генеральних директорів клінік  вакантні.

- Чи правда, що перед вибором директорів для лікарень Ви не проводили оцінки ефективності медустанов?

- Ні, не правда. Я її проводила. Це логічний крок будь-якого нового керівника. Саме ця оцінка і стала причиною для призначення нових людей в лікарнях. Тому що діяльність деяких діючих головних лікарів, особливо в Дніпрі та Одесі, виявилася неефективною. На жаль, збитки росли, а прибутковість знижувалася.

"Деякі страхові компанії саботують нові розцінки на послуги від "УЗ""

- Розкажіть про ідею перевести залізничників на страхову медицину. У чому, на вашу думку, доцільність?

- Зараз перед ЦОЗом стоїть завдання змінити культуру страхування і забезпечити залізничників страховкою, котра працює. Що не так в системі страхування залізничників? Пропоную звернутися до мови цифр. В "Укрзалізниці" налічується 253 тис. залізничників, але тільки 73% з них застраховані. Тому часткове забезпечення залізничників страховками є проблемою номер один. Проблема номер два — якість послуг страхових компаній. Неповне "покриття" страховими послугами спровоковано їх низькою якістю. Навіть якщо залізничник має на руках страховку, лікар не завжди погоджується надавати медичні послуги через недовіру до цих компаній, які,  своєю чергою, не завжди поспішають виплачувати гроші.

Зараз майже 385 тис. осіб застраховані: це залізничники, пенсіонери і члени їх сімей. Кількість страхових випадків — на суму майже 141 млн грн. Отримані страховими компаніями платежі становлять майже 352 млн. грн. Загальні виплати за страховими випадками — близько 290 млн. грн. Де-факто, в середньому люди отримують не більше 2 тис. грн страхових коштів через певних обмежень.

- А що передбачає нова програма страхування?

- Нова програма страхування, яка зараз розробляється ЦОЗом, покриє всі витрати на обстеження, медикаменти, лікування, навіть у випадках складної патології. Пенсіонери можуть розраховувати на 100 тис. грн, залізничники, які працюють — на 150 тис. грн. Ці кошти будуть розподілені на амбулаторне та стаціонарне лікування.

Згідно зі статистикою, в 99% лікарняних випадків цієї суми буде достатньо для повноцінного лікування. Тому що тільки 15% всіх хворих потребують стаціонарного лікування, 10% з них — важкі, і тільки 1% може потребувати більш серйозних витрат.

Важливо, що медичне страхування також передбачає і випадки онкології (а саме 2 курси хіміотерапії), туберкульозу, цукрового діабету. Всі критичні  для життя людини захворювання будуть в повному обсязі покриті страховим полісом. Це інсульти, інфаркти, не кажучи про більш прості захворюваннях, такі як апендицит, холецистит і ін.

Внаслідок нової програми страхування буде проведено перерозподіл, і всі без винятку залізничники зможуть звертатися в будь-які медичні установи країни. У зв'язку з цим, завдання майбутнього інвестора — оснащувати клініки таким чином, щоб вони були конкурентоспроможними і люди могли обирати найкращу з них.

- Як вважаєте, чи є об'єктивними побоювання Ваших опонентів з приводу того, що в минулому Ви були консультантом і керівником в страхових компаніях?

- Впевнена, що вони безпідставні. Мій досвід роботи в страховій компанії навпаки дозволить вибрати кращі програми, скласти найбільш жорстку тендерну документацію і підійти з максимальною відповідальністю до вибору страховика.

Я знаю, як СК (страхові компанії, — ред.) можуть укладати договори, прописувати програми. Зараз цим питанням займається комісія зі страхування при "УЗ" з 12-ти осіб. І після узгодження вона буде представлена громадськості. На офіційному сайті і в соціальних мережах кожен зможе ознайомитися з її деталями. Зокрема, буде готовий договір і програма приєднання, в якому страхові компанії вже не зможуть змінити умови співпраці. Я думаю, що ця програма запропонує кращі умови для залізничників за всю історію "Укрзалізниці". Адже не всі знають, що деякі СК саботують нові розцінки на послуги від "УЗ".

Деякі компанії продовжують працювати за старими договорами, а, відповідно, і за неактуальними розцінками. Як ви розумієте, цінова політика зараз зовсім інша, ніж 5 років тому. Від цього "УЗ" зазнає збитків, і, як наслідок, люди не можуть отримати повноцінні медпослуги та розраховувати на 100% покриття полісом.

- Не секрет, що в Україні, та й не тільки, існує тенденція, коли страхові компанії працюють з певним колом "підгодованих" клінік. Чи згодні Ви з цим? Як ЦОЗ збирається протистояти цьому у випадку переведення залізничників на страхову медицину?

- Мені, як колишньому керівнику страхової компанії, про це нічого не відомо. Я працювала відкрито і чесно, про це свідчить моя декларація. Зазвичай страхові компанії працюють з людьми, які їх самі обирають. Завдання страхової компанії — тільки платити за договором. СК — це не компанія, що виконує роль асистента і розповідає "куди йти і що робити". СК — це фінансовий інструмент, який бере на себе фінансові зобов'язання. Згідно з угодою страхування, який розробляє "УЗ", усі послуги для пацієнта будуть абсолютно безкоштовними. Людина прийшла в клініку, безкоштовно отримала консультацію, прийшла в аптеку і безкоштовно забрала медикаменти! Зауважу, що послуга буде закуповуватися на відкритих тендерних торгах на" Прозорро".

- Ще один ризик переходу залізничників на страхову медицину пов'язаний з тим, що медики непрофільних клінік об'єктивно не в змозі оцінювати, чи може пацієнт працювати на залізниці чи ні. Ви погоджуєтесь?

- Я навіть не знаю, як коментувати це питання. Воно не коректне. На сьогодні профогляди в наших клініках проходять всього 10% залізничників. Відповідно 90% співробітників "УЗ" проходять їх не в залізничних лікарнях. І ніхто не ставить під сумнів ці результати. "УЗ" закуповує цю послугу на умовах аутсорсингу.

У нас клініки розташовані в п'яти великих містах. А залізниця — це величезне підприємство по всій країні. І крім п'яти міст, в яких розміщені вісім відомчих лікарень, у нас ще, як мінімум, 200 районних центрів, міст і т.д., де закуповується ця послуга. Система давно існує, давно налагоджена, і всі медики розуміють алгоритм профогляду. Ви не замислювалися на тим, що, наприклад, гірники, шахтарі і люди інших професій, у яких немає своїх профільних клінік, проходять профогляди за таким самим принципом, як  залізничники? Все просто — вони також співпрацюють з лікарнями на умовах аутсорсингу.

"Якщо оснастити відділення сучасним обладнанням, то бренд залізничних лікарень приверне клієнтів з усіх боків"

- Перейдемо до питання концесії. Поясніть необхідність передачі державних клінік в приватні руки. Як Ви дивитеся на те, що таким чином держава позбавляється величезної кількості гарантованих ліжкомісць, скажімо, для хворих Covid-19?

- Наші клініки не визначені базовими під Covid-19. І тому говорити про гарантовані койко-місця для потенційно хворих на коронавірус у цій ситуації не коректно. Як виявилося, епідеміологічна ситуація в Україні керована. Базові лікарні справляються. Але якщо ситуація вийде з-під контролю, Міністерству охорони здоров'я достатньо буде видати відповідне розпорядження і зобов'язати всі медичні установи, і приватні, в тому числі, приймати пацієнтів з Covid-19.

- Будь-який інвестор, так чи інакше, зацікавлений в отриманні прибутку. Як він, по-вашому, зможе заробити на утриманні залізничних лікарень? Які існують ризики для установ та їх працівників, якщо інвестор не отримає бажаного рівня доходу від лікарні?

- Інвестор не заробляє на утриманні. Він заробляє на роботі. Залізничні лікарні — це багатопрофільні медустанови з великою кількістю відділень. Якщо оснастити відділення сучасним обладнанням, то бренд залізничних лікарень приверне клієнтів "з усіх боків". Від цього виграють всі, в тому числі залізничники. Також потрібно розуміти, що інвестор не чекає бажаного рівня доходів від лікарень протягом перших 3-4-х років як мінімум. Це довгострокові програми. Інвестори розуміють, що перший дохід отримують на 8-9-й рік роботи. Перепрофілювати лікарні буде неможливо.

- Припустимо, перепрофілювання лікарень буде неможливим. Але як інвестор зможе заробляти, якщо "УЗ" переведе залізничників на страхову медицину і, як наслідок, — страхові компанії будуть направляти їх у приватні клініки на свій розсуд?

- У приватні клініки відправляти точно не зможуть, тому що програма страхування передбачає обслуговування тільки в бюджетних медустановах. А тут слід визнати, що бюджетні медичні установи все ж поступаються залізничним лікарням. Люди звикли до високого професійного рівня відомчих лікарень "УЗ", тому, за умови належного оснащення, цей бренд і далі буде розвиватися. Залізничники зможуть приходити і обслуговуватися в нормальних  сучасних клініках.

- Як на скандал реагують в Міністерстві і "УЗ"?

- Реагують з тривогою. Бо вважають, що недостатньо добре проходить комунікація з лікувальними установами. І я згодна з цим. Причина в тому, що запуск реформи збігся із введенням карантину, а значить з обмеженнями на пересування і забороною особистих зустрічей. А відсутність особистих зустрічей з колективом лікарень і її керівництвом негативно вплинула на подальшу комунікацію. І тепер я надолужую це.

Зараз діалог налагоджений з київськими лікарнями, Харковом і Львовом. Є питання по Дніпропетровській та Одеській лікарням. Але я сподіваюся, що комунікація відновиться. Я зацікавлена в цьому.

- Чи є ймовірність, що ідея віддати лікарні в концесію не буде реалізована?

- Імовірність неуспіху є завжди. Тільки самовпевнена і нерозумна людина може стверджувати, що успіх буде стовідсотковим. Але з професійної точки зору я роблю все, щоб ця ідея була реалізована.

"В ЖД-медустановах лікуються лише 38% залізничників і 39% пенсіонерів"

- Правда, що медикам скорочують кількість робочих годин?

- Це неправда. Тому навіть не можу коментувати.

- Також ми чули про скарги співробітники ЖД лікарень щодо відсутності премій на оздоровлення протягом останніх 2-х місяців ...

- Це тимчасова ситуація. Вона була спровокована світовою економічною кризою, а також пандемією коронавірусу. Дійсно, був наказ "Укрзалізниці" про те, що виплата грошей на оздоровлення та відпускні поки припинена в зв'язку з переходом "УЗ" на 4-денний робочий тиждень. Але наказом від 21 липня всі виплати відновлені. І люди найближчим часом отримають свої гроші. Поточні виплати будуть проводитися в звичайному режимі, а заборгованість  погашатиметься по 25% до кінця року.

- Коли співробітники Одеської лікарні влаштували акції протесту, Ви сказали, що вони не знають справжнього стану справ у відомчих лікарнях. Що Ви мали на увазі?

- Я мала на увазі фінансовий стан лікарень. Я говорила про те, що вони не знайомі з цифрами. Озвучу деякі з них. Ось, наприклад, чи знаєте Ви, що в залізничних медустановах лікуються лише 38% залізничників і 39% пенсіонерів, решта — це не цільовий контингент, тобто не співробітники "УЗ". І я ще раз хочу звернути Вашу увагу на те, що в наших клініках відкрито лише 26% лікарняних. Тобто з 250 тисяч залізничників тільки 65 тис. звертаються за допомогою до лікарів залізничних лікарень. 185 тис. обслуговуються в бюджетних медустановах за місцем проживання.

Наприклад, у Київських лікарнях ліжко "працює" понад 230 днів на рік, а в Одеській — всього 165 днів. У відділенні отоларингології, загальної хірургії, гінекології Одеси ліжко була зайнята менше 90 днів, тобто в три рази менше необхідного. А у відділенні офтальмології — взагалі 9 днів. Це свідчить про нераціональне використання ліжкового фонду та про необхідність перепрофілювання в сторону більш популярних медичних послуг. І лікарі з інших лікарень поділяють цю думку.

- У ЗМІ обговорюють Ваше фінансове становище. Зокрема, той факт, що Ваші активи в рази перевищують доходи. Поясніть, як це вийшло?

- Протягом десяти років я декларувала гроші і вносила їх на банківські рахунки. Думаю, Ви розумієте: для того, щоб гроші покласти на рахунок, банк вводить фінансові моніторинги. Це офіційно сплачені податки, офіційно підтверджені доходи. Ці гроші отримані мною офіційно, за рахунок дивідендів в роботі зі страховою компанією, а також від продажу нерухомого майна та акцій СК. Зауважу, що 10 років тому курс був і 6, і 7, і 8 гривень за долар. Якщо перевести все по курсу 8, то мої доходи відповідають витратам.

- Якщо говорити про приємну сторону Вашої роботи, що вдалося реалізувати за перші місяці, очолюючи ЦОЗ? Чим можете пишатися?

- Вдалося взяти під контроль пандемію "ковіда", вдалося разом з командою закупити всі необхідні засоби захисту для медиків: маски, халати, пізніше — комбінезони, дезінфікуючі засоби, санітанайзери і так далі. Зараз закуповуємо медтехніку. Також важливо, що вдалося створити команду однодумців.

Незадоволена тим, що реформа просувається повільно; тим, що були зроблені помилки в комунікації на початковому етапі моєї роботи з керівництвом лікарень і не всі лікарі стали моїми однодумцями. Але я розраховую, що ця ситуація якісно зміниться.